Ухвала суду № 65098359, 03.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 березня 2017 року м. Київ К/800/6086/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 17 травня 2016 року № 287-о про звільнення з посади старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1, відповідно до пп. "г" п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УССР від 29 липня 1991 року № 114. Поновлено старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору діловодства слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з 17 травня 2016 року. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, з 17 травня 2016 року по день прийняття рішення судом. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року.

Статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до касаційної скарги.

Як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в порушення положень частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до неї не додано документ про сплату судового збору у розмірі ставки цього збору, передбаченої Законом України "Про судовий збір" у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIІІ, яка за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що складало 551,20 грн. (1378 грн. х 0,4), майнового характеру - 1% ціни позову, але не менше 0,4 мінімальної заробітної плати, що складало 551,20 грн. (1378 грн. х 0,4).

При цьому, відповідно до положень частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи з викладеного, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області за подання касаційної скарги має сплатити 1984,32 грн. (3 х (551,20 грн. х 120%) як за три самостійні вимоги немайнового характеру, а саме, про визнання та скасування наказу про звільнення, про поновлення на посаді, про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 17 травня 2016 року по день прийняття рішення судом.

Крім того, в порушення вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додано копії оскаржуваних рішень, які не завірено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року.

Згідно частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а тому касаційна скарга повинна бути залишена без руху до усунення відповідачем зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 20 березня 2017 року.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги вона буде повернута відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко