Постанова № 65111209, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 513/889/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Смірнова І.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправним рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Саратського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області в якому просила суд визнати протиправним рішення відповідача від 10.06.2016 року № 520 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру 80% заробітної плати, зазначеної в довідці № 56 від 09.06.2016 року, виданій Саратською районної державною адміністрацією Одеської області.

Постановою від 20 вересня 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Саратський районний суд Одеської області задовольнив адміністративний позов:

- визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачу, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», у розмірі 80 відсотків, виходячи із розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 09 червня 2016 року за номером 56, починаючи з 01 березня 2016 року;

- зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», у розмірі 80 відсотків, виходячи із розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 09 червня 2016 року за номером 56, починаючи з 01 березня 2016 року.

Не погоджуючись з постановою суду управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так апелянт зазначає, що позивач просила суд провести перерахунок пенсії, виходячи розміру 80 % заробітної плати, зазначеної у довідці № 56 від 09.06.2016, виданій Саратською райдержадміністрацією, але суд не наділений повноваженнями проводити перерахунок призначених пенсій, а тому суд мав відмовити у задоволені цих вимог

Також апелянт зазначає, що при поданні позову позивачем було порушено вимогу, що міститься в частині 4 статті 106 КАС України, оскільки в позові відсутня дата підписання позову.

Окрім того, апелянт зазначає, що відповідно до статті 37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Але, Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення щодо перерахунку призначених державним службовцям пенсій. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливість проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» не передбачає підвищення пенсій особам, яким вона була призначена відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу». Таким чином, апелянт вважає, що підстави для проведення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії відсутні.

Посилається апелянт і на те, що відповідно до пункту 5 розділу 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус судців», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах прийнятий не був, а тому з 01.06.2015 року були скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб,- яким пенсії/довічне грошове утримання призначалися відповідно до перелічених вище законів, у зв'язку з чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, про що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило начальників управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у м. Одесі, а також у містах та районах листом електронної пошти від 29.05.2015 року № 1201/04.

Звертає увагу апелянт і на те, що 01.05.2016 року втратив чинність Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Необґрунтованою та незаконною вважає апелянт вимогу про проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії починаючи з 2016 року, оскільки така вимога суперечить приписам частини 4 статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги з 01.03.2016, не навів мотивів незастосування до спірних правовідносин норми, що міститься в частині 4 статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку при обґрунтуванні свого заперечення проти адміністративного позову, посилалось управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що положення пункту 5 розділу 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку призначеної пенсії.

Оскільки принцип незворотності дії законів у часі, на який послався суд першої інстанції, в даному випадку означає, що не може бути скасована раніше призначена на умовах перелічених законів пенсія та не може бути зменшений розмір призначеної або перерахованої раніше пенсії, апелянт зазначає, що, враховуючи скасування з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно, окрім іншого, до Закону України «Про державну службу», то з 01.06.2016 перерахунок пенсій призначених на умовах зазначеного закону не проводиться.

Вважає апелянт безпідставним і посилання суду першої інстанції на статтю 37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», оскільки, зазначена стаття передбачає, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Але, Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення щодо перерахунку призначених державним службовцям пенсій, тому підстави для проведення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії відсутні.

ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 30.07.2001 року звільнена з посади головного спеціаліста фінансово - господарського відділу апарату райдержадміністрації, у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» (22-28).

Згідно довідки Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 09 червня 2016 року № 56, виданої позивачу, заробітна плата на посаді головного спеціаліста фінансово - господарського відділу апарату, станом на 01 грудня 2015 року, становить 4053 (чотири тисячі п'ятдесят три) гривні 21 копійка (а.с. 12).

Суд першої інстанції встановив, що отримавши вказану довідку, позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Саратської районної державної адміністрації Одеській області від 09.06.2016 року. Проте їй було відмовлено у перерахунку пенсії, на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 25 травня 2016 року, про що свідчить рішення № 520 від 10 червня 2016 року (а.с. 10).

Суд першої інстанції з посиланням на приписи ст. ст. 22, 58, 64 Конституції України, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, дійшов висновку, що положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, в той час як скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 01 червня цього року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про державну службу»

Враховуючи, що позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не із заявою про призначення пенсії, відповідач, на думку суду першої інстанції, повинен був керуватися ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції чинній на момент призначення пенсії, а тому відмова у проведенні перерахунку пенсії є неправомірною.

Також суд першої інстанції зазначив, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із суми заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами, у тому числі і Законом України «Про державну службу». У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп99 від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року №20-рп 2004).

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, та з 30.07.2001 року їй призначена пенсія за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 82 відсотків суми її посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Зазначені обставини сторонами у справі не оспорюються

Також сторонами у справі не оспорюється той факт, що 09 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року, додавши до заяви довідку Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2016 року № 56 (а.с. 12).

За наслідками розгляду заяви про перерахунок пенсії управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області прийняло рішення № 520 від 10.09.2016 року про відмову, яке вмотивовано відсутністю законодавчо визначених підстав для проведення такого перерахунку з огляду на приписи Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Апеляційний суд зазначає, що 16.01.2003 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» № 432-IV, який набрав чинності 04.02.2003 року, відповідно до якого Закон України «Про державну службу» 1993 року доповнений ст. 37-1, якою встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Оскільки Закон України «Про державну службу» 1993 року був доповнений ст. 37-1, Постановою КМУ № 581 від 23.04.2003 року (яка втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 622 від 14.09.2016 року) була доповнена пунктом 4 Постанова КМУ № 865 від 31.05.2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Так пунктом 4 Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» було встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.

З 13.12.2005 року стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» 1993 року (в редакції Закону № 3108- IV від 17.11.2005 року) передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. При цьому пункт 4 Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року змін не зазнав.

З 01.01.2015 року стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» 1993 року (в редакції Закону № 76-VІІІ від 28.12.2014 року), встановлювала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому пунктом 16 розділу ІІ Закону України № 76-VІІІ від 28.12.2014 року Кабінету Міністрів України був наданий місячний строк, з дня набрання чинності цим Законом, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

На виконання пункту 16 розділу ІІ Закону України № 76-VІІІ від 28.12.2014 року Кабінет Міністрів України не приймав Постанови, якою б встановлював умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» 1993 року.

10 грудня 2015 року прийнятий Закон України «Про державну службу» № 889-VIII, який в повному обсязі набрав чинності з 01 травня 2016 року, та статтею 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 р., визнаний таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Приписи ст. 37 Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року стосуються пенсійного забезпечення (права на призначення пенсії), в той час як ст. 37-1 цього закону визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, які встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року втратила чинність з 01.05.2016 року.

Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, яка діє з 01.12.2015 року, внесені зміни до Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року, якими виключений пункт четвертий з Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року, що передбачав умови та порядок проведення перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

З урахуванням зазначених нормативно-правових актів, перерахунок пенсій державним службовцям саме у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям був передбачений з 04.02.2003 року по 01.12.2015 року, оскільки з 01.01.2015 року по 01.12.2015 року Кабінет Міністрів України не прийняв жодної Постанови, якою б були визначені умови та порядок перерахунку пенсії державного службовця.

В період з 01.12.2015 року по 01.05.2016 року Закон України «Про державну службу» 1993 року, в ст. 37-1 закріплював саму можливість проведення перерахунку пенсії, але не визначав ні умов такого перерахунку, ні порядку проведення такого перерахунку.

З 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не передбачає для проведення перерахунку пенсії такої умови як «підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям».

Також Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, яка діє з 01.12.2015 року, передбачено збільшення на 25 відсотків (п. 3), посадових окладів державних службовців визначених, окрім іншого, додатком № 55 Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Оскільки з 01.12.2015 року підвищений розмір заробітної плати працюючим державним службовцям, та саме з цього часу для пенсіонерів, які одержують пенсію державного службовця, відсутня така підстава для перерахунку розміру пенсії як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, та іншого Кабінетом Міністрів України не встановлено, а з 01.05.2016 року втратила чинність норма Закону, якою задекларовано право на перерахунок пенсії державного службовця, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу, та про правомірність рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Також апеляційний суд зазначає, що 02 березня 2015 року був прийнятий Закон України № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01 квітня 2015 року та п. 5 розділу І якого частина 4 ст. 37 Закону України «Про державну службу» 1993 року, була замінена чотирма частинами, які встановлювали підстави для припинення виплати пенсії державного службовця, підстави для зменшення розміру пенсії яка виплачується, підстави для поновлення виплати пенсії державного службовця, призначеної за Законом України «Про державну службу» 1993 року, на період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року.

Також ці зміни встановили максимальний розмір пенсії державного службовця та те, що з 01 січня 2016 року пенсія призначена відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» 1993 року, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» 1993 року, законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, за відсутності з 01.12.2015 р. умов для проведення перерахунку пенсії державного службовця за Законом України «Про державну службу» 1993 року, враховуючи обчислення та виплату з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсій призначених за Законом України «Про державну службу» 1993 року, враховуючи відсутність в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такої умови перерахунку пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, та втрату чинності з 01.05.2016 року статтею 37-1 Законом України «Про державну службу» 1993 року, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову, та правомірність дій відповідача та прийнятого ним рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності в адміністративному позові дати підписання позову, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 31.08.2016 року відкрито провадження у справі, а апеляційна скарга не містить заперечень на цю ухвалу.

Відхиляє апеляційний суд і доводи апелянта щодо відмови у задоволені позовних вимог лише з тих підстав, що позивач просив суд провести перерахунок пенсії, а не зобов'язати пенсійний орган провести такий перерахунок, оскільки частиною 2 статті 11 КАС України, суду надана можливість вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, що й було вчинено судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати понесені апелянтом при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають, оскільки частиною 2 статті 94 КАС України, встановлено, що у разі ухвалення судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області задовольнити частково.

Постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправною рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець