Ухвала суду № 65110001, 01.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Київ К/800/17212/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №805/641/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнипласт» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнипласт» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій - задоволено частково. Визнано протиправними дії Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік. Визнано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 28.10.2015 №9082138553 з додатками такими, що подані в день їх фактичного отримання, а саме - 28.10.2015. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області 24.06.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 48.3 статті 48, пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, частини четвертої статті 11, статей 69, 79, 86, 99, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнипласт» надіслано засобами електронного зв'язку на адресу податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік за №9082138553 з додатками, що підтверджується квитанцією від 28.10.2015 №2.

Рішенням відповідача, викладеним у листі від 08.12.2015 №8716/10/05-16-15-02, повідомлено позивача про невизнання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік податковою звітністю та запропоновано надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Правовими підставами для відмови в прийнятті декларації відповідач у рішенні визначив порушення позивачем вимог пунктів 48.3 статті 48, статті 49 Податкового кодексу України.

За висновками податкового органу позивачем зазначено недостовірну податкову адресу платника податку, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнипласт» не знаходиться за адресою реєстрації, що підтверджується повідомленнями від 15.03.2015, від 14.07.2015 та від 10.09.2015 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

За результатами адміністративного оскарження позивачем рішення від 08.12.2015 №8716/10/05-16-15-02 останнє залишено без розгляду рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 11.02.2016 №724/10/05-99-15-03-13-4.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України серед обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, визначено місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

З наведених законодавчих положень випливає, що зазначення у податковій декларації недостовірних відомостей обов'язкових реквізитів, зокрема щодо місцезнаходження платника податків, може бути підставою для невизнання такої податкової декларації податковою звітністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2014 рік за №9082138553 з додатками містять в собі обов'язкові реквізити, адреса, що зазначена позивачем у податковій декларації відповідає місцезнаходженню товариства згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Згідно з підпунктом 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Враховуючи викладене, невизнання поданої податкової декларації податковою звітністю можливе лише за умови надсилання податковим органом платнику письмового повідомлення про відмову у прийнятті такої декларації протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до пункту 7.4 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.04.2008 за №320/15011, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктом 7.7 вказаної Інструкції датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Таким чином, датою отримання податковим органом надісланої засобами електронного зв'язку уточнюючої податкової декларації позивача є дата, зафіксована у першій квитанції.

Враховуючи викладене, оскільки податковим органом не надано позивачу письмове повідомлення про відмову у прийнятті його уточнюючої податкової декларації протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (повідомлення отримано 08.12.2015, а декларація подана 28.10.2015), така декларація відповідно до вимог податкового законодавства не може вважатися неподаною.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №805/641/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ І.Я. Олендер