Ухвала суду № 65098075, 28.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 лютого 2017 року м.Київ К/800/5808/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за позовом Національного університету «Одеська морська академія» до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Національний університет «Одеська морська академія» звернувся з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому просив стягнути фактичні витрати на компенсацію середнього заробітку ОСОБА_1, призваного на військову службу під час мобілізації, за грудень 2015 року в сумі 3976,24 грн.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 31 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, позовні вимоги задоволено; стягнуто з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь Національного університету «Одеська морська академія» фактичні витрати на компенсацію середнього заробітку ОСОБА_1, призваного на військову службу під час мобілізації за грудень 2015 року в сумі 3976,24 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Як вбачається зі змісту судових рішень, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Одеської національної морської академії (Національного університету «Одеська морська академія») від 16 квітня 2015 року №100/вк-к ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації Суворовським РВК м.Одеси із збереженням середньомісячного заробітку. У грудні 2015 року Національний університет «Одеська морська академія» ОСОБА_1 здійснено виплату заробітної плати у розмірі 3976,24 грн. З метою отримання компенсації з бюджету 14 січня 2016 року позивач подав до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради звіт про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку вказаному працівнику, призваному на військову службу під час мобілізації, за грудень 2015 року на суму 3976,24 грн. Проте, відповідач вказану компенсацію виплат не здійснив, відмовив у її виплаті з посиланням на те, що у Державному бюджеті на 2016 рік коштів на виплату вказаної компенсації не передбачено.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.119 Кодексу законів про працю України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №105 затверджений Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

Згідно п.4 Порядку №105 для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи та організації подають щомісяця до 15 числа органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа структурному підрозділу соціального захисту населення копій зазначених звітів, а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2.

Отже, виплати працівникам, призваними на військову службу під час мобілізації, мають бути відшкодовані відповідному підприємству, установі чи організації на підставі відповідних звітів органом соціального захисту населення.

Пунктом 6 Порядку №105 визначено, що виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Враховуючи, що остаточний розрахунок Університетом з працівниками здійснюється не пізніше 5 числа наступного місяця, тому звітність про фактичні витрати на виплату компенсації на грудень 2015 року подана ним 14 січня 2016 року, тобто в межах строку, встановленого п.4 Порядку №105.

За вказаними обставинами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Національного університету «Одеська морська академія».

Обставини, зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за позовом Національного університету «Одеська морська академія» до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення коштів.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Голяшкін