Ухвала суду № 65109316, 03.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7352/17

Провадження № 2/761/4072/2017

У Х В А Л А

03 березня 2017 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша Віктора Миколайовича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

02.03.2017 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша Віктора Миколайовича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України, зокрема, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не додано до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору. Натомість, до позовної заяви приєднано клопотання, в якому представник позивача просить відстрочити сплату судового збору за подання даного позову до суду, посилаючись на те, що постановою Правління Національного банку України від 25.02.2016 року №107 АТ «РОДОВІД БАНК» визнано неплатоспроможним.

Так, відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.29 своєї постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року за №10, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм законодавства, можна дійти висновку, що відстрочення, розстрочення або звільнення особи від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, а також доказів, які це підтверджують.

Водночас, звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивачем не додано до заяви жодних доказів, які б підтверджували його доводи про неможливість сплатити судовий збір.

При цьому, посилання представника позивача на постанову Правління НБУ від 25.02.2016 року за №107, не є доказом важкого майнового стану позивача, який би свідчив про його неспроможність сплати судовий збір за подання даної заяви.

Відтак, на підставі наведеного, суд вважає, що клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Разом з тим, згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, які подаються до суду юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись з позовом до суду, позивач визначив ціну позову у розмірі 4 747 057,98 грн. та 3 438,42 доларів США, проте не зазначив гривневий еквівалент останньої.

Водночас, як роз'яснено в п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону N 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Відтак, враховуючи вищенаведені положення законодавства, позивачу слід визначити ціну позовуяк в іноземній валюті, так і в національній валюті України, а також надати до суду документ, який б підтверджував сплату судового збору за подання до суду позову майнового характеру, виходячи з ціни позову та з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день доплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: отримувач коштів - УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31211206700011; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 82, 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша Віктора Миколайовича про відстрочку сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша Віктора Миколайовича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: