Ухвала суду № 65103833, 03.03.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/94/17

1-кп/639/181/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Кравченко Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016220500002469 від 02.10.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого: 20.09.2002 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 20.06.2003 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 28.09.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 18.07.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 29.12.2014р. на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.12.2014 року умовно - достроково на невідбуту частину покарання 3 місяці 27 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисних злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_1, 01 жовтня 2016 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, перебував в стані алкогольного спяніння поблизу кіоску, розташованого за адресою: м. Харків, вул. М. Конєва, 8 та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, яке належало його колишній співмешканці ОСОБА_2, поєднаного із проникненням у її житло за адресою: АДРЕСА_1.

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, використовуючи наявний в нього ключ від вхідних дверей квартири ОСОБА_2, проникнув до її житла за вказаною вище адресою та таємно заволодів майном потерпілої, а саме телевізором «Orion» моделі «Led 2444», вартістю згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВСУ № 5107 від 20 жовтня 2016 року 2479 гривень 67 коп., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 2479 гривень 67 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провинуу скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, розміром судових витрат на проведення експертних досліджень по справі та пояснив суду, що 01 жовтня 2016 року, приблизно о 12 годині він знаходився на вул. М. Конєва в м. Харкові де вживав із знайомими алкогольні напої. Оскільки в нього закінчилися гроші він вирішив забрати з квартири співмешканки ОСОБА_2 належний останній телевізор, для того щоб здати його до ломбарду.

Він, прийшов до квартири ОСОБА_2, ключем, який в нього залишився після заміни замка на дверях, відкрив їх та потрапив до квартири, звідки забрав телевізор «Orion», належний останній, який здав у ломбард, за що виручив більше тисячі гривень, які витратив на алкогольні напої.

ОСОБА_2, дозволу на продаж телевізору, як і на користування квартирою йому не надавала, в нього був дублікат ключа від її квартири, яким він скористався щоб потрапити до неї.

Провину визнає в повному обсягу, у скоєному щиро кається, злочин скоїв те, що перебував у стані алкогольного спяніння та йому не вистачало грошей на придбання алкогольних напоїв.

На теперішній час він одружився, вживає заходів щодо офіційного працевлаштування та повернув потерпілій новий телевізор, просить суд не призначати суворе покарання.

Аналогічні пояснення щодо обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення надані в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2, яка також вказала на те, що не дозволяла користуватися належною їй квартирою колишньому співмешканцю ОСОБА_1, як і не надавала останньому дозволу на продаж належного їй телевізора.

До обвинуваченого будь яких претензій не має, просить суд не призначати ОСОБА_1 покарання повязане із позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, судпровів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та вивченням матеріалів кримінального провадження в частині даних, які характеризують особу обвинуваченого і щодо судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає провину ОСОБА_1 повністю доведеною і кваліфікує його дії зач. 3ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, із проникненням у житло.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд, на підставі ст. 66 КК України, визнає його щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і судового слідства, добровільне відшкодування потерпілій завданого збитку.

Обтяжуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставиною, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного спяніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце мешкання та реєстрації в м. Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше судимий: 20.09.2002 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 20.06.2003 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 28.09.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 18.07.2011 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 29.12.2014р. на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.12.2014 року, умовно - достроково на невідбуту частину покарання 3 місяці 27 днів, судимість не погашена у встановленому законом порядку, на облікуу лікарівпсихіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які помякшують та обставину, яка обтяжує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання пов'язане з позбавленнямволі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

З урахуванням обставин, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, враховуючи дані про його особу, думку потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання не повязаного із ізоляцією від суспільства, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обовязків передбачених ст.76 КК України.

В ході досудового та судового слідства відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Судові витрати, вартість проведення експертного дослідження по справі суд, на підставі ст.124 КПК України вважає за необхідне покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 373,374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обовязки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, встановити ОСОБА_1 наступні обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 175 (сто сімдесят пять) гривень 92 коп., в якості судових витрат за проведення експертизи, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської областішляхом подачі апеляційної скарги черезЖовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Федюшин М.В.