Ухвала суду № 65102090, 01.03.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №650/854/16-ц Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.

Провадження №22-ц/791/256/2017 Доповідач: Радченко С.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоРадченка С.В.,суддів:Колісниченка А.Г., Склярської І.В., секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» про стягнення заборгованості по орендній платі, пені за несвоєчасну виплату орендної плати, моральної шкоди та зобов'язання повернути земельну ділянку, стягнення збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПП «ЮТС-Агропродукт плюс» про стягнення заборгованості по орендній платі. В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що 20 вересня 2011 року між нею та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач надала, а ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» прийняло в платне користування строком до 31 грудня 2016 року земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чарівненської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області загальною площею 12,8521 га, за користування якою вноситься орендна плата у розмірі 3,5% від нормативної грошової ділянки, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 31 грудня кожного року. Оскільки орендарем орендна плата за 2012-2015 роки була виплачена не в повному обсязі, без урахування передбаченого законом коефіцієнту індексації, ОСОБА_5 просила суд стягнути з ПП «ЮТС-Агропродукт плюс» заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 10 314,27 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 0,1% за кожен день прострочки - 9 128,79 грн. та 10 000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, та зазначала, що орендар зобов'язався щорічно сплачувати орендну плату в розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення складала 5751,77 грн. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. За 2012 рік визначено коефіцієнти індексації - 1.756. Таким чином відповідач зобов'язаний був щорічно робити розрахунок орендної плати із застосуванням коефіцієнту 1.756. Однак відповідачем такі розрахунки не проводилися, в зв'язку з чим за період 2012-2014 роки заборгованість по недонарахованій орендній платі складає 7 392,20 грн. Крім того, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню, сума якої складає 8 766,06 грн. Такими діями відповідача заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 20 000 грн. та яка полягає в тому, що вона часто і тяжко хворіє, витрачає значні кошти на лікування, в зв'язку з недоотриманням розміру орендної плати хвилювалася, стан здоров'я погіршився, така ситуація порушила її нормальні життєві зв'язки та нормальний спосіб життя.

З 2015 року фактичне використання земельної ділянки здійснювалося ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» без будь-яких на те дозвільних документів. Таким чином підприємство самовільно використовувало земельну ділянку, заподіявши їй своїми діями матеріальні збитки в сумі 2 058,05 грн., що складається з матеріальної шкоди в сумі 1 695,32 грн. та пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 362,73 грн. Крім того підприємство заподіяло їй такими діями моральну шкоду в сумі 10 000 грн. На підставі наведеного позивач остаточно просила суд: стягнути з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на її користь заборгованість по орендній платі за 2012-2014 роки в сумі 7 392,20 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2012-2014 роки в сумі 8 766,06 грн. та моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.; зобов'язати ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» повернути їй самовільно зайняту земельну ділянку площею 12,8521 га; стягнути з ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» на її користь збитки в сумі 2 058,05 грн. за самовільне використання земельної ділянки та моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.; стягнути солідарно з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» на її користь понесені судові витрати на отримання правової допомоги в сумі 3 148,00 грн.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2016 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт».

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В письмових запереченнях ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за договором оренди землі, пені за несвоєчасну виплату орендної плати, моральної шкоди та понесених збитків за самовільне використання земельної ділянки позивачем не доведена.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду і вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 20 вересня 2011 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач надала, а відповідач прийняв в платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чарівненської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області загальною площею 12,8521 га, строком до 31 грудня 2016 року. Договір оренди землі зареєстровано в установленому законом порядку (а.с.7-12). Під час розгляду справи в апеляційному порядку представники позивача заявили, що земельна ділянка повернута ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням строку дії Договору, а тому вони не наполягають на вимозі про повернення земельної ділянки.

Згідно п.п.9-11 Договору, орендар зобов'язався сплачувати орендну плату у розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік, що на момент укладення договору становить 5751,77 грн. (в тому числі ПДФО), шляхом видачі готівкових коштів не рідше одного разу на рік і не пізніше ніж в строк з 01 серпня по 31 грудня кожного року. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 14 Договору передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки, визначенні цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи орендна плата позивачу ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» сплачувалася у наступному розмірі: у 2012 році - 4 889,00 грн., у 2013 році - 4 889,00 грн., у 2014 році - 7 358,00 грн. У 2015 році орендна плата була сплачена ПП «Югтранзитсервіс-Агропродукт Плюс» у розмірі - 9 028,00 грн. (а.с.6,16,17,34,35). Зазначений факт сторонами по справі не заперечується.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати позивач посилалася на те, що орендарем при розрахунку розміру орендної плати не було враховано коефіцієнт - 1,756, який необхідно застосовувати у відповідності до положень «Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» та внесеними до неї змінами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі ? це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.21 вказаного Закону розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Виходячи з положень статей 526, 626-631 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Згідно з положеннями ст.13 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції станом на час підписання договору) нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов'язково проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках визначених цим та іншим законами України.

Пунктом 13 Договору оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається за згодою сторін один раз в три роки, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках.

Оскільки укладеним Договором оренди не передбачено покладення на жодну із сторін обов'язку щодо проведення нормативної грошової оцінки землі і умови договору, а саме пункту 13, ними не переглядалися, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності перед позивачем заборгованості по орендній платі. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив порушень орендарем умов договору щодо розміру орендної плати, тому правомірно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості та пені за несвоєчасне та не в повному обсязі внесення орендної плати.

Доказів про те, що орендар має заборгованість перед орендодавцем, матеріали справи не містять, не встановлено цього і при перегляді справи судом апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на необхідність застосування при розрахунку орендної плати до нормативної грошової оцінки землі коефіцієнту 1,756 не може прийматися до уваги із вищенаведених підстав. Положення «Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» та внесені до неї зміни відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 стосуються земель державної та комунальної власності і не можуть впливати на визначений договором розмір орендної плати та не є підставою автоматичної зміни умов договору оренди щодо підвищення розміру орендної плати.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення з ПП «Югтранзитсервіс-Акропродукт Плюс» завданих позивачеві збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в зазначеній частині, позивач посилалася на те, що договір від 17 березня 2015 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» і ПП «Югтранзитсервіс-Акропродукт Плюс» про заміну сторони в договорі оренди, укладено за відсутності її волевиявлення та на теперішній час він не зареєстрований у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим ПП «Югтранзитсервіс-Акропродукт Плюс» самовільно використовує належну їй земельну ділянку та цими діями завдає їй збитки у вигляді недоотриманого розміру орендної плати в сумі 1 695,32 грн. та пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 362,73 грн.

Проте судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки належна позивачу земельна ділянка знаходиться в оренді ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» до 31 грудня 2016 року на підставі чинного договору оренди від 20 вересня 2011 року, орендна плата позивачеві у 2015 році за користування земельною ділянкою виплачена, підстави для задоволення вимог в зазначеній частині відсутні.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження причинного зв'язку між заподіяною позивачеві моральною шкодою та протиправними діями відповідачів.

Доводи апеляційної скарги щодо відшкодування моральної шкоди не можуть прийматися до уваги як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: А.Г. Колісниченко

І.В. Склярська