Ухвала суду № 65105896, 24.02.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8671/16-к

Провадження № 1-кп/635/388/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Васильченко Є.Ю.,

прокурора Слюсар І.М.,

захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 22016220000000147 від 18.06.2016 стосовно,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка має вищу освіту, вдова, пенсіонерка, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 32 Б, кв. 30,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 369 КК України,

УСТАНОВИВ:

в провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити справу до судового розгляду.

Захисники та обвинувачена заперечували проти призначення справи до судового розгляду та просили суд повернути обвинувальний акт прокурору з тих підстав, що викладене обвинувачення не відповідає змісту диспозицій ч. 2 ст. 110 КК України та ч. 3 ст. 369 КК України, викладено невірно, без конкретизації умислу, часу та місця вчинення злочину, а сама суть пред?явленого обвинувачення не враховує вирок, що набрав законної сили стосовно іншого учасника подій, зазначених в обвинувальному акті, що призвело до порушення права обвинуваченої на захист від обвинувачення, яке на думку сторони захисту є чітко невизначеним, та не має правильної і точної правової кваліфікації.

Дослідивши обвинувальний акт, суд встановив що підстав для прийняття рішень передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України не вбачається: угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло; підстав для закриття кримінального провадження не вбачається; обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства; підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

Висновок суду щодо правильності складання обвинувального акту ґрунтується на тому, що обвинувальний акт відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченої (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, імя, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення ; розмір витрат на залучення експерта дату та місце його складення та затвердження. Відсутність в обвинувальному акті інших необхідних даних обумовлене тим, що стороною обвинувачення не встановлені обставини, що обтяжують або помякшують покарання, відсутністю завданої шкоди та відсутністю потерпілих, а також що стосовно юридичної особи кримінальне провадження не здійснювалось. Доводи сторони захисту стосовно недоліків викладеного змісту обвинувачення та неправильності правової кваліфікації на думку суду не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, оскільки прокурор, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України виклав обставини справи, які вважає встановленими та навів правову кваліфікацію дій обвинуваченої, яку вважає доведеною. Суть викладеного обвинувачення не містить недоліків, які б свідчили про явну невідповідність викладених обставин правовій кваліфікації дій обвинуваченої, що визначена стороною обвинувачення, відсутні підстави вважати суть обвинувачення неконкретною. За таких обставин доводи сторони захисту можуть бути перевірені і суд може надати їм відповідну правову оцінку виключно після проведення судового слідства та дослідження доказів у відкритому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду суд виходить виключно із тих даних, які надані суду відповідно до закону.

Враховуючи наявність достатніх підстав, суд вважає необхідним призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.

Крім того, в судовому засіданні стороною захисту подано клопотання про скасування арешту майна, в якому захист просить суд касувати арешт майна ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова Божко В.В від 30.06.2016 року та повернути ОСОБА_4 вилучене в ході обшуку від 28.06.2016 року майно. Таке клопотання стороною захисту підтримано в повному обсязі, прокурор просив суд відмовити в задоволенні поданого клопотання.

Надані стороною захисту матеріали свідчать про те, що 28 червня 2016 року за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_4 проведено обшук, в ході якого вилучено майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова. Підставою арешту майна, яка зазначена в ухвалі суду є та обставина, що вилучені речі є речовими доказами і арешт майна вчинено для їх збереження.

Згідно ч. 1 ст. 174 КК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що необхідність в подальшому застосування цього заходу відпала або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 100 КПК України передбачена необхідність вжиття заходів по забезпеченню збереження речових доказів, і у відповідності до цих принципів на підставі ст. 170 КПК України слідчий суддя обґрунтовано вжив заходів щодо збереження речовий доказів і необхідність в їх збереженні не відпала, оскільки судове слідство в справі не проведено.

За таких обставин суд вважає, що відсутні докази необґрунтованості вжиття заходів щодо арешту майна обвинуваченої та необхідність заходів по збереженню речових доказів не відпала, тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про скасування арешту майна.

Крім того, суд повинен визначити, що клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_4, строк якого закінчився, у підготовчому судовому засіданні не завлено.

Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

призначити кримінальне провадження 22016220000000147 від 18.06.2016 стосовно, ОСОБА_4, 07 грудня 1948, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 369 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського районного суду Харківської області на 3 березня 2017 року об 14 годині 00 хвилин, за участю всіх учасників кримінального провадження, про що їх повідомити.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: