Ухвала суду № 65108579, 01.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/688/16-ц Провадження № 22-ц/795/518/2017 Головуючий у I інстанції -Чигвінцев М. С. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.

із секретарем: Шкарупою Ю.В.

за участю: представника Сновського районного військового комісаріату Хомчука М.В., представника Щорської центральної районної лікарні Якубовської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Сновського районного військового комісаріату на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України (Щорське відділення), Чернігівський військовий госпіталь (в/ч А-3120), Щорська ЦРЛ, -

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2016 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково; встановлено, що факт каліцтва ОСОБА_3 у вигляді ЗЧМТ було отримане ним в 1996 році; в решті заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Сновський районний військовий комісаріат (далі по тексту - Сновський РВК) просить рішення суду першої інстанції скасувати та повернути справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення без повного та всебічного з'ясування обставин справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення стосується прав та обов'язків Сновського РВК (у 1996 році заявник проходив військову службу саме в у Щорському (нині - Сновському) РВК), а у даній справі існує спір про право, який повинен розглядатись в порядку позовного провадження.

Заявник наголошує на тому, що ОСОБА_3 неодноразово звертався до суду з позовними заявами та заявами, пов'язаними з його травмуванням у 1996 році. Метою таких звернень було отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю і участь у цих справах брав Сновський РВК.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника Сновського районного військового комісаріату, представника Щорської центральної районної лікарні, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню із залишенням заяви ОСОБА_3 без розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою в якій, з урахуванням подальшого збільшення вимог, просив встановити, що:

1) його каліцтво у вигляді ЗЧМТ (струсу головного мозку), результатом якого було його лікування у військовому госпіталі м. Чернігів в період з 18 по 27 грудня 1996 року з діагнозом наслідки ЗЧМТ (струс головного мозку), отримане в 1996 році;

2) його каліцтво у вигляді наслідків ЗЧМТ, струсу головного мозку, результатом якого було його лікування у військовому госпіталі м. Чернігів в період з 18 по 27 грудня 1996 року та в подальшому в Щорській ЦРЛ, є результатом неправильного встановлення йому в 1996 році, військовим госпіталем (в/ч А 3120), Щорською ЦРЛ діагнозу та проведеним його лікуванням.

Заінтересованими особами у заяві ОСОБА_3 зазначив Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України (Щорське відділення), Чернігівський військовий госпіталь (в/ч А-3120), Щорську ЦРЛ.

У заяві зазначав, що оскільки у Щорському РВК відсутні належним чином оформлені документи щодо отримання ним травми в 1996 році, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у Щорському РВК, іншого способу, як у судовому порядку встановити факт каліцтва він не має.

Частиною 1 статті 234 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно ч.4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкриті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У роз'ясненнях, що містяться в пп. 1,3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 з вересня 1988 року по травень 2007 року проходив військову службу в Щорському РВК.

З вироку Менського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2011 року, яким ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, вбачається, що в квітні 2007 року ОСОБА_3 з метою отримати певні права та соціальні пільги, використав завідомо підробний документ - довідку № 57 від 30 січня 1996 року, яка містила дані про отримання останнім 16 січня 1996 року ЗЧМТ (струсу головного мозку) під час виконання службових обов'язків, надавши її на розгляд військово-лікарської комісії військової частини А3120, що дало підстави отримати статус та посвідчення інваліда війни.

Неодноразово протягом 2013-2015 років ОСОБА_3 звертався до суду в порядку окремого провадження із заявами про встановлення факту травмування в 1996 році в період проходження військової служби, кожен раз зазначаючи різну мету звернення, які у зв'язку із наявністю спору про право залишалися судом без розгляду.

Таким чином, зі змісту заяви ОСОБА_3 та з матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції стосується прав і обов'язків Сновського (Щорського) РВК, проте суд, у порушення вимог ч. 4 ст. 235 ЦПК України, не залучив його до участі у справі в якості заінтересованої особи.

Враховуючи, що встановлення зазначених у заяві ОСОБА_3 фактів пов'язується з наступним вирішенням спору про право, не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 на необхідність встановлення ним тільки дати отримання травми, що на його думку, виключає спір про право.

Відтак, апеляційна скарга Сновського РВК підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, а заява ОСОБА_3 - залишенню без розгляду, з роз'ясненням йому права на подання позову на загальних підставах.

Керуючись ст.ст. 235 ч. 6, 303, 307, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сновського районного військового комісаріату - задовольнити частково.

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2016 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_3 право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Судді: