Ухвала суду № 65103861, 03.03.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

03.03.2017

2/642/158/17

642/7611/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

при секретарі Сорокіній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням уточнень від 24.02.2016 року просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за договором надання кредитної лінії в розмірі 16 912 429, 43 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за нами права продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцю, передати їм в управління на період реалізації предмету іпотеки та стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог, позивач зазначає, що 28 травня 2008 року між Публічним товариством «ОТП Банк» (яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредитної лінії № CRL-SME707/193/2008, згідно з яким ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 170000 доларів США зі сплатою процентів у порядку та розмірі, встановлених в Кредитному договорі. Банк свої зобовязання виконав в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 за умовами договору зобовязалась прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти у встановлені Договором строки та сплатити кошти за користування кредитом, визначені в п.п. 1.4. та 1.5. Договору. Проте, взяті на себе зобовязанням відповідачем ОСОБА_1 не виконуються. На день предявлення позову заборгованість за тілом кредиту складає 169 753, 0 доларів США, що за курсом станом на 29.08.2015 року складає 3637084, 35 грн. Крім того, згідно п. 3.1.1 Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобовязань за Кредитним договором, Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум. Отже, за несвоєчасне повернення кредиту ОСОБА_1В, нарахована пеня в розмірі 619599, 13 доларів США, що за курсом станом на 29.08.2015 року складає 13275345, 08 грн. Таким чином, загальна заборгованість за вказаним кредитним договором складає 16912429, 43 грн.

28 травня 2008 року в забезпечення виконання своїх зобовязань ОСОБА_1В, по кредитному договору № CRL-SME707/193/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-707/193/2008.

Також 28 травня 2008 року в забезпечення виконання своїх зобовязань ОСОБА_1В, по кредитному договору № CRL-SME707/193/2008 ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № РМ-SME707/193/2008, відповідно умов якого для забезпечення повного і своєчасного виконання своїх зобовязань Іпотекодавець (ОСОБА_1В.) надав Іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху № 16-1, 16-2, 16-3 в літ. А-5 загальною площею 61,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Червоноармійська ( нині Конарева), 12.

Як стало відомо Позивачу, на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 право власності на вказані приміщення перейшло до ОСОБА_3, внаслідок чого їм спричинені перешкоди в доступі та, відповідно, можливості реалізації предмету іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача повістю підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання заявився представник відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_5, позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що дійсно 28 травня 2008 року між Публічним товариством «ОТП Банк» (яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредитної лінії № CRL-SME707/193/2008. У звязку з неможливістю у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, які повязані з її підприємницькою діяльністю, ФОП ОСОБА_1 була вимушена звернутися до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_1 Відповідно постанови Господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2012 року по справі № 5023/4162 ФОП ОСОБА_1 було визнано банкрутом та був призначений ліквідатор підприємця. Оскільки відповідно до ст. 52 ЦК України ФОП відповідає за зобовязаннями, повязаними із підприємницькою діяльністю всім своїм майном, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором було включено до ліквідаційної маси се майно боржника, у точу числі нежитлові приміщення першого поверху № 16-1, 16-2, 16-3 в літ. А-5 загальною площею 61,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Червоноармійська, 12. З зазначеного майна були скасовані арешти і інші обмеження. Правомірність скасування арештів встановлена ухвалою Господарського суду Харківської області від 25 грудня 2012 року по справі № 5023/4162/12, якою розяснено, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню; розяснено ліквідатору, що після визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом повинні бути скасовані, вилучені та виключені всі обтяження, у тому числі і заборона відчуження нежитлових приміщень першого поверху № 16-1, 16-2, 16-3 в літ. А-5 загальною площею 61,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Червоноармійська,12, зареєстроване в Державному реєстрі іпотек 02.06.2008 року за № 7308878 приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки РМ-SME707/193/2008, що належить банкруту. Таким чином, позицію позивача щодо переходу права власності на предмет іпотеки та набуття статусу іпотекодавця з усіма обовязками за іпотечним договором. Особою, яка стала власником обєкту, не відповідають законодавству, оскільки іпотека не може бути дійсною для набувача відповідного нерухомого майна.

Після виявлення всіх видів майнових активів боржника, скасування арештів та інших обмежень, все майно банкрута було включено до ліквідаційної маси та продано ліквідатором через товарну біржу у рамках процедури банкрутства.

Згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 06 серпня 2013 року грошові кошти, що були отримані від продажу майна банкрута були направлені на погашення заборгованості перед кредиторами, у тому числі. На задоволення вимог заставного кредитора ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в сумі 136989, 94 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2015 року по справі № 5023/4162/12 було затверджено звіт ліквідатора та вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на суму 1223010, 06 грн., що були заявлені до ФОП ОСОБА_1 після визнання боржника банкрутом та незадоволені за недостатністю майна банкрута, визнані судом погашеними. Ця ухвала не оскаржена та набрала чинності. Отже несплачений залишок заборгованості за договором про надання кредитної лінії № CRL-SME707/193/2008 від 28 травня 2008 року вважається погашеним, відповідно, відповідач ОСОБА_1 не має заборгованості перед позивачем. Тож в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не зявилися. Про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28 травня 2008 року між Публічним товариством «ОТП Банк» (яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредитної лінії № CRL-SME707/193/2008, згідно з яким ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 170000 доларів США зі сплатою процентів у порядку та розмірі, встановлених в Кредитному договорі.

Відповідач ОСОБА_1 за умовами договору зобовязалась прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти у встановлені Договором строки та сплатити кошти за користування кредитом, визначені в п.п. 1.4. та 1.5. Договору.

Однак, взяті на себе зобовязання відповідачем ОСОБА_1 не виконувались, внаслідок чого в неї виникла заборгованість, яка становить 169753, 35 доларів США. Крім того, згідно п. 3.1.1 Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобовязань за Кредитним договором, Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум, яка згідно розрахунку від 06.12.2016 року становить 621297, 26 доларів США Отже, загальна заборгованість ОСОБА_1 за несвоєчасне повернення кредиту за курсом станом на 29.08.2015 року складає 16912429, 43 грн.

28 травня 2008 року на забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1В, по кредитному договору № CRL-SME707/193/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-707/193/2008.

28 травня 2008 року на забезпечення виконання своїх зобовязань ОСОБА_1 по кредитному договору № CRL-SME707/193/2008 ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № РМ-SME707/193/2008, відповідно умов якого для забезпечення повного і своєчасного виконання своїх зобовязань Іпотекодавець надав Іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху № 16-1, 16-2, 16-3 в літ. А-5 загальною площею 61,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Червоноармійська( нині Конарева), 12.

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28.05.2010 року договору відступлення права вимоги від 07.06.2010 року перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладених з відповідачем ОСОБА_1.

Відповідно постанови Господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2012 року по справі № 5023/4162 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. З дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припинена, строк виконання всіх грошових зобовязань та зобовязань щодо спати податків визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, крім зобовязань, не повязаних із здійсненням боржником підприємницької діяльності ,вимоги за зобовязаннями банкрута, що виникли під час судового провадження, предявляються в межах ліквідаційної процедури.. Скасовано арешти, накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Накладення нових арештів та обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_6, визнано розмір безспірних вимог кредиторів в розмірі 351873, 50 грн. та зобовязано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25 грудня 2012 року по справі № 5023/4162/12 розяснено ліквідатору що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню; розяснено ліквідатору, що після визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом повинні бути скасовані, вилучені та виключені всі обтяження, у тому числі і заборона відчуження нежитлових приміщень першого поверху № 16-1, 16-2, 16-3 в літ. А-5 загальною площею 61,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Червоноармійська,12, зареєстроване в Державному реєстрі іпотек 02.06.2008 року за № 7308878 приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки РМ-SME707/193/2008, що належить банкруту.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06 серпня 2013 року по справі № 5023/4162/12 затверджений наданий суду звіт ліквідатора. Визнано вимоги кредиторів- ФОП ОСОБА_7 на 144840, 00 грн., ФОП ОСОБА_8 на суму 204750, 00 грн. та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на суму 1223010, 06 грн, заборгованість третьої черги, що були заявлені до ФОП ОСОБА_1 після визнання боржника банкрутом та незадоволені за недостатністю майна банкрута, погашеними. Зобовязано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-педприємців запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та передати органам, які здійснювати облік, відповідне повідомлення про зняття фізичної особи-підприємця з обліку. Провадження у справі припинено та ухвалу направлено ліквідатору, кредиторам, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору м. Харкова, ДПІ у Московському районі. Зазначена ухвала набрала чинності.

Згідно зі ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Проте, до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно зі ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності громадянина передбачено ст. ст. 47 49 Закону України " (в редакції, яка була чинною на момент визнання суб'єкта підприємницької діяльності громадянина банкрутом).

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 26 березня 2013 року про затвердження ліквідаційного балансу кошти, отримані ліквідатором після здійснення оцінки та продажу майна банкрута ОСОБА_1 в сумі 136989, 94 грн. були направлені ліквідатором на часткове погашення вимог заставного кредитора ТОВ « ОТП Факторинг Україна».

При цьому не задоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України, оскільки зобовязання по кредитному договору не припинились з огляду на нижченаведене.

Так, відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру субєктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Крім того, суд враховує той факт, що договір про надання кредитної лінії № CRL-SME707/193/2008 від 28 травня 2008 року був укладений саме з ОСОБА_1 як з фізичною особою і не містить посилання на позичальника у статусі фізичної особи підприємця, а з цільового призначення кредиту не вбачається його використанні для здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1

Відповідно до п.1 ст.553, п.1 ст.554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитом в сумі 3637084, 35 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч.3ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 2 ст.551 ЦК Українипередбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. На підставі ч. 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення., суд вважає неспіврозмірно завеликою суму пені.

Враховуючи той факт, що сума пені в багато разів перевищує суму основного боргу за кредитом, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та зменшення пені до суми заборгованості за кредитним договором на підставі ст.. 549 та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Щодо вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ТО «ОТП Факторинг Україна» права продажу предмету іпотеки за іпотечним договором РМ-SME707/193/2008 від 28 травня 2008 року нерухомого майна - нежитлових приміщень першого поверху № 16-1, 16-2, 16-3 в літ. А-5 загальною площею 61,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, вул.. Червоноармійська, 12, то суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині з наступних підстав.

При цьому, нежитлові приміщення першого поверху № 16-1, 16-2, 16-3 в літ. А-5 загальною площею 61,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Червоноармійська, 12 були реалізовані у ході проведення ліквідаційної процедури майна банкрута - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2012 року, укладеним з ОСОБА_9, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 3527.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального окруту ОСОБА_4 за реєстровим № 760 право власності на зазначені нежитлові приміщення перейшло до ОСОБА_3

Згідно зі статтею 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна. Відповідно до статті 28 Закону України від «Про заставу» застава припиняється в разі примусового продажу заставленого майна.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухому майно та їх обтяжень (стаття 2 Закону у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки).

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. Записи про обтяження погашаються на підставі актів (рішень) уповноважених на це органів або посадових осіб (стаття 26 Закону у редакції, чинній на час прийняття постанови господарським судом).

Крім того, порядок державної реєстрації іпотек у спірний період регулювався Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 410(утратив чинність 1 січня 2013 року), та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 686 (утратив чинність 1 січня 2016 року).

Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду (пункт 25 Тимчасового порядку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Спірне майно, що було предметом іпотеки за Договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», відчужене в процесі ліквідаційної процедури боржника.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів установлює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».Відчуження майна, переданого в іпотеку, під час проведення ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно зі статтею 5цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника (пункт 6 частини першої статті 23 цього Закону у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, положення цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не передбачають.

За таких обставин особа, до якої перейшло право власності на майно, що було предметом іпотеки, але реалізоване в межах ліквідаційної процедури з припиненням обтяження, не набуває статусу іпотекодавця і на таке майно не може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтями 38, 39 Закону України «Про іпотеку».

За змістом статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволенні своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх. Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права й обов'язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором з основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права.

Відповідно до частини сьомої статті 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду: власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси (частина четверта статті 25 Закону).

Таким чином, позивач мав право оспорювати правомірність віднесення спірних нежитлових приміщень до ліквідаційної маси і це питання підлягало вирішенню в порядку, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2684цс15, яка відповідно до вимог статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою.

Правомірність внесення спірних нежитлових приміщень до ліквідаційної маси позивачем не оспорена.

Оскільки відповідач ОСОБА_11 та, згодом, відповідно ОСОБА_12 набули право власності на об'єкт нерухомого майна, не обтяженого іпотекою, реалізацію предмета іпотеки проведено з припинення обтяжень у межах ліквідаційної процедури, підстав для задоволення позову в частині звернення стягнення на нежитлові приміщення першого поверху № 16-1, 16-2, 16-3 в літ. А-5 загальною площею 61,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська, 12 у суду відсутні.

Виходячи з вищенаведеного, відповідно. Відсутні й підстави для задоволення позовних вимог в частині встановлення початкової ціни предмету іпотеки та передачі предмету іпотеки в управління позивачу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частинах підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду, що згідно квитанції становить 3654, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.ст. 11,60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 22, 509,510, 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути солідарно с з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитом в сумі 3637084, 35 грн., та заборгованість за пенею в сумі 3637084, 35 грн., а всього 7310168.70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з моменту його проголошення, або у разі проголошення рішення за відсутності осіб, що беруть участь у справі, протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Суддя- А.М. Гримайло