Ухвала суду № 65098238, 27.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 січня 2017 року м. Київ справа № 800/37/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1

до Президента України

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою про:

зобов'язання відповідача вчинити дії щодо надання відповіді на звернення від 27 травня 2016 року;

скасування Закону України від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»;

зобов'язання сплати борг за незаконне позбавлення позивача пільги в частині доплати до пенсії у розмірі 30%;

проіндексування пенсії у зв'язку з інфляцією, починаючи з 2015 року.

Перевіривши матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 105, 106 та 171№ КАС України, суддя-доповідач вважає, що така позовна заява підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 5 якої Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.

У відповідності до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач фактично порушує питання про зобов'язання відповідача надати відповідь на звернення та зобов'язати скасувати Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Водночас, при здійснені передбачених статтею 93 Конституції України повноважень Президент України не виконує владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Частиною другою статті 106 КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Також, відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 87 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, до заяви позивача не додано документу про сплату судового збору чи документу, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати судового збору, доказів на підтвердження майнового стану, який не дає можливості його оплатити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 вказаного Закону визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Вищого адміністративного суду України повинно бути внесено або перераховано на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)», призначення платежу: « 101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України».

Згідно частини першої статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до вимог статей 105, 106 КАС України, з урахуванням положень статті 1711 КАС України, надати документ про сплату судового збору чи документ, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати судового збору або докази на підтвердження майнового стану, який не дає можливості його оплатити.

Крім того, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачу слід надати докази на підтвердження порушення прав позивача з боку Президента України, саме при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Враховуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням строку, достатнього для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України.

Керуючись статтями 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви до 17 січня 2017 року.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному КАС України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України О.М. Нечитайло