Вирок № 65104295, 02.03.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/610/17

Номер провадження 1-кп/629/177/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дегтярчук М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Беззубенко Н.В.,

прокурора - Іванчака А.О.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровоград, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов»язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 1 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 19.12.2016 року, близько 15:00год., з метою крадіжки продуктів харчування, прийшов до приміщення ТОВ « АТБ- Маркет» магазин « Продукти- 279», який розташований за адресою; Харківська область,м.Лозова,вул.. Вердовського,2/1, де перебуваючи у торгівельному залі біля прилавків з продуктами харчування, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення продуктів харчування, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б за ним спостерігали та в тому, що він залишиться не поміченим, діючи з корисних мотивів, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою обернення його на свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, поклав до кишень своєї куртки наступні продукти харчування: 4 банки ікри лососевої « Камчадал», масою 120 грам кожна, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 180 від 23.01.2017 року становить 739,80 грн.

У подальшому, не розрахувавшись на касі за продукти, ОСОБА_2 попрямував до виходу з магазину, де був зупинений охоронцем, який виявив у нього в кишенях куртки вищевказані продукти харчування, які ОСОБА_2 утримував при собі та намагався таємно викрасти. У разі доведення злочинного умислу до кінця ОСОБА_2 міг би спричинити ТОВ « АТБ- Маркет» магазин « Продукти- 279» майнову шкоду на загальну суму 739,80 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна(крадіжка).

21.02.2017 року між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у вигляді штрафу у розмірі п»ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.1 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна(крадіжка), яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Представник потерпілого ОСОБА_1, пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 ч.1п.2 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст.469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 під час досудового слідства не обиралась.

Цивільний позов по справі відсутній.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 180 від 23.01.2017 року в сумі 263,88 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, укладену 21.02.2017 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі п»ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровоград, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи №180 від 23.01.2017 року в сумі 263,88 гривень ( р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова)

Речові докази: 4 банки ікри лососевої « Камчадал»,вагою 120 гр. кожна,які знаходяться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_1, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.О.Дегтярчук