Ухвала суду № 65100910, 03.03.2017, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 650/355/15-ц

№ провадження 2/647/113/2017

У Х В А Л А

03.03.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої - судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.

представника відповідача за первісним позовом: Іщенка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області заяву представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвоката Іщенка Олега Олександровича про відвід судді, суд

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи Великоолександрівська селищна рада Херсонської області, державний нотаріус Великоолександрівської державної нотаріальної контори Херсонської області про визнання заповіту недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту дійсним та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування та визнання недійсним і скасування свідоцтв про право на спадщину за законом.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Іщенко О.О. подав заяву, підписану ОСОБА_2, про відвід головуючого судді Корсаненковій О.О., у зв'язку з незабезпеченням належного судочинства щодо рівності сторін у справі через однобічність та поверхневість судового розгляду, а саме винесення під час судового засідання від 20.02.2017 року ухвали про задоволення заяви представників позивача за первісним позовом ОСОБА_3 про витребування доказів, поданого в порушення ч.1 ст.137 ЦПК України за відсутності доказів попереднього звернення про витребування документів з державних установ; винесення ухвали про відмову у витребуванні доказів - матеріалів кримінального провадження № 12015230100000467 від 12.06.2015 року в порушення ч.1 ст.137 ЦПК України, із наявністю доказів попереднього звернення про витребування цих матеріалів; винесення ухвали всупереч вимогам ст.145 ЦПК України про відмову в призначенні обов'язкової судово-медичної експертизи ОСОБА_3 з метою підтвердження або спростування наявності у нього другої групи інвалідності, в тесті даної ухвали суддя здійснила запозичення позиції попереднього складу суду щодо даного питання. Заявник вважає, що в таких діях судді вбачається особиста зацікавленість у результатах розгляду справи, що викликає сумніви щодо її об'єктивності та неупередженості щодо подальшого розгляду.

Крім того, представник Іщенко О.О. зазначив, що про упередженість суду свідчить неприбуття в судове засідання для вирішення питання про відвід головуючому судді Нестеренка В.О. та його представників, які в своїй заяві від 28.02.2017 року зазначають про необґрунтованість відводу ще до ознайомлення із змістом заяви. Також, про неупередженість судді свідчить те, що перед розглядом клопотання про призначення судово-медичної експертизи, остання не ознайомилася із змістом заперечень на позов, з яких випливає необхідність призначення даної експертизи.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представники ОСОБА_4 й адвокат Саннікова Н.Г. в судове засідання не з'явилися, заявою від 28.02.2017 року просили розглянути заяву про відвід судді за їх відсутності, заперечували проти задоволення заяви.

Представники третіх осіб до судового засідання не з'явилися заявами просили справу розглядати за їх відсутності.

Заслухавши думку представника відповідача за первісним позовом адвоката Іщенка О.О., дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:

Статтею 20 ЦПК України визначено виключний перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Додаткові підстави для відводу визначені в ст. 21 ЦПК України.

Здійснення, згідно з законом, процесуальної діяльності судді у ході розгляду будь - якої справи, при відсутності обставин, вказаних у ст.20 ЦПК України, не можна вважати мотивами неупередженості та необ'єктивності.

Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст. ст. 126 і 129 Конституції, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.

Законом «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, ст. 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Офіційне тлумачення положень ст. 126, 129 Основного Закону стосовно незалежності й недоторканності суддів та заборони впливу на суддів у будь-який спосіб дано рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року N 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, а також у рішенні Конституційного Суду України від 11.03.2011 року N 2-рп/2011, згідно з яким надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції.

З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та з якою метою чинилися, є неприпустимими.

Як вбачається із заяви про відвід, остання вмотивована фактично незгодою у здійсненні процесуальних дій - витребування спадкових справ та пенсійної справи померлої ОСОБА_6, відмову у призначенні судово-медичної експертизи ОСОБА_3 та відмову у витребуванні копій матеріалів кримінального провадження № 12015230100000467 від 12.06.2015 року, однак ця заява не містить доводів, які б свідчили в дійсності про наявність заінтересованості, упередженості чи необ'єктивності складу суду.

Так, в судовому засіданні від 20.02.2017 року розпочався розгляд вищезазначеної цивільної справи новим складом суду, а саме розгляд клопотань та заяв сторін, що передбачено ст.168 ЦПК України.

Наслідком розв'язання клопотань учасників процесу стали ухвали суду, на які посилається заявник. Зазначені ухвали містять відповідні обґрунтування та мотиви прийнятих судових рішень, заперечення на які в порядку ч.2 ст.293 ЦПК України включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Незгода сторони у справі із судовими рішенням щодо поданих та розв'язаних клопотань не є доказом особистої зацікавленості судді у результатах розгляду справи, а також доказом підтвердження обставин, що викликають сумніви у об'єктивності та неупередженості судді.

Слід зазначити, що вищезазначена цивільна справа перебувала у провадженні різних судів з березня 2015 року. Внаслідок подання заяв про відвід суддям з боку представника відповідача за первісним позовом адвоката Іщенка О.О., їх розгляду та заявленням з різних причин самовідводів суддями, справа надійшла на розгляд Бериславського районного суду Херсонської області.

Разом із тим, в ході її розгляду різними складами суду представником відповідача за первісним позовом адвокатом Іщенком О.О. подавалися схожі клопотання, які були розв'язані із винесенням відповідних ухвал.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника Іщенка О.О. на те, що про неупередженість судді свідчить неявка ОСОБА_3 та його представників та зазначення ними в своєму клопотанні про необґрунтованість відводу ще до ознайомлення із змістом заяви, оскільки причини їхньої неявки є поважними, крім того, в судовому засіданні від 20.02.2017 року представником Іщенком О.О. стисло були викладені підстави для відводу.

З приводу посилання представника Іщенка О.О. щодо відмови суду у призначенні судово-медичної експертизи без ознайомлення із запереченнями на позов, з яких випливає необхідність призначення даної експертизи, слід зазначити, що суд виходив із обґрунтованості поданого клопотання. Крім того, в порядку ст.173 ЦПК України, розгляд цивільної справи по суті (оголошення позову та заперечень, пояснення сторін, дослідження матеріалів та інше) розпочинається після розгляду сторонами заяв і клопотань, поданих особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи відсутність жодних перелічених у ст.20 ЦПК України підстав для відведення судді від участі в розгляді справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід складу суду і відсутність правових підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.20-24 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвоката Іщенка Олега Олександровича про відвід головуючого судді Корсаненкової Олени Олександрівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Корсаненкова