Ухвала суду № 65111220, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/778/16

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи Партизанська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Миколаївській області № 315-сг від 23 червня 2015 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 14 вересня 2016 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи Партизанська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Миколаївській області № 315-сг від 23 червня 2015 року про надання дозволу громадянці України ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ 01.02), орієнтованою площею 127,0256 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області та надання дозволу громадянці України ОСОБА_2 на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передбачається для передачі в оренду для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ 01.02), орієнтованою площею 127,0256 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи; допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення страви.

Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції при ухвалені оскарженої постанови обмежився лише викладанням основних положень позовної заяви та письмових заперечень на неї, не надавши правової оцінки фактичним обставинам справи. Протиправно не застосував практику Верхового Суду України.

Апелянт вказує на те, що приймаючи рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою гр. ОСОБА_2, ГУ Держземагенства у Миколаївській області порушило вимоги ст. 123 ЗК України та ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» оскільки не пересвідчилось в дійсності волевиявлення ОСОБА_2 на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, не перевірило, чи може обробляти орендовані землі гр. ОСОБА_2 чи досягається фактично законна мета оренди земельних ділянок, тобто чи насправді виникли та існують законні сподівання ОСОБА_2 на здійснення майнового права - оренду землі, чи є такі сподівання практичними в своїй реалізації.

Не перевіривши зазначені факти, на думку апелянта, ГУ Держземагенства у Миколаївській області формально підійшло до вирішення заяви ОСОБА_2 і, тим самим, створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Апелянт вважає, що зазначені порушення, допущені ГУ Держземагенства у Миколаївській області, не дають можливості пересвідчитися в дійсності волевиявлення ОСОБА_2 на створення фермерського господарства та раціонального використання земельної ділянки, оскільки з огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Треті особи - Партизанська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області та ОСОБА_2 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що 14.12.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства (Держгеокадастру) у Миколаївській області із заявою і доданими до неї матеріалами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 127 га в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

Відповідач листом № 9-14-0.22.-1482/20-15-СГ від 19.06.2015 року повідомив ОСОБА_1 про відсутність в доданих матеріалах належним чином завірених копій документів, що підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному закладі, та про неможливість визначення місця розташування бажаних земельних ділянок згідно наданих графічних матеріалів, запропоновано долучити графічний матеріал з публічної кадастрової карти України з прив'язкою до найближчого населеного пункту.

ОСОБА_1 оскаржив дії відповідача до суду. Миколаївським окружним адміністративним судом 24.09.2015 року ухвалено рішення по справі № 814/2337/15, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд першої інстанції встановив, що 24.02.2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області виконано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2015 року і видано наказ, яким надано дозвіл громадянину України ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 127,00 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

Надано дозвіл громадянину України ОСОБА_1 на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передбачається для передачі в оренду для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 127,00 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

25.02.2016 року ОСОБА_1 замовлено проект землеустрою.

04.04.2016 року проект землеустрою погоджено виконуючим обов'язки начальника відділу Держгеокадастру у Жовтневому районі Миколаївської області.

06.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся до відділу Держгеокадастру у Жовтневому районі Миколаївської області за наданням адміністративної послуги: «Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру».

19.04.2016 року рішенням № РВ-4800159072016 Державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Жовтневому районі Миколаївської області ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв'язку з перетином земельних ділянок в тому числі з ділянкою НОМЕР_1 площа співпадає на 75.1857%, а саме знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

23.06.2015 року першим заступником начальника ГУ Держземагенства видано наказ № 3151-сг про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 щодо земельної ділянки орієнтованою площею 127,0256 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

06.04.2016 року Державним кадастровим реєстратором відділу у Жовтневому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 91.6281 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства ОСОБА_2, розташованої в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області та відкрито Поземельну книгу на зазначену ділянку.

Посилаючись на приписи частин 2, 3 статті 123 Земельного кодексу України суд першої інстанції зазначив, що цією нормою не передбачено, що наявність у однієї особи дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування може бути підставою для відмови у наданні такого дозволу іншій особі на ту ж саму земельну ділянку.

Оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, перевіривши оскаржений наказ на відповідність зазначеним вимогам у статті 2 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянта, представника третьої особи - ОСОБА_2 розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору по справі є правомірність наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 315-сг від 23 червня 2015 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким:

- наданий дозвіл громадянці України ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ 01.02), орієнтованою площею 127,0256 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області;

- наданий дозвіл громадянці України ОСОБА_2 на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передбачається для передачі в оренду для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ 01.02), орієнтованою площею 127,0256 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

Оскаржений наказ прийнятий відповідно до:

- ст. 15-1 ЗК України якою визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до яких, окрім іншого належить розпорядження землями державної власності в межах визначених Земельним кодексом України (п. є-1 ч. 1)

- ст. 22 ЗК України, якою визначені землі сільськогосподарського призначення та порядок їх використання, зокрема передача земель сільськогосподарського призначення громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. а ч. 3);

- ст. 93 ЗК України, якою визначено право оренди земельної ділянки

- ст. 122 ЗК України, частиною четвертою, якої встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

- ст. 123 ЗК України, якою встановлений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, частиною другою якої визначено, що особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою ст. 123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

- 124 ЗК України якою встановлений порядок передачі земельних ділянок в оренду, зокрема, за результатами земельних торів, крім випадків встановлених частинами другою, третьою ст. 134 ЗК України;

- ст. 134 ЗК України, якою встановлена обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах), при цьому частиною другою зазначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

- ст. 186-1 ЗК України визначає повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

- ст. 50 Закону України «Про землеустрій», якою визначено питання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (порядок складання, погодження та зміст);

- Закону України «Про оцінку земель»: ст. 13 - обов'язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок; ст. 15 - підстави для проведення оцінки земель; ст. 18 - порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок; ст. 23 - затвердження технічної документації з оцінки земель;

- Закону України «Про фермерське господарство», Положення про Головне управління Держземагентства у Миколаївській області.

Відповідно до матеріалів справи позивач з квітня 2013 року намагався отримати в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 127,00 га. із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, проте, лише на виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року по справі № 814/2337/15, яка набрала законної сили 31 жовтня 2015 року, Головне управління Держземагенства у Миколаївській області було зобов'язано розглянути по суті клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 127 га. в межах території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (а.с.12-13,45, 76, 77, 78-79, 80, 91, 92-93) Дозвіл на розроблення документації із землеустрою був наданий позивачу наказом Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області № 14-1324/14-16-СГ від 24.02.2016 року (а.с. 10) на виконання судового рішення та після подання апелянтом відповідного клопотання та документів (а.с. 91).

В останнє звернення апелянта від 14.12.2014 року та додані до нього документи щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою були повернуті позивачу листом Головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 19.06.2015 року № 9-14-0.22.-1482/20-15-СГ, що встановлено постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року по справі № 814/2337/15.

Оскаржений наказ прийнятий Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області 23 червня 2015 року, тобто під час коли на розгляді у Головного управління Держземагенства у Миколаївській області не перебувало інших заяв щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою, які б стосувались однієї і тієї ж земельної ділянки.

Ні адміністративний позов, ні апеляційна скарга не містять посилання на наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 123 ЗК України, які б слугували б підставою для відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, до яких віднесено невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також апеляційний суд зазначає, що на час видання оскарженого наказу не існувало судового спору між позивачем та відповідачем, за наслідками якого ухвалене судове рішення по справі № 814/2337/15 від 24 вересня 2015 року, оскільки провадження по цій адміністративній справі відкрито 21.07.2015 року (ЄДРСР № 47116498), а ухвалою від 18.09.2015 року Миколаївським окружним адміністративним судом було відмовлено у задоволені заяви позивача про забезпечення адміністративного позову і ця ухвала в апеляційному порядку не оскаржена (ЄДРСР № 50620509).

Адміністративний позов, уточнення адміністративного позову та апеляційна скарга стосуються неправомірної бездіяльності Головного управління Держземагенства у Миколаївській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, стосовно не розгляду заяв (клопотань) позивача щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою.

Доводи апеляційної скарги щодо пересвідчення Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області у наявності дійсного бажання ОСОБА_2 на створення фермерського господарства, сплата апелянтом плати за земельну ділянку, яка апелянтом використовувалась без наявності договору оренди, апеляційний суд відхиляє, оскільки ці доводи стосуються прав осіб (апелянта та третьої особи) на оренду земельної ділянки. Наявність у будь-кого переважного права на оренду земельної ділянки не є правовою підставою для скасування оскарженого наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, який, як правильно встановив суд першої інстанції, прийняти у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. На вирішення спору про право не поширюється юрисдикція адміністративних судів (ст. 17 КАС України).

При цьому апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на постанови Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року по справі №6-2902цс15 та від 11 травня 2016 року № 6-2903цс15, якими вирішений спір про право, оскільки в цих справах та в справі яка переглядається апеляційним судом різні предмети спору та різні обставини за яких виник спір.

За таких обставин, апеляційний суд встановив відсутність порушених прав апелянта у сфері публічно-правових відносин під час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області нормативного акту індивідуальної дії - наказу № 315-сг від 23 червня 2015 року про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Куруючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 03.03.2017 р.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець