Ухвала суду № 65104648, 01.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Київ К/800/27978/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Кравцова О. В., Мороз Л. Л.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Кіровоградської митниці ДФС на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Феросистема" (далі - ТОВ "Феросистема") звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 901000003/2014/000138/2 від 26 серпня 2014 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 901000003/2014/000152/2 від 12 вересня 2014 року про коригування митної вартості товарів;

- зобов'язати відповідача визнати митну вартість феросиліцію марки ФС45 по ціні 918 доларів США за одну тонну, відповідно до умов договору № 03-14/Р від 01 серпня 2014 року та специфікації № 1 до цього договору від 01 серпня 2014 року;

- зобов'язати відповідача визнати митну вартість феросиліцію марки ФС45 по ціні 918 доларів США за одну тонну, відповідно до умов договору № 03-14/Р від 01 серпня 2014 року та специфікацій № 2 до цього договору від 01 вересня 2014 року;

- зобов'язати Кіровоградську митницю ДФС повернути позивачу 12751,46 грн. податку на додану вартість надмірно сплаченого на підставі рішень про коригування митної вартості товарів № 901000003/2014/000138/2 від 26 серпня 2014 року та № 901000003/2014/000152/2 від 12 вересня 2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ТОВ "Феросистема" було подано до митного оформлення вантажні митні декларації №901050000/2014/008788 від 26 серпня 2014 року та № 901050000/2014/009408 від 12 вересня 2014 року разом із товаросупровідними документами на товар, який заявлений в режимі "ІМ-40".

Проте, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Кіровоградською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 901000003/2014/000138/2 від 26 серпня 2014 року, відповідно до якого зазначений у митній декларації № 901050000/2014/008788 товар, а саме: феросиліцій марки "ФС45", який задекларований позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів, органом доходів і зборів застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Разом з цим, контролюючим органом прийнято аналогічне рішення про коригування митної вартості товарів № 901000003/2014/000152/2 від 12 вересня 2014 року, яким до зазначеного у митній декларації № 901050000/2014/009408 товару, органом доходів і зборів застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів замість визначеного позивачем основного методу.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень, Кіровоградська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів, які містять розбіжності, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, позивач звернувсь до суду з вимогою про коригування митної вартості товарів та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 12751,46 гривень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 901000003/2014/000138/2 від 26 серпня 2014 року про коригування митної вартості товарів.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 901000003/2014/000152/2 від 12 вересня 2014 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 182,70 гривень.

В решті позову - відмовлено.

У своїй касаційній скарзі орган доходів і зборів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 серпня 2014 року між позивачем та ТОВ "МеталЕКСПО" (Російська Федерація) укладено зовнішньоекономічний контракт № 03-14\Р щодо поставки феросиліцію, у відповідності до якого позивач придбаває товар за кількістю, асортиментом, вартістю та умовами поставки, погодженими сторонами в специфікаціях до діючого контракту, які становлять його невід'ємну частину.

Згідно зі специфікацією № 1 від 01 серпня 2014 року, а також специфікацією № 2 від 01 вересня 2014 року до контракту № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року ТОВ "МеталЕКСПО" зобов'язалось на умовах поставки FCA RU м. Новотроіцьк, відвантажити на адресу позивача феросиліцій ФС45 у кількості 40 тонн та 60 тонн відповідно за ціною 918 доларів США за одну тонну.

З метою здійснення митного оформлення товару ввезеного на територію України, 26 серпня 2014 року декларантом подано вантажну митну декларацію № 901050000/2014/008788, в якій митна вартість задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору на загальну суму 38141,58 доларів США, у тому числі ціна товару - 36720,00 доларів США (490778,74 грн.) та вартість перевезення - 19000,00 гривень.

В підтвердження правильності визначення митної вартості надано органу доходів і зборів необхідні документи для митного оформлення, зокрема: контракт № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року, специфікацію № 1 від 01 серпня 2014 року до контракту № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 314508 від 20 серпня 2014 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 314533 від 20 серпня 2014 року, довідки про транспортні витрати № 4555 та № 4556 від 18 серпня 2014 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 49 від 19 серпня 2014 року, документи на підтвердження вартості перевезення товару № 24-1/8 та № 24-2/8 від 18 серпня 2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 00000028 від 20 серпня 2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 00000029 від 20 серпня 2014 року, договір (контракт) про перевезення № 085/14/ТР від 12 серпня 2014 року, комерційну пропозицію № 430 від 01 серпня 2014 року, прайс-лист від 01 серпня 2014 року, сертифікат якості № 408 від 20 серпня 2014 року, сертифікат якості № 409 від 20 серпня 2014 року, декларацію на товари країни відправлення № 10409100/200814/0000935 від 20 серпня 2014 року.

Однак, під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що документи містять розбіжності, а саме: в платіжному дорученні № 49 від 19 серпня 2014 року в графі "призначення платежу" заявлений інвойс № 25 від 12 серпня 2014 року, що відрізняється від інвойсів, заявлених в поданій до митного оформлення митній декларації та, відповідно, товарносупровідних документів до неї (в прайс-листі від 01 серпня 2014 року вартість товару становить 918 доларів США за одиницю вимірювання, проте в інформації комерційної пропозиції № 430 від 01 серпня 2014 року вартість феросиліції становить 900 доларів США/ за базову тонну).

Також, на виконання умов укладеного контракту № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року позивачем подано вантажну митну декларацію № 901050000/2014/009408 від 12 вересня 2014 року для митного оформлення товарів, в якій вказано митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору на загальну суму 38184,17 доларів США, у тому числі ціна товару - 36720,00 доларів США (476500,68 грн.) та вартість перевезення - 19000,00 гривень.

На підтвердження обґрунтованості заявленої вартості феросиліцію ФС45 декларантом подано: контракт № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року, специфікацію № 2 від 01 вересня 2014 року до контракту № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 314503 від 08 вересня 2014 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 314504 від 08 вересня 2014 року, довідки про транспортні витрати № 8575 та № 5876 від 03 вересня 2014 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 50 від 05 вересня 2014 року, документи на підтвердження вартості перевезення товару № 8-1/9 та № 8-2/9 від 04 вересня 2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 00000034 від 08 вересня 2014 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 00000035 від 08 вересня 2014 року, договір (контракт) про перевезення № 085/14/ТР від 12 серпня 2014 року, комерційну пропозицію № 430 від 01 серпня 2014 року, прайс-лист від 08 вересня 2014 року, сертифікат якості № 427 від 08 вересня 2014 року, декларацію на товари країни відправлення № 10409100/090914/0001035 від 09 вересня 2014 року.

Під час перевірки вищенаведених документів органом доходів і зборів виявлено розбіжності, зокрема, в комерційній пропозиції № 430 від 01 серпня 2014 року запропонована ціна за базову тонну на рівні 900 доларів США за тонну, а в контракті № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року та специфікації № 2 від 01 вересня 2014 року до нього посилання на базову тонну відсутні. Разом з цим, в поданих до митного оформлення документах відсутні дані відповідно до обраного декларантом методу визначення вартості, а саме в рахунках-фактурах № 00000034 та № 00000035 від 08 вересня 2014 року не вказано умови поставки продукції та номер платіжного розрахункового документа.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, органом доходів та зборів прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 901000003/2014/000138/2 від 26 серпня 2014 року, № 901000003/2014/000152/2 від 12 вересня 2014 року, відповідно до яких митну вартість визначено із застосуванням 2 методу визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару за основним методом, оскільки подані ТОВ "Феросистема" документи підтверджують числові значення складових митної вартості феросиліцію ФС45.

Зазначена позиція була підтримана і Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно із частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що орган доходів і зборів має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару у митній декларації № 901050000/2014/008788 від 26 серпня 2014 року підтверджується специфікацією № 1 від 01 серпня 2014 року до контракту № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року, інвойсами № 00000028 та № 00000029 від 20 серпня 2014 року, експортною декларацією № 10409100/200814/0000935 від 20 серпня 2014 року, довідками про транспортні витрати № 4555 та № 4556 від 18 серпня 2014 року.

Однак, зі змісту оскаржуваного рішення № 901000003/2014/000138/2 від 26 серпня 2014 року вбачається, що в поданому до митного оформлення платіжному дорученні № 49 від 19 серпня 2014 року в графі "призначення платежу" заявлений інвойс № 25 від 12 серпня 2014 року, що відрізняється від інвойсів, заявлених в поданій до митного оформлення митній декларації та, відповідно, товарносупровідних документів до неї (в прайс-листі від 01 серпня 2014 року вартість товару становить 918 доларів США за одиницю вимірювання, проте в інформації комерційної пропозиції № 430 від 01 серпня 2014 року вартість феросиліції становить 900 доларів США/ за базову тонну).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що за умовами укладеного зовнішньоекономічного договору, зокрема пунктом 3.1 вказано, що позивач придбаває товар за кількістю, асортиментом, вартістю та умовами поставки, погодженими сторонами в специфікаціях до діючого контракту, які становлять його невід'ємну частину.

Як в специфікації № 1 від 01 серпня 2014 року, так і в специфікації № 2 від 01 вересня 2014 року до контракту № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року чітко вказано вартість ввезеного товару - 918 доларів США за одну тонну.

Так, в платіжному дорученні № 49 від 19 серпня 2014 року вказана вартість, яка оплачена за товар в сумі 36720,00 доларів США, а в графі "призначення платежу" окрім неправильно заявленого інвойсу № 25 від 12 серпня 2014 року вказано і специфікацію № 1 від 01 серпня 2014 року, яка, в свою чергу, є основною невід'ємною частиною укладеного контракту.

Разом з цим, в спірному інвойсі № 25 від 12 серпня 2014 року, який міститься в матеріалах справи, вказано аналогічну вартість товару, що відображена в інвойсах № 00000028 та № 00000029 від 20 серпня 2014 року та яка відповідає специфікації № 1 від 01 серпня 2014 року.

З огляду на вищезазначене, вказана контролюючим органом розбіжність в документах не є розбіжністю, а тим більш ознаками підробки, або недостовірними відомостями про складові митної вартості товару в розумінні статті 53 Митного кодексу України, оскільки подані ТОВ "Феросистема" документи підтверджують числові значення складових митної вартості феросиліцію ФС45.

Також, вартість задекларованого товару у вантажній митній декларації № 901050000/2014/009408 від 12 вересня 2014 року підтверджується специфікацією № 2 від 01 вересня 2014 року до контракту № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року, інвойсами № 00000034 та № 00000035 від 08 вересня 2014 року, декларацією на товари країни відправлення № 10409100/090914/0001035 від 09 вересня 2014 року, а також довідками про транспортні витрати № 8575 та № 5876 від 03 вересня 2014 року.

Проте, в оскаржуваному рішенні № 901000003/2014/000152/2 від 12 вересня 2014 року зазначено, що в поданій до митного оформлення комерційній пропозиції ТОВ "Металекс" № 430 від 01 серпня 2014 року запропонована ціна за базову тонну на рівні 900 доларів США за тонну, а в контракті № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року та специфікації № 2 від 01 вересня 2014 року до нього посилання на базову тонну відсутні. Разом з цим, в поданих до митного оформлення документах відсутні дані відповідно до обраного декларантом методу визначення вартості, а саме в рахунках-фактурах № 00000034 та № 00000035 від 08 вересня 2014 року не вказано умови поставки продукції та номер платіжного розрахункового документа.

Так, в комерційній пропозиції № 430 від 01 серпня 2014 року товаровиробником ТОВ "Металекс" запропоновано позивачу ціну - 900 доларів США за базову тонну без податку на додану вартість та без врахування вартості сертифіката про походження товару форми СТ-1 та митного оформлення.

За таких умов, враховуючи додаткові платежі ТОВ "МеталЕКСПО" погодило з позивачем ціну в розмірі 918,00 доларів США, що підтверджується специфікаціями та інвойсами, які були додані до вантажних митних декларацій під час оформлення товару.

Відповідно до поданих ТОВ "Феросистема" декларацій поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалася на умовах FCA RU м. Новотроіцьк, що відповідає укладеним специфікаціям № 1 від 01 серпня 2014 року та № 2 від 01 вересня 2014 року до контракту № 03-14\Р від 01 серпня 2014 року.

З урахуванням умови поставки FCA, що насамперед, передбачає зобов'язання продавця здійснити постачання товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження і розвантаження товару у такому місці.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку обов'язок щодо транспортних витрат покладається на ТОВ "Феросистема".

Так, декларантом подано до митного оформлення договір (контракт) про перевезення № 085/14/ТР від 12 серпня 2014 року, укладений позивачем з ТОВ "Профітранс Харків" та довідки про транспортні витрати № 4555 та № 4556 від 18 серпня 2014 року та № 8575 та № 5876 від 03 вересня 2014 року, які складено останнім.

Разом з цим, слід зауважити, що експортними деклараціями країни відправлення № 10409100/200814/0000935 від 20 серпня 2014 року та № 10409100/090914/0001035 від 09 вересня 2014 року, які надавались під час митного оформлення товару, підтверджуються умови поставки FCA RU м. Новотроіцьк та ціна товару - 36720,00 доларів США, які і були заявлені ТОВ "Феросистема" у деклараціях № 901050000/2014/008788 від 26 серпня 2014 року та № 901050000/2014/009408 від 12 вересня 2014 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані органом доходів і зборів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Кравцов

Л. Л. Мороз