Ухвала суду № 65098201, 01.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Київ К/800/23231/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Мороз Т.Л.,

представника відповідача Хітька В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу офісу великих платників податків ДФС

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015

у справі № 826/13273/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» (далі - позивач, ТОВ «САВ-Дістрибьюшн»)

до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Міжрегіональне ГУ ДФС - ЦО ОВП)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» звернулось у липні 2015 року до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального ГУ ДФС - ЦО ОВП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2015 № 0000973903.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000973903 від 23.04.2015 в частині застосування до ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» штрафних санкцій в розмірі 6 718 462,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було проведено фактичну перевірку пункту продажу, який належить ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та розташований за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, за результатами якої складено акт № 0047/28-10/39-30/35625082 від 02.04.2015.

У зв'язку із встановленням порушень позивачем п. 2.6, п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення № 637) відповідачем 23.04.2015 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000973903, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6 730 962,510 грн.

Штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 718 462,50 грн. застосовано до позивача у зв'язку із встановленням незабезпечення останнім своєчасного оприбуткування готівкових коштів в книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 1 343 692,50 грн. Зокрема, перевіркою встановлено, що кошти які надійшли 06.02.2015 на підставі Z-звіту № 308 від 06.02.2015 в сумі 145 399,00 грн. оприбутковано в книзі ОРО № 3000001411р/1 08.02.2015, готівкові кошти які надійшли в період з 30.05.2015 по 29.06.2015 включно на підставі Z-звітів № 373-403 на загальну суму 1 198 293,50 грн. оприбутковано в книзі ОРО № 2659024017р/2 лише після 31.07.2015.

Штрафні фінансові санкції у розмірі 12 500,00 грн. застосовано у зв'язку із перевищенням встановлених строків використання виданої під звіт готівки в розмірі 50 000,00 грн. Так, начальнику служби регіональних продаж ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» Романюку В.В. 06.12.2014 по видатковому касовому ордеру № І-2552 видано під звіт 50 000,00 грн., однак, кошти в касу здані лише 08.12.2014 відповідно до прибуткового косового ордеру, хоча в період з 06.12.2014 по 08.12.2014 включно пункт продажу та касир підприємства працювали.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий орган припустився помилкових та не обґрунтованих висновків щодо допущення позивачем порушень п. 2.6 Положення № 637, а тому, податкове повідомлення-рішення № 0000973903 від 23.04.2015 в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 6 718 462,50 грн. підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2.2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пункт 2.6 вказаного Положення визначає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з п. 4.2 вказаного Положення, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням книги ОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - «Вкладні аркуші касової книги», залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - «Звіт касира», є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Відповідно до п. 7.15 вказаного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в п. 2.6 цього Положення.

Таким чином, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було встановлено порушення позивачем приписів податкового законодавства, зокрема, несвоєчасне оприбуткування ним готівкових коштів в касовій книзі підприємства на загальну суму 1 343 692,50 грн.

Проте, як вірно встановлено судами, кошти, які надійшли 06.02.2015 на підставі Z-звіту № 308 від 06.02.2015 в сумі 145 399,00 грн., відповідно до прибуткових ордерів № 1-199 від 06.02.2015, № 1-200 та № 1-205, оприбутковано в КОРО № 3000001411р/1 06.02.2015 на сторінках 48-49, однак, в подальшому даний запис анульовано відповідальною за ведення КОРО особою, у зв'язку із встановленням помилок.

У подальшому запис про оприбуткування готівки 06.02.2015 перенесено на сторінку 60-61 книги ОРО № 3000001411р/1, з аналізу яких судами встановлено, що запис про оприбуткування готівки за 06.02.2015 в сумі 145 399,00 грн. йде у першому рядку, далі продовжено записи щодо оприбуткування готівки за 08.02.2015.

Оприбуткування готівкових коштів, які надійшли 06.02.2015 на підставі Z-звіту № 308 від 06.02.2015 в сумі 145 399,00 грн. саме 06.02.2015 підтверджується також наданими до матеріалів справи копіями супровідних відомостей до сумки з грошовою виручкою № 1358 від 06.02.2015 та № 4658 від 07.02.2015, відповідно до яких підтверджується передання інкасатору ПАТ «АК «Експрес-Банк» виручки отриманої 06.02.2015 на підставі Z-звіту № 308, для зарахування на рахунок позивача.

Крім, судами встановлено, зі змісту наявної в матеріалах справи копії книги ОРО № 2659024017р/2 вбачається, що готівкові кошти в загальній сумі 1 198 293,50 грн., які надійшли в період з 30.05.2014 по 29.06.2014 включно на підставі Z-звітів № 373-403 оприбутковані в книзі ОРО в періоді їх надходження, а саме, з 30.05.2014 по 26.06.2014 року включно, на сторінках 12 та 13 книги ОРО.

У подальшому, відповідальною за ведення книги ОРО особою виявлено, що на сторінках 12 та 13 книги допущено більше п'яти помилок, у зв'язку із чим 01.07.2014 сторінки 12-13 книги ОРО анульовано, а записи про оприбуткування готівкових коштів в сумі 1 198 293,50 грн., що надійшли у період з 30.05.2014 по 26.06.2014, перенесено на наступну порожню сторінку, якими у даному випадку виявились сторінки 36-37. Перенесення записів з сторінок 12-13 на сторінки 36-37 книги ОРО № 2659024017р/2 та анулювання записів на сторінках 12-13 засвідчено відповідальною особою 01.07.2014.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, встановлені судами попередніх інстанцій обставини не свідчать про несвоєчасне оприбуткування готівки, а вказують на виправлення помилок у книзі ОРО, оскільки, з наведеної норми ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» вбачається, що фінансові санкції можуть застосовуватися лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств, а не за порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій (в даному випадку - за КОРО).

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що позивач здійснює оприбуткування готівкових коштів у відповідності п. 2.6 Положення № 637 із застосуванням РРО, і як наслідок відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 у справі № 826/13273/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. БухтіяроваСудді: Н.Є. Маринчак І.В. Приходько