Ухвала суду № 65098571, 03.03.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/912/17

Провадження № 4-с/591/27/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Бурда Б.В.

при секретарі - Гребенькової О.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження ВП 53314688, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник свої вимоги мотивує тим, що 20.02.2017 року він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 53314688 винесену 09.02.2017 року державним виконавцем Зарічного ВДВС м. Суми. Вважає вказану постанову, оскільки до цього часу не закінчена судовим розглядом кримінальна справа №592/4019/13-к. Просить скасувати вказану постанову як незаконну та постановити окрему ухвалу.

В судовому засіданні заявник скаргу підтримав та зазначив, що через судову тяганину тривалий час не вирішується кримінальне провадження у якому він є представником потерпілих. Злочинці намагаються стягнути з нього кошти, які він сплачувати не збирається через відсутність коштів. В наслідок цього злочину він вимушений був звільнитися з роботи, звернувся за призначенням субсидії, але йому її не виплачують та ще вимагають сплатити 121 грн. Правоохоронні органи втрачають надані ним докази. Вважає, що стягнення цих коштів це спроба його покарати за спроби захистити свої права та права потерпілих. Окрім того зазначив, що з рішенням суду він не згоден, оскільки він звільнений від сплати судового збору за законом. Зазначив, що вказані кошти він вже сплатив на користь держави.

Державний виконавець скаргу заперечив та пояснив, що виконавче провадження було відкрите дотриманням вимог закону. Просить відмовити у задоволенні скарги за необгрунтваністю.

Суд, заслухавши пояснення заявника та державного виконавця, дослідивши подані докази та матеріали цивільної справи 591/10576/13-ц, оглянувши матеріли виконавчого провадження ВП№53314688, вважає скаргу не обґрунтованою з огляду на таке.

За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено»:

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (ст. 1)

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3)

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. (ч. 1 ст. 24)

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 26)

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обовязок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26)

Судом встановлено, що Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19.06.2014 року у справі 591/10576/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі та гідності і ділової репутації, стягнення шкоди частково задоволений позов ОСОБА_3 та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 24.07.2014 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасоване рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.06.2014 року в частині часткового задоволення вимог ОСОБА_3 Цим же Рішенням Апеляційного суду Сумської області з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стягнуто на користь держави по 121,80 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.

На підставі вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, 24.07.2014 року Зарічним районним судом м. Суми було видано виконавчі листи про стягнення судових витрат на користь держави.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 судових витрат приєднано до справи у звязку з повним виконанням судового рішення та сплатою судового збору в розмірі 121,80 грн.

Виконавчий лист про стягнення коштів з ОСОБА_1 був предявлений до примусового виконання, але постановою державного виконавця від 08.12.2016 року був повернутий через відсутність у боржника майна на яке можливо звернути стягнення.

Виконавчий лист виданий Зарічним районним судом м. Суми 22.12.2016 року у наведений вище справі був повторно направлений судом у межах строків визначених законом для виконання та постановою державного виконавця Зарічного ВДВС м. Суми від 09.02.2017 року було відкрите виконавче провадження ВП№53314688 з примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1, якій мешкає у м. Суми по вул. Петропавловська, 127/29, на користь держави 121,80 грн.

Дії державного виконавця з приводу відкриття виконавчого провадження цілком узгоджуються з наведеними вимогами закону.

Судом встановлено, що виконавчий лист відповідає вимогам закону, предявлений до виконання у строк визначений законом, надійшов від суду, виконання цього рішення територіально належить Зарічному ВДВС м. Суми (оскільки місцем проживання у виконавчому документі зазазначено м. Суми вул. Петропавловська, що є територією Зарічного району м. Суми)

Підстав для повернення виконавчого документу, виключний перелік яких наведено у ч. 4 ст 4 Закону України «Про виконавче провадження» не має.

Заявник не навів жодних обставин, що вказують на протиправність дій державного виконавця при прийняття поспорюваного рішення.

Посилання заявника на те, що він вже виконав судове рішення та сплатив 121,80 грн. не може бути взяте судом до уваги, оскільки заявник не надав суду жодних доказів на підтвердження цієї обставини. Окрім того, в разі виконання цього судового рішення в добровільному порядку заявник має право подати докази виконання судового рішення державному виконавцю.

Відтак дії державного виконавця цілком відповідають вимогам закону, а тому у задоволенні скарги належить відмовити. У звязку з відмовою у задоволенні скарги у суду також відсутні підстави для постановлення окремої ухвали, тим більш що заявником внесене клопотання про постановлення окремої ухвали з питань, що не є предметом дослідження під час розгляду скарги на дії державного виконавця.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 383 386 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги за її необґрунтованістю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в пятиденний строк з дня її оголошення апеляційної скарги.

Суддя