Ухвала суду № 65097925, 14.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 лютого 2017 року м. Київ К/800/4024/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа - ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, позов задоволено частково.

Задовольняючи позов частково суди попередніх інстанцій виходили з того, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Отже, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

А тому, суди прийшли до висновку, що стаж роботи позивача на посаді електрогазозварника за період із 19.06.1989 року по 21.08.1992 року, що становить 03 роки 02 місяці 02 дні, підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Натомість, період пільгового стажу з 22.08.1992 року по 24.09.1994 року не підлягає зарахуванню, так як матеріали справи не містять доказів того, що у цей період проводилась атестація робочого місця за вищевказаною посадою, а трудова книжка Позивача також не містить відповідних записів. Тому позовні вимоги щодо зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку по справі.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа - ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.