Рішення № 65102787, 01.03.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/744/16-цГоловуючий в І інстанції: Подіновська Г.В.

Провадження №22-ц/791/153/2017 Доповідач: Радченко С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючийРадченко С.В.

судді:Вейтас І.В.

ОСОБА_1

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області, Фермерського господарства «Іолана», треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Тім», Мале приватне підприємство «Фірма «ЕРІДОН», про визнання права власності на майно, виключення з акту опису й арешту майна,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом обґрунтовуючи його тим, що 16.02.2016 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту наступного майна: складу з морозильними камерами, дах металевий, двоє металевих воріт, шириною 18 м. довжиною 30 м, теплиці без фундаменту 2 шт., розміром 67 м. - довжиною, 9 м. - шириною; теплиці без фундаменту 14 шт., 30 м. - довжиною, 9м. - шириною; компресору «FRASCOLD» 2 шт.; бочку напівпречеп, червоного кольору, заводський № 080352, загальною масою 14 300 кг., типу МСТ -10, 2009 року випуску, без державного номера. Вказане майно знаходилося на земельній ділянці площею 13,9 га, яка належить позивачу на праві власності. Боржником у зведеному виконавчому провадження № 49140058 в рамках якого було складено вказаний акт є відповідач ФГ «Іолана», яке на час проведення виконавчих дій не було користувачем вказаної земельної ділянки, що належить позивачу.Вважає, що накладення арешту на вказане майно незаконним у зв'язку з тим, що воно належить позивачу на праві приватної власності, а він не є стороною зведеного виконавчого провадження, яке перебуває на примусовому виконання відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України. Посилаючись на наведене, просив визнати за ним право власності на майно, а саме: будівельні матеріали - плити заборної висотою 2,0 м. шириною 0,05 м., довжиною 6 м. у кількості 28 шт., металеві труби діаметром 270 мм., висотою 5 м. у кількості 24 шт., металевого профілю загальною площею 600 кв.м., компресорів «FRASCOLD» 2 шт. з яких складається склад, описаний в акті опису й арешту майна; металевого швелеру довжиною 11,4 м. в кількості 176 ш. з яких складається теплиці; бочка напівпричіп, червоного кольору, заводський № 080352, загальною масою 14 300 кг., типу МСТ -10, 2009 року виписку; виключити з акту опису й арешту майна від 16.02.2016 року, складений головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_4 у зведеному виконавчому провадженні № 49140058, майно, а саме: склад з морозильними камерами, дах металевий, двоє металевих воріт, шириною 18 м. довжиною 30 м.; теплиці без фундаменту 2 шт., розміром 67 м. довжиною 9м. шириною; теплиці без фундаменту 14 шт., 30 м довжиною, 9 м. шириною; компресору «FRASCOLD» 2 шт.; бочки ніпівпричіпу, червоного кольору, заводський № 080352, загальною масою 14 300 кг., типу МСТ - 10, 2009 року випуску, без державного номера.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 листопада 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду, представник ТОВ «Грін Тім» просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначенихст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що спірне майно є його приватною власністю.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2015 року відкрито виконавче провадження № 49140058 та № 49139985 щодо примусового виконання наказу № 923/1422/15 виданого 29.09.2015 року Господарським судом Херсонської області та № 923/1421/15 виданого 24.09.2015 року Господарським судом Херсонської області про стягнення з фермерського господарства «Іолана» на користь малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» боргу (т.1, а.с.31, 32).

На підставі постанови державного виконавця від 05.11.2015 року відкрито виконавче провадження № 49239975 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області №923/2210/15 виданого 22 жовтня 2015 року про стягнення з фермерського господарства «Іолана» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Тім» заборгованості (т.1, а.с.33).

Як вбачається з акту опису й арешту майна складеного 16.02.2016 року у присутності понятих та представника боржника, голови ФГ «Іолана» та представників стягувачів було виявлено та описано майно, що знаходилося на території земельної ділянки, площею 13,9 га, яка належить ОСОБА_3, до якого увійшло також і спірне майно. (т.1, а.с.11-12).

Власником земельної ділянки, площею 13,9 га розташованої на території Дудчинської сільської ради на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ХС №019931 є ОСОБА_3 (т.1, а.с.9).

Відповідно до п. 8.1 Статуту господарства, до його земель належить, зокрема земельні ділянки, що належать голові господарства як юридичній особі.

Як вбачається з Статуту ФГ «Іолана» головою господарства є ОСОБА_3

Згідно ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство»майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Порядок володіння,користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщоіншенепередбаченоугодою між членами фермерського господарства та законом. Згідно п. 7.11 Статуту ФГ «Іолана» господарство відповідає за своїм зобов'язанням тим майном, яке включене в опис майна, складений для ведення бухгалтерського обліку.

Так, згідно до п. 8.2 Статуту господарства, ФГ «Іолана» створено на території Дудчинської сільської ради Каховського району Херсонської області на земельній ділянці, зокрема наданої на праві приватної власності на землю громадянину ОСОБА_3, площею 13,9 га в межах згідно з планом, для створення фермерського господарства, згідно з державного актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС №019931 від 13.12.2001 року (т.1, а.с.123-134).

30 листопада 2015 року до вказаного вище Статуту було внесено зміни, а саме в п. 8.2, відповідно до якого господарство створене на території Дудчинської сільської ради на земельній ділянці наданої на праві постійного користування землею громадянину ОСОБА_3, площею 26,90 га. (т.1, а.с.135-136). Тобто, на момент проведення виконавчих дій, земельна ділянка, належна ОСОБА_3, розміром 13,9 га не входила в масив ФГ «Іолана», що зумовлювало державних виконавців ВДВС, які проводили опис майна, розташованого на зазначеній земельній ділянці, доводити належність його боржнику, тобто ФГ «Іолана».

Відповідно дост. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно та про звільнення майна з-під арешту.

Згідно зіст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження свого права власності на спірне майно позивач надав оригінали накладних, квитанції до прибуткового касового ордеру виданих ПФ «Світанок», видаткові накладні видані приватною фірмою «Техно-пак» (т.2,а.с.31-48).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем оригінали видаткових накладних, квитанцій до прибуткових касових ордерів виданих ПФ «Світанок» та ПФ «Техно-пак» є недостовірними, оскільки в них відсутні обов'язкові реквізити та інформація яка б могла ідентифікувати для яких потреб були придбані зазначені матеріали.

Між тим, у відповідності дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Частиною 2 цієї статті встановленні вимоги до первинних документів, згідно якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»,або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст..ст. 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» не вимагається дотримання певної форми первинних документів, а встановлюють принцип бухгалтерського обліку - «превалювання сутності над формою».

Згідно з п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Проаналізувавши надані позивачем оригінали: накладної № 16/03 від 16.03.2010 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 17 від 16.03.2010 року; накладної № 23/03 від 23.03.2010 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 22 від 23.03.2010 року ; накладної № 17/05 від 17.05.2010 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 17.03.2010 року; накладної № 28/05 від 28.05.2010 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 28.05.2010 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н від 29.05.2010 року ; накладної № 03/06 від 03.06.2010 року;квитанції до прибуткового касового ордеру № 7 від 03.06.2010 року; накладної № 23/06 від 23.06.2010 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 23.06.2010 року; видаткової накладної № РН-0000002 від 15.12.2011 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 15.12.2011 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 16.12.2011 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 19.12.2011 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 20.12.2011 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що ці первинні документи відповідають встановленим законом вимогам, а отже є свідченням того, що спірне майно було придбане саме позивачем.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, що підтверджують передачу спірного майна до складеного капіталу фермерського господарства або придбання спірного майна на підставі цивільно-правових угод саме фермерським господарством.

Крім того, описаний державним виконавцем склад з морозильними камери (п. 1 ОСОБА_1) визначається останнім як нерухоме майно і описаний на підставі того, що знаходиться на земельній ділянці, яка належить позивачу та надана останньому для ведення фермерського господарства.

Разом з тим, в частині 5 статті 373 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) зазначено, що власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно з нормами чинного законодавства, зокрема положеннями статей 182, 331, 334 ЦК, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об'єкта нерухомості (у тому числі й тих об'єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під'їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

Законом № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. 331 ЦК, передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно розяснень даних в п. 15 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК).

Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.

Станом на момент складання акту опису й арешту, склад зазначений вище розміщений на ділянці позивача, не введений в експлуатацію, не проведено його державну реєстрацію.

У зв'язку із цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна.

Будівельні матеріали з яких будувався склад, придбані позивачем особисто та складаються з плити заборної висотою 2,0 м. шириною 0,05 м., довжиною 6 м. у кількості 28 шт.. Зазначені плити закріплені на вкопаних в землю металевих трубах діаметром 270 мм., висотою 5 м., у кількості 24 шт. Перекриття складається з металевого профілю загальною площею 600 кв.м. При цьому були використані інші допоміжні будівельні матеріали для закріплення. Компресори «РКА8СОЬО» 2 шт., якими обладнаний склад також придбані за власні кошти позивача, а отже є його приватною власністю.

Так, відповідно до п. 7.1 статут ФГ «Іолана», фермерське господарство відповідає за своїми зобов'язаннями тим, майном, яке включене в опис майна, складений для ведення бухгалтерського обліку. Голова та члени фермерського господарства не відповідають по зобов'язанням фермерського господарства.

Таким чином, із врахуванням того, що описане спірне майно належить ОСОБА_3,з метою недопущення обмеження прав власника майна, колегія суддів вважає за необхідне позов останнього задовольнити та зняти арешт звказаного майна.

Згідно із п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріальногоабо процесуального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильноговирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення зухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01 листопада 2016 року скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на майно, а саме: будівельні матеріали - плити заборної висотою 2,0 м. шириною 0,05 м., довжиною 6 м. у кількості 28 шт., металеві труби діаметром 270 мм., висотою 5 м. у кількості 24 шт., металевого профілю загальною площею 600 кв.м., компресорів «FRASCOLD» 2 шт. з яких складається склад, описаний в акті опису й арешту майна; металевого швелеру довжиною 11,4 м. в кількості 176 ш. з яких складається теплиці; бочка напівпричіп, червоного кольору, заводський № 080352, загальною масою 14 300 кг., типу МСТ -10, 2009 року виписку; виключити з акту опису й арешту майна від 16.02.2016 року, складений головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_4 у зведеному виконавчому провадженні № 49140058, майно, а саме: склад з морозильними камерами, дах металевий, двоє металевих воріт, шириною 18 м. довжиною 30 м.; теплиці без фундаменту 2 шт., розміром 67 м. довжиною 9м. шириною; теплиці без фундаменту 14 шт., 30 м довжиною, 9 м. шириною; компресору «FRASCOLD» 2 шт.; бочки ніпівпричіпу, червоного кольору, заводський № 080352, загальною масою 14 300 кг., типу МСТ - 10, 2009 року випуску, без державного номера.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскарженим в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: І.В. Вейтас

ОСОБА_1