Рішення № 65106279, 27.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/286/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 638/22043/14-ц ОСОБА_1

Категорія: право власності Доповідач - Швецова Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: Швецової Л.А.,

Суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

За участі секретаря: Кучер Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно. Просила встановити факт проживання однією сімєю ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в період з серпня 1999 року по 24 квітня 2014 року без реєстрації шлюбу. Визнати право власності на ? автомобіля NISSAN ALMERA Classik, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3 та на 1/2 частину грошового вкладу, який відкритий на імя ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, у ПАО Банк «Меркурій», що розташований за адресою: 61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, код ЕДРПОУ14360386.

В обгрунтування позову посилалась на те, що з вересня 1999 року вона, ОСОБА_4, почала проживати однією сімєю з ОСОБА_6 Вони вели спільне господарство, мешкали в одній квартирі, що була розташована за адресою: АДРЕСА_1. З ними жив син позивача від першого шлюбу. Укладати шлюб не поспішали, постійно відкладали реєстрацію шлюбу в органах РАГС, оскільки не придавали цьому факту значення.

У 2007 році ними був придбаний автомобіль NISSAN ALMERA Classic, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, яким тепер користується ОСОБА_2

Окрім того, на імя ОСОБА_6, у ПАО Банк «Меркурій» був відкритий рахунок на якому залишилися грошові кошти і які теж є спадковим майном.

ОСОБА_4, зазначає, що усе придбане ними майно було, за їхньою взаємною згодою, оформлене на ОСОБА_6.

09 квітня 2014 року ОСОБА_6 був складений заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, згідно з яким усе майно, що належало ОСОБА_6, він заповів в рівних частках по 1/3 (одній третій) частці кожному, а саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

25 квітня 2014 року між ними був укладений шлюб. 18 травня 2014 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Позивач зазначає, що оскільки майно, яке належало ОСОБА_6, а саме грошовий вклад у ПАО Банк «Меркурій» та автомобіль NISSAN ALMERA Classic, було придбане ними у період їхнього спільного проживання, вважала, що їй, як дружині, повинна належати ? частина усього майна.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 задоволено частково.

Встановлений факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з вересня 1999 року по 24 квітня 2014 року без реєстрації шлюбу.

Визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_5, право власності на 1/2 частину автомобіля NISSAN ALMERA Classic, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволені позову ОСОБА_4 в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянти зазначили, що Сімейний Кодекс України набрав чинності з 01 січня 2004 року і зворотної сили не має, тому положення цього Кодексу застосовуються виключно до правовідносин, які виникли після дати набрання ним законної сили. Таким чином, встановлення факту проживання позивачки з ОСОБА_6 в період з 1999 року не відповідає вимогам Сімейного кодексу України.

Також апелянти вказують, що для встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу суду повинні бути надані докази того, що між позивачкою та померлим весь вказаний час мали місце фактичні шлюбні відносини. Таких доказів до суду першої інстанції не було надано та вони не були предметом вивчення під час судового розгляду справи по суті.

Крім того, апелянти вказують, що визнаючи за ОСОБА_4 право власності на ? частину автомобіля, придбаного в 2007 році, судом першої інстанції не було встановлено джерело грошових коштів, за рахунок яких був придбаний спірний автомобіль.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 спільно проживали з 1999 року по час смерті ОСОБА_6, вели спільне господарство та придбали автомобіль за спільні кошти.

Однак, погодитися з таким висновком суду першої інстанції неможна виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу.

Сімейний Кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року і зворотної сили не має, тому положення ст. 74 Сімейного кодексу України застосовуються виключно до правовідносин, які виникли після дати набрання ним законної сили.

За положеннями ч. 1,2 ст. 21 Сімейного Кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом з тим, згідно із ст. 74 Сімейного Кодексу, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Тобто, при застосуванні ст. 74 Сімейного Кодексу України, слід виходити, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними складалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Крім того, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 Сімейного Кодексі України, суд повинен встановити факт проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбане спірне майно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4С з 05 червня 2003 року до 10 червня 2014 року була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5 та тільки з 18 червня 2014 року була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_6.

Крім цього, наявною в матеріалах справи заявою ОСОБА_6 приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_8 від 14 листопада 2005 року, підтверджується, що на час придбання у власність нежитлового приміщення 1-го поверху № 5-9, в літ. «А-4», загальною площею 60,1 кв.м., що знаходяться в м. Харкові, майдан Руднєва, № 8, ОСОБА_6 в шлюб не вступав, в фактичних шлюбних відносинах не перебував та вказане майно придбав за особисті кошти.

Тому, висновок суду про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходилися у фактичних шлюбних відносинах в період з 1999 року по квітень 2014 року та за спільні кошти придбали майно, автомобіль NISSAN ALMERA Classic, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, і на вказані правовідносини розповсюджується дія ст. 74 Сімейного Кодексу України, судова колегія вважає помилковими, оскільки позивач не довела факт спільного проживання з ОСОБА_6 та ведення спільного господарства, а також, що між нею та ОСОБА_6 склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Крім цього, за життя ОСОБА_6 розпорядився всім належним йому майном, склавши заповіт, відповідно до якого заповів все своє майно в рівних частинах, по 1/3 (одній треті) частини кожному, тобто: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вказаний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі під № 1238.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно.

Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: