Ухвала суду № 65106885, 27.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 11-cc/790/315/17 Головуючий І інстанції

Справа № 614/73/17 ОСОБА_1

Категорія: В порядку КПК України Доповідач Міненкова Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року судова колегія судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Міненкової Н.О.

суддів: Цілюрика В.П.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Леськів Е.П.

прокурора: Махненка Д.А.

представника: ОСОБА_3

представника потерпілого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року , -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області ОСОБА_6, яке погоджене прокурором Ізюмського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_7

Накладено арешт у вигляді заборони користування та розпорядження майном, а саме: дизельним паливом в кількості 17915 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів, яке належить ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ». (код ЄРДПОУ:31633393), з яких - 12915 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів перебуває на зберіганні ФОП «Рудика» за адресою: 63841, Харківська область Борівський район, с. Дружелюбівка, вул.. Молодіжна, 46, з подальшим зберіганням на території ФОП «Рудика», та на 5000 (п'ять тисяч) літрів, які перебувають на зберіганні ОСОБА_8 за адресоюм. Красний Лиман Донецької області, пров. Промисловий,4.

Як зазначено в ухвалі, слідчий СВ Борівського відділення Ізюмського відділу ГУНП України в Харківській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Ізюмського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_7 10.02.2017 року звернулася з клопотанням про арешт майна до Борівського районного суду Харківської області, в якому просила накласти арешт у вигляді заборони користування та розпорядження майном., що до чергової частини Борівського відділення поліції Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області 27.12.2016 надійшла заява директора ТОВ «НП ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_9 про те, що 27.12.2016 невідома особа на ім'я ОСОБА_3, шахрайським шляхом заволоділа грошима в сумі 215000 гривень, які мали надійти на особистий рахунок за продаж дизельного палива ФОП «Рудика» в с. Дружелюбівка Борівського району Харківської області. Дані гроші були перераховані на банківські карткові рахунки невідомої особи №5168755627769531 ПАТ КБ «ПриватБанк» та №5167491000232370 «ОщадБанк».

Відомості про цю подію були внесені до ЄРДР за №12016220230000528 від 28.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 190 КК України.

Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя послався на те, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме клопотання відповідає вимогам ст.170 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді власник майна фізичний підприємець ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Борівського Районного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року по справі № 614/73/17, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт у вигляді заборони користування та розпорядження майном, а саме: дизельним паливом в кількості 17915 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів, яке належить ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ». (код ЄРДПОУ:31633393), з яких - 12915 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) літрів перебуває на зберіганні ФОП «Рудика» за адресою: 63841, Харківська область Борівський район, с. Дружелюбівка, вул.. Молодіжна, 46, з подальшим зберіганням на території ФОП «Рудика», та на 5000 (п'ять тисяч) літрів, які перебувають на зберіганні ОСОБА_8 за адресоюм. Красний Лиман Донецької області, пров. Промисловий,4 та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого Борівського відділення Ізюмського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про накладення арешту у вигляді заборони користування та розпорядження майном відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, безпідставною та несправедливою, ухваленою без достатніх підстав із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права та такою що підлягає скасуванню. А накладений арешт необґрунтований, так як у справі відсутні обставини з якими закон повязує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, представника який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти заявлених апеляційних вимог, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У розумінні положень ст.131, ч.2 ст.170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Також п.2 ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98КПК України.

Згідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Під час розгляду клопотання слідчого слідчий суддя дав оцінку наданим доказам та подіям, що стали підставою для внесення до ЄРДР за №- 1201622023000058 від 28.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

При цьому було враховано, що договір на поставку дизельного палива було укладено між ТОВ « НЕФТЕПРОДУКТ» - «постачальник» та ТОВ «ОКС» -«покупець». Гроші підлягали перерахуванню на р/р 26001455019722 в АТ «ОТП Банк» МФО 300528 ІПН 316333920307). Згідно видаткових накладних №-РН-0000597 від 26.12.2016, № - РН-0000598 від 26.12. 2016 року автомобілем НОМЕР_1 та причепу д.н. ХА 14-497 ХА дизельне паливо було доставлено у пункт призначення: Харківська область Борівський район с. Дружелюбівка - ФОП «ОСОБА_10П.) ( код ЭРДПОУ 39799097). Ці обставини не заперечувались і підтверджуються матеріалами провадження (а.с. 8-13).

05.01.2017 року слідчим винесено постанову про визнання ТОВ «НЕФТЕПРОДУКТ» потерпілим у зазначеному вище кримінальному провадженні (а.с.14).

Як вбачається з пояснень ФОП «Рудика», останній не заперечував факт злиття у належні йому резервуари дизельного палива у зазначеній кількості. Між тим, не пояснював на якій підставі він його отримав і чому, як він зазначав, провів його оплату, саме на карткові рахунки які були вказані невідомою йому особою.

Колегія суддів вважає, що арешт було застосовано обґрунтовано. Так як п.2 ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98КПК України.

Посилання в апеляційній скарзі на п.2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження судова колегія відхиляє так як узагальнення не обовязковими для застосування в судовій практиці. Крім того 29.02.2016 року до ст. 170 КПК України були внесені зміни і ч 3 викладена у наступній редакції: у випадку, передбаченому п.1 частини другої (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в ухвалі слідчого судді і не знаходить підстави для скасування ухвали.

Керуючись ст.ст.392, 404, ч.3 ст.407, ст.ст.418, 419, 422, 423, ч.4 ст.424 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_10 - відхилити.

Ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2017 року про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016220230000528 від 28.12.2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч.4 ст. 424 КПК України.

Головуючий - Н.О. Міненкова

Судді - Я.В. Чопенко

ОСОБА_11