Ухвала суду № 65098322, 01.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Київ К/800/9690/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Калашнікової О.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Ардал" (далі - ДП "Ардал") до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участі третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" (далі - ТОВ "Восток") про визнання протиправними, скасування постанови і припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ДП "Ардал" (далі також - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участі третьої особи - далі - ТОВ "Восток" в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28 листопада 2013 року щодо заборони експлуатації з 28 листопада 2013 року АЗС на проспекті Броварському, 3-б у Деснянському районі м. Києва та зобов'язання ДП "Ардал" усунути допущене порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства в термін до 31 грудня 2013 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладання на ДП "Ардал" штрафу в сумі 1 096 200 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 грудня 2013 року № 615/13/7/26-42/1212/02/1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані акти прийняті за результатами перевірки, якою встановлено, що після прийняття в експлуатацію автозаправної станції (далі - АЗС), позивачем самовільно виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі літера «А», а саме: збудовано перегородку в приміщенні № 1, частково змуровані віконні прорізи крайніх вікон приміщення № 1, замуровано віконний проріз приміщення № 1; реконструйовано фасад будівлі л. «А», чим на думку Інспекції порушено вимоги частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, встановлено експлуатацію АЗС без прийняття її в експлуатацію після виконання вказаних робіт та порушення у зв'язку з цим частини восьмої статті 39 вищезгаданого Закону.

При цьому з жовтня 2012 року АЗС знаходилась в оренді у ТОВ "Восток", яке експлуатує АЗС без прийняття в експлуатацію після виконання зазначених робіт.

Не погоджуючись із оскаржуваними актами, позивач зазначає, що після набуття у 2005 році права власності на АЗС, у 2009 - 2010 роках здійснювався поточний ремонт на АЗС, що підтверджується первинними документами, характером робіт та висновком спеціаліста. При цьому, оскільки проведені роботи жодним чином не підпадають під визначення реконструкція, а відносяться до категорії «поточний ремонт», у позивача був відсутній обов'язок повторно здійснювати прийняття об'єкту в експлуатацію.

На думку позивача посадові особи Інспекції не мали права складати припис та виносити оскаржувану постанову, оскільки ним не було допущено порушень законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, позов ДП "Ардал" задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував:

- припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28 листопада 2013 року щодо заборони експлуатації з 28 листопада 2013 року АЗС на проспекті Броварському, 3-б у Деснянському районі м. Києва та зобов'язання ДП "Ардал" усунути допущене порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства в термін до 31 грудня 2013 року;

- постанову від 12 грудня 2013 року № 615/13/7/26-42/1212/02/1, прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладання на ДП "Ардал" штрафу в сумі 1 096 200 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У касаційній скарзі представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Представник позивача вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VІ, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» за експлуатацію об'єктів будівництва об'єктів V категорії складності, не прийнятих в експлуатацію до суб'єктів господарювання застосовується штраф у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що підставою для застосування до суб'єктів господарювання відповідальності у вигляді накладення штрафу є, зокрема, експлуатація ними об'єктів будівництва не прийнятих в експлуатацію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи, це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з п. 3.10. ДБН А2.2-3-2012 реконструкція, це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до роз'яснення Держбуду України від 30 квітня 2003 року N 7/7-401, поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконані позивачем роботи на об'єкті є локальними будівельно-монтажними роботами, результати виконання яких не відносяться до жодного з видів будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва), що встановлено за результатами проведеної комісійної судової будівельно-технічної експертизи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і ці обставини встановлені судами попередніх інстанцій, на підставі вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 17 жовтня 2013 року № (10-61) 1302-вих, Інспекцією відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 21 жовтня 2013 року у період з 21 жовтня 2013 року до 25 жовтня 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на автозаправочному комплексі «ТНК» на проспекті Броварському у Деснянському районі міста Києва, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2013 року.

Позаплановою перевіркою встановлено, що на пр-ті Броварському, 3-б у Деснянському районі міста Києва розташована автозаправна станція «ТНК», що належить Дочірньому підприємству "Ардал" на підставі свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ № 099599 виданого 04 лютого 2005 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради.

Зазначена АЗС була прийнята в експлуатацію зареєстрованим управлінням Держархбудконтролю м. Києва за № 329 від 20 жовтня 2004 року актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Автозаправна станція», будівельна адреса: пр. Броварський (біля ринку Лісовий) у Деснянському районі м. Києва, поштова адреса: Проспект Броварський, 3-б.

Перевіркою з виїздом на місце встановлено, що позивачем після прийняття в експлуатацію зазначеної автозаправної станції на ній самовільно виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі літера «А» (відповідно до технічної документації Київського міського бюро технічної інвентаризації виконаної 20.09.2004 (далі - відповідно до технічної документації БТІ)) на пр-т. Броварському, 3-б у Деснянському районі міста Києва, а саме: збудовано перегородку в приміщенні № 1 (відповідно до технічної документації БТІ); частково замуровані віконні прорізи крайніх вікон приміщення №1 (відповідно до технічної документації БТІ), що виходить на пр-т Броварський; замуровано віконний проріз приміщення № 1 (відповідно до технічної документації БТІ), що виходить в сторону м. Бровари; реконструйовано фасад будівлі літера «А» (відповідно до технічної документації БТІ) - шляхом трансформації фасаду змінено структурну побудову фасаду зазначеної будівлі, чим порушено вимоги частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також встановлена експлуатація автозаправної станції на пр-ті Броварському, 3-б у Деснянському районі міста Києва без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку після виконання вищезазначених будівельних робіт, чим порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Одночасно встановлено, що позивач передав автозаправну станцію на пр-ті Броварському, 3-б у Деснянському районі міста Києва в тимчасове користування для здійснення господарської діяльності за цільовим призначенням ТОВ "Восток? - договір оренди № 111022 від 01 жовтня 2012 року, а ТОВ "Восток? експлуатує без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку після виконаних на ній вищезазначених будівельних робіт, чим порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Категорія складності об'єкта V на підставі класу наслідків такого об'єкта будівництва відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та постанови № 557 від 27 квітня 2011 р.».

За результатами перевірки відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 листопада 2013 року та призначено розгляд справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності на 12 грудня 2013 року.

Того ж дня, відносно позивача складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось від суб'єкта господарювання з 28 листопада 2013 року заборонити експлуатацію автозаправної станції на просп. Броварському, 3-б у Деснянському районі м. Києва, до усунення допущеного правопорушення; усунути допущене порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства, у термін до 31 грудня 2013 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності, Інспекцією прийнято постанову про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до абз. 6 п.6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 1 096 200 гривень за порушення вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Разом з тим, задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин щодо визначення виду робіт, здійснених позивачем на об'єкті автозаправна станція «ТНК» по просп. Броварському, 3-Б у Деснянському районі міста Києва, судом першої інстанції було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, про що винесено відповідну ухвалу.

Згідно експертного висновку від 12 листопада 2014 року № 2572/2573/14-43, складеного за результатами експертизи встановлено, що проведені роботи по влаштуванню перегородки в основному приміщенні будівлі, частковому закладанні віконних прорізів по фасадам та частковій зміні конструкцій зовнішнього фасадного опорядження будівлі під літ. «А» АЗС «ТНК» по просп. Броварському, 3-б у Деснянському районі міста Києва, є локальними будівельно-монтажними роботами, результати виконання яких не містять ознак та не відносяться до жодного з видів будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва). Як наслідок, вищезазначені роботи є локальними будівельно-монтажними роботами, які проводились у складі ремонтно-будівельних робіт з поточного ремонту будівлі під літ. «А» АЗС «ТНК» по просп. Броварському, 3-б у Деснянському районі міста Києва.

Таким чином, за результатами комісійної судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що виконані роботи на АЗС не відносяться до робіт з реконструкції, на чому ґрунтуються оскаржувані рішення, а є роботами з поточного ремонту.

Згідно із частиною першою статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів (частина друга статті 138 КАСУ).

Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (частина друга статті 86 КАСУ). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина третя статті 86 КАСУ).

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі (частина п'ята статті 82 КАС України).

В даному випадку за результатами комісійної судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що виконані роботи на АЗС не відносяться до робіт з реконструкції, на чому ґрунтуються оскаржувані рішення, а є роботами з поточного ремонту.

Відповідачами не надано жодних заперечень щодо проведеної експертизи та її висновків.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судами не встановлено обставин, на яких ґрунтуються оскаржувані рішення у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність оскаржуваних рішень та наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220?, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О.В. Калашнікова

Л.Л. Мороз