Ухвала суду № 65101029, 23.02.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.02.2017 Справа № 554/1503/17

Провадження № 1-кс/554/1620/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гальонкіна Ю.С., при секретарі Худолій Т.І., за участю прокурора Мішуровського В.В., слідчого Наконечного П.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Полтавської області юриста 1 класу ОСОБА_3. погоджене з прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_4., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за матеріалами досудового розслідування № 42016170000000071 від 20.02.2017року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42016170000000071, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди), та просив застосувати цей запобіжний захід строком на 60 діб.

На обґрунтування клопотання вказав, що рамках виконавчого провадження № 26161914, яке знаходилося на виконанні у ВДВС Козельщинського РУЮ УДВС ГУЮ у Полтавській області, державним виконавцем накладено арешт на автомобіль марки ОСОБА_5

д.н.з. НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_6, зареєстрованому та проживаючому в ІНФОРМАЦІЯ_3.

На початку січня 2017 року, точної дати слідством не встановлено, до ВДВС Козельщинського РУЮ звернувся ОСОБА_7 щодо зняття арешту із вказаного транспортного засобу.

ОСОБА_8, перебуваючи на посаді виконуючого обовязки начальника ВДВС Козельщинського РУЮ, повідомив ОСОБА_7 про необхідність передачі йому та його помічнику ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 2000 грн. за зняття арешту із вказаного автомобіля, так як вирішення даного питання входило до компетенції ОСОБА_8

Слідчий вказує, що того ж дня, в кабінеті № 2 ВДВС Козельщинського РУЮ за адресою:

смт. Козельщина, вул. Радянська 75/15, ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 2000 грн.

У подальшому, протягом січня лютого 2017 року на прохання ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ОСОБА_7 повторно передав два рази останнім неправомірну вигоду по 500 грн. за вирішення питання про зняття арешту із автомобіля НОМЕР_2.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8, за попередньою змовою з ОСОБА_1, діючи з прямим умислом та корисливою метою, 18.02.2017 під час чергової зустрічі в кабінеті № 2 ВДВС Козельщинського РУЮ поставили ОСОБА_7 вимогу про надання їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 3450 грн. за зняття з арешту автомобіля марки ДЕУ ОСОБА_5.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, 21 лютого 2017, близько 11 год. 40 хв., ОСОБА_8 будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_1, діючи з прямим умислом та корисливою метою, в кабінеті № 2 ВДВС Козельщинського РУЮ, що за адресою: смт. Козельщина вул. Радянська, 75/15, одержали від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2700 грн.

21.02.17 в 19 год. 49 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про що складений відповідний протокол.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а отримані у ході досудового

розслідування дані, дають підстави стверджувати про наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідка ОСОБА_7, іншого підозрюваного ОСОБА_8 та понятих, які приймали учать у даному кримінальному провадженні.

Крім цього є ризик, що ОСОБА_1, який є підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 10 років, одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_7, іншого підозрюваного ОСОБА_8 та понятих, які приймали участь у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи до уваги, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, враховуючи наявність вказаних вище ризиків, неможливість забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обовязків та недопущення настання ризиків іншими, менш суворими запобіжними заходами,слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили відмовити у застосуванні цього запобіжного заходу та обрати більш мякий запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту або особистого зобовязання.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, суд приходить до наступного висновку.

Із клопотання вбачається, що 21 лютого 2017, близько 11 год. 40 хв., ОСОБА_8 будучи службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_1, діючи з прямим умислом та корисливою метою, в кабінеті № 2 ВДВС Козельщинського РУЮ, що за адресою: смт. Козельщина вул. Радянська, 75/15, одержали від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2700 грн.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні встановлено, що 21 лютого 2017 в 19 год. 49 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про що складений відповідний протокол.

Так, 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 ККУкраїни, а саме - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків, перешкоджати встановленню істини у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, офіційно не працює, стабільного заробітку не має, раніше не судимий.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.02.2017; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 21.02.2017; протоколом обшуку кабінету № 2 ВДВС Козельщинського РУЮ від 21.02.2017; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр.

Також вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується і іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного та свідків у кримінальному провадженні, знищити або сховати докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, знайшли своє підтвердження.

Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, дані про його особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк до десяти років.

Разом із тим, частиною 4 ст.194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч.1 цієї ж статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обовязки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором клопотання.

Тому, беручи до уваги наявність постійного місця проживання, наявність соціальних звязків з сімєю, перебування на утриманні має малолітньої дитини, ті обставини, що раніше підозрюваний до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, його майновий стан, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш мякого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризику, зазначеному в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

Доводи захисника про відсутність ризиків та те, що підозрюваний не є службовою особою та не може відповідати за ч. 3 ст. 368 КК України є безпідставними, оскільки спростовуються наявними матеріалами кримінального провадження, а неповністю вірна кваліфікація не є підставою вважати, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні особою зазначеного кримінального правопорушення та не позбавляє можливості слідчого здійснити його перекваліфікацію.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, строком на 2 місяці.

Заборонити ОСОБА_1 залишати місце фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, цілодобово.

Зобовязати підозрюваного зявлятися до слідчого, прокурора та суду за їх першою вимогою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обовязки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, понятими, іншим підозрюваним.

У разі невиконання вищевказаних зобовязань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобовязавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Розяснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ю.С. Гальонкіна