Ухвала суду № 65111109, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1871/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представників позивача - Шамрай Катерини Олександрівни та Сергет Юлії Валентинівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі ДП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі ДФС) та просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №№0001871422, 0001881422, 0001891422, якими ДП було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 2759954,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 689988,5 грн., зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3321047,00 грн., збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 2635017,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 535451, 75 грн..

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, ДФС подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями відповідача було проведена планова виїзна документальна перевірка ДП з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт №119/21-22-14-01/31918234 від 10 жовтня 2016 року, яким, крім іншого, встановлено порушення:

- п.135.1, пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп. 138.81 п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.1, пп. 139.1.9, пп. 139.1.11 п. 139.1 ст.139, п.44.1, пп. 44.2, пп. 44.3 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 ПК України п.5, п.6, п.9 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" від 20 жовтня 1999 року № 246 (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2016 року на загальну суму 3321047,00 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2635017,00 грн..

- п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2759954,00 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 21 листопада 2016 року №№ 0001871422, 0001881422, 0001891422, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 2759954,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 689988,5 грн., зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3321047 грн., збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 2635017,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 535451, 75 грн..

Прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення ДП з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, з наданих позивачем документів вбачається, що господарські операції відбувалися фактично, що спричинило реальні зміни у майновому стані підприємства. Також, було зазначено, що надані позивачем документи мають всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та на підставі даних первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведених господарських операцій, рух нафтопродуктів, використання придбаних нафтопродуктів у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положенням пп.139.1.9 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу валових витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу вказаних норм вбачається, що визначальними умовами формування платником своїх валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів, та зв'язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що між ДП (особисто та в особі філій "Білозерський райавтодор", "Каховська ДЕД", "Цюрупинська ДЕД") та ППФ "Торгсервісбуд", ТОВ "Бітмікс", ПП "Армадор-Пріор" було укладено договори поставки №24 від 23 жовтня 2015 року, №24 від 17 квітня 2015 року, №26 від 21 квітня 2015 року, №7 від 10 березня 2015 року, №100314 від 10 березня 2014 року, №7/3\14-1 від 07 березня 2014 року, договір про надання послуг №21 від 02 жовтня 2014 року, договір субпідряду №37 від 05 серпня 2013 року, договори від 23 жовтня 2015 року, № 24 на поставку товару - 100 (мазут М-100), від 27 листопада 2015 року №25 на поставку товару - бітум дорожній БНД 60/90 (90/130), від 22 січня 2015 року №2 на поставку товару - бітум дорожній БНД 60/90 (90/130), від 01 липня 2015 року №17 на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, договір від 30 червня 2015 року № 68 на постачання товару: емульсія дорожня бітумна катіонна (бітумна емульсія ЕК-С-60).

Про фактичне здійснення господарських операцій (в тому числі і про факт перевезення) між позивачем (особисто та в особі філій "Білозерський райавтодор", "Каховська ДЕД", "Цюрупинська ДЕД") та вказаними контрагентами свідчать: специфікації до договору поставки №24 від 23 жовтня 2015 року (додаток 1), №160 від 23 жовтня 2015 року, №161 від 28 жовтня 2015 року, №162 від 29 жовтня 2015 року, №170 від 12 листопада 2015 року, №185 від 02 грудня 2015 року, №188 від 03 грудня 2015 року, видаткова накладна №160 від 27 жовтня 2015 року, ТТН №160 від 27 жовтня 2015 року, протокол випробувань №20/15 від 20 жовтня 2015 року, видаткова накладна №162 від 29 жовтня 2015 року, ТТН №162 від 29 жовтня 2015 року, протокол випробувань №20/15 від 20 жовтня 2015 року, видаткова накладна №170 від 12 листопада 2015 року, ТТН №170 від 12 листопада 2015 року, протокол випробувань №11/11-2015 року від 11 листопада 2015 року, паспорт якості №93, видаткова накладна №196 від 15 грудня 2015 року, ТТН №196 від 15 грудня 2015 року, паспорт якості № 93, видаткова накладна № 208 від 28 грудня 2015 року, ТТН №208 від 28 грудня 2015 року, паспорт якості №93, видаткова якості №209 від 28 грудня 2015 року, ТТН №291 від 28 грудня 2015 року, договір поставки №2 від 22 січня 2015 року, додаткова угода №2 від 11 листопада 2015 року до договору №2, специфікації №5 від 23 лютого 2015 року, акт здачі-прийняття робіт від 17 липня 2015 року, ТТН №136 від 17 липня 2015 року, акт здачі-прийняття робіт від 17 жовтня 2015 року, ТТН від 17 жовтня 2015 року, акт здачі-прийняття робіт від 18 жовтня 2015 року, ТТН від 18 жовтня 2015 року, акт здачі-прийняття робіт від 27 жовтня 2015 року, ТТН від 27 жовтня 2015 року, акт здачі-прийняття робіт від 28 жовтня 2015 року, ТТН від 28 жовтня 2015 року, акт здачі-прийняття робіт від 03 листопада 2015 року, ТТН від 03 листопада 2015 року, акт здачі-прийняття робіт від 26 листопада 2015 року, ТТН від 26 листопада 2015 року, видаткова накладна №32 від 20 квітня 2015 року, паспорт якості №15, ТТН №32 від 20 квітня 2015 року, видаткова накладна №7 від 18 березня 2016 року, сертифікат відповідності від 06 березня 2015 року, паспорт якості №287, ТТН №7 від 18 березня 2016 року, видаткова накладна №35 від 04 травня 2016 року, видаткова накладна №33 від 21 квітня 2015 року, ТТН №33 від 21 квітня 2015 року, видаткова накладна №72, від 20 червня 2015 року, звіт по кредитових та дебетових операціях по рахунку; видаткова накладна №10 від 11 березня 2015 року, №1103/ 10 від 11 березня 2015 року, сертифікат відповідності, паспорт якості №500, видаткова накладна №16 від 18 березня 2015 року, видаткова накладна №24 від 18 березня 2015 року, довіреність №52 від 02 березня 2015 року, видаткова накладна, паспорт від 01 липня 2015 року, протокол №07/013, акт надання послуг від 02 липня 2015; видаткова накладна №3 від 16 квітня 2014 року, видаткова накладна №4 від 30 квітня 2014 року, №5 від 31 травня 2014 року, акт здачі-прийняття робіт №151 від 28 липня 2014 року, ТТН від 05 липня 2014 року, від 03 липня 2014 року, від 04 липня 2014 року, від 07 липня 2014 року, 09 липня 2014 року, 10 листопада 2014 року, 11 листопада 2014 року, акт №1 виконаних робіт за листопад 2014 року до договору №21 від 02 жовтня 2014 року, акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт по формі кб-2в за жовтень 2014 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт по формі кб-3, відомість ресурсів, та іншими документами.

Крім того, про реальність відносин з ПП "Армадор-Пріор" свідчать накладні на придбання товару сільгоспвиробництва: від 28 травня 2013 року №2 на суму 4692,00 грн. ПДВ 20% - 938,40 грн. загальна вартість товару з ПДВ 5630,40 грн.; від 05 червня 2013 року №1 на суму 18150,00 грн. ПДВ 20% - 3630,00 грн. загальна вартість товару з ПДВ 21780,00 грн.; від 14 червня 2013 року №3 на суму 17878,75 грн. ПДВ 20% - 3575,75 грн. загальна вартість товару з ПДВ 21454,50 грн.; від 29 липня 2013 року №6 на суму 4630,00 грн. ПДВ 20% - 926,00 грн. загальна вартість товару з ПДВ 5556,00 грн.; від 17 липня 2013 року №5 на суму 11810,50 грн. ПДВ 20% - 2362,10 грн. загальна вартість товару з ПДВ 14172,60 грн.; від 01 липня 2013 року №1 на суму 20293,00 грн. ПДВ 20% - 4058,60 грн. загальна вартість товару з ПДВ 24351,60 грн.; від 02 серпня 2013 року №1 на суму 4200,00 грн. ПДВ 20% - 840,00 грн. загальна вартість товару з ПДВ 5040,00 грн.; від 13 серпня 2013 року №4 на суму 8328,50 грн. ПДВ 20% - 1665,70 грн. загальна вартість товару з ПДВ 9994,20 грн.

Факт оплати за отриманий товар/послуги підтверджується платіжними дорученнями №1013, 1371, 1462, 1521,1775, 1776, 2235, 2302, 2421, № 721 від 28 серпня 2013 року, № 446 від 07 червня 2013 року, № 402 від 30 травня 2013 року та рахунками на оплату № 1 від 22 січня 2015 року, № 5 від 23 лютого 2015 року, № 8 від 27 лютого 2015 року, № 35 від 09 квітня 2015 року, № 59 від 22 травня 2015 року, № 70 від 29 травня 2015 року, № 94 від 02 липня 2015 року, № 98 від 14 липня 2015 року, № 73 від 11 червня 2015 року, № 79 від 19 червня 2015 року, №80 від 19 червня 2015 року, № 86 від 26 червня 2015 року,№ 147 від 06 жовтня 2015 року, № 158 від 13 жовтня 2015 року, № 159 від 15 жовтня 2015 року, № 167 від 27 жовтня 2015 року, № 172 від 28 жовтня 2015 року, № 168 від 27 жовтня 2015 року, № 170 від 28 жовтня 2015 року, № 173 від 29 жовтня 2015 року, № 180 від 03 листопада 2015 року, № 197 від 30 листопада 2015 року, № 195 від 26 листопада 2015 року, № 203 від 02 грудня 2015 року, № 204 від 02 грудня 2015 року, рахунок на оплату № 10 від 10 березня 2015 року.

На вимогу ТОВ та з метою формування останнім податкового кредиту контрагентами позивача були виписані податкові накладні, зокрема, від 20 квітня 2015 року, 18 березня 2016 року, від 04 травня 2016 року, № 35 від 04 травня 2016 року, 31 травня 2016 року від 02 серпня 2013 року, від 13 серпня 2013 року, 05 червня 2013 року, від 14 червня 2013 року, від 17 липня 2013 року та інші.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведена первинна документація належно, достатньо та в повному об'ємі підтверджує реальність (товарність) господарських правовідносин позивача з контрагентами, а протилежного під час провадження в судах першої та апеляційної інстанцій представниками ДФС доведено не було.

При цьому судова колегія приймає до уваги, що фактично фахівцями ДФС в ході проведення спірної перевірки було встановлено факт отримання ДП товару, зазначеного у вказаних вище первинних документах (зокрема відносно отримання та використання у власній діяльності бітуму), тобто фактично було встановлено товарність господарських операцій, витрати по яким були включені позивачем до складу валових, а ПДВ - до складу податкового кредиту ДП, що підтверджується актом спірної перевірки.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу доведеності здійснення господарських відносин між позивачем та ППФ "Торгсервісбуд", про що свідчать обставини, встановлені Вищим господарським судом України у справі №923/1891/14, які і мають преюдиційне значення та не потребують доведенню.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 жовтня 2016 року, як обставину, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій ДП з ПП "Армадор-Пріор", з огляду на таке.

Так, згідно вказаної ухвали ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 205 КК України, на підставі ст.49 КК України (у зв'язку із закінченням строків давності).

Вказана особа обвинувачувалась у вичинені кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність визначена ч.1 ст.205 КК України - фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. Було зазначено, що ОСОБА_4 у жовтні 2013 року з метою набуття корпоративних прав на ПП "Армадор-Пріор" підписав усі необхідні для цього документи: рішення засновника ПП "Армадор-Пріор" № 01/10/13 від 10 жовтня 2013 року про прийняття обов'язків засновника та директора СПД; Статут Товариства від 10 жовтня 2016 року, який засвідчив у приватного нотаріуса у м.Херсоні та реєстраційну картку форми 4 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З наведеного вбачається, що вказана особа виконала усі необхідні дії для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності дії, в результаті чого отримала можливість використовувати печатку, статутні документи та реєстраційні документи ПП "Армадор-Пріор" у незаконній діяльності в жовтні 2013 року.

Разом з тим, досліджувані у даній адміністративній справі господарські правовідносини між позивачем та ПП "Армадор-Пріор" відбувались у період з 01 січня 2013 року по 30 серпня 2013 року, тобто, хронологічно до того часу як ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.205 КК України, що свідчить про безпідставність посилань ДФС на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 жовтня 2016 року, як на доказ нереальності цих операцій та обгрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене у сукупності та оскільки договори позивача з контрагентами в судовому порядку недійсним не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам з вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ДП про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2016 року № 0001871422, 0001881422, 0001891422 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а самі податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи позивача викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності згідно законодавства та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 березня 2017 року.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук