Постанова № 65097758, 28.02.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" лютого 2017 р. Справа № 817/1457/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

з участю позивачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2016р. ОСОБА_3 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку від 31.08.2016 №11298/17-16-17-03-09 "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади". Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3, зокрема, зазначила, що нею не були вказані у декларації наявність квартир за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, оскільки законним власником вказаних квартир є ОСОБА_4, яка придбала їх за власні кошти та для власних потреб. Позивач вважає, що перевірка фіскальним органом була здійснена поверхнево, у зв'язку із чим був складений негативний висновок за результатами такої перевірки.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 31.08.2016 №11298/17-16-17-03-09 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади". Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 551,20грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить постанову суду від 11.11.2016р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_3 в декларації вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав) , набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 ЗУ "Про очищення влади" , які не відповідають наявній податковій інформації про її майно. Контролюючий орган звертає увагу суду на те, що в декларації зазначається все майно , яке перебуває на праві приватної власності, незалежно від того чи користується ним позивач.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд встановив, про неповне з'ясування фіскальним органом усіх фактів та обставин, що потягло за собою висновок щодо не достовірності даних зазначених позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік. На думку суду першої інстанції, висновок Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 31.08.2016 №11298/17-16-17-03-09 "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" не відповідає вимогам законодавства, складений без наявності повної інформації, є необ'єктивним, оскільки містить, недостатньо обґрунтовані, неправдиві та суперечливі відомості.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком Рівненського окружного адміністративного суду, виходячи з наступного.

З 21.05.2013 ОСОБА_3 перебувала на різних посадах Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Відповідно до наказу від 27.04.2016 №66-ос позивач призначена на посаду заступника начальника відділу обробки звернень громадян управління адміністративно господарського забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

19.10.2015 на адресу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов запит про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", стосовно ОСОБА_3

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.10.2014 №563, та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведено перевірку відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону Україну "Про очищення влади" щодо ОСОБА_3

За результатами проведеної перевірки фіскальним органом складено Висновок "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 31.08.2016 №11298/17-16-17-03-09.

Зі змісту Висновку встановлено, що ОСОБА_3 у декларації. за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявного майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_3

Так, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на квартири, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; та право приватної спільної сумісної власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Проте, у розділі III "Відомості про нерухоме майно" декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік дане майно ОСОБА_3 не відображено.

Крім того, в позиції 25 розділу III декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_3 вказала квартиру за адресою: АДРЕСА_4, площею 65,4 кв. м., однак відповідно підтвердних документів загальна площа квартири становить 67,1 кв.м.

Перевіркою також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаних ОСОБА_3 у декларації за 2014 рік та вартість майна, яке не було вказане у декларації але виявлене в процесі перевірки, набутого (набутих) ОСОБА_3 за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Законом України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

У зв'язку із виявленням недостовірних відомостей щодо наявного майна (майнових прав) набутого (набутих) за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади" ОСОБА_3 були надані пояснення в письмовій формі з цього приводу.

З урахуванням письмових пояснень ОСОБА_3 та підтверджуючих документів перевіркою встановлено недостовірність відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону, вказаних ОСОБА_3 у декларації за 2014 рік.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання п.10 ч.1 ст.2 Закону заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Вказана заборона, згідно ч.8 ст.3 Закону, зокрема, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частинами 1, 2 ст.4 Закону визначено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною 10 ст.5 Закону передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку перевірка, яка проводиться органами Державної фіскальної служби України включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при цьому тих обставин, що в декларації зазначається все майно, яке перебуває на праві приватної власності, незалежно від того чи користується ним позивач.

Згідно п.п.4, 6 Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

На виконання п.12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Отже, органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України «Про очищення влади» за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Так, у висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам.

При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність або невідповідність.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 надавались пояснення до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014р. щодо виявлених розбіжностей, а саме: помилково зазначена площа квартири за адресою АДРЕСА_4 - 65,4 кв. м., вірна площа - 67,1 кв. м. Помилково не зазначено квартиру за адресою АДРЕСА_3 , 2/3 частини якої належить їй на праві приватної спільної сумісної власності, оскільки вона там не проживає та набута нею до працевлаштування на державну службу. В позиції 25 розділу ІІІ декларації нею помилково не зазначено квартиру за адресою АДРЕСА_2. оскільки зазначена квартира придбана її мамою ОСОБА_4 та оформлена на неї. Квартири за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 теж не зазначені помилково (а.с.66).

Відповідно до доказів, зібраних в матеріалах справи квартира за адресою АДРЕСА_2 належить позивачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2011р. (а.с.59-60), квартира за адресою АДРЕСА_1 перебуває в приватній власності позивача на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2006р. (а.с.61, 64). Також на праві приватної власності ОСОБА_3 має квартиру по АДРЕСА_4 , яку отримала на підставі договору дарування від 08.12.2006р. (а.с.63).

Форма декларації, яка подавалася позивачем за 2014 рік була затверджена як додаток Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

У Розділі ІІI. "Відомості про нерухоме майно" декларації зазначаються відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта (членів сім'ї декларанта) та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним у звітному році. Ці відомості зазначаються станом на дату заповнення Декларації. Зокрема: у позиціях 23-28 - відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками) із зазначенням місцезнаходження цих об'єктів (країна, адреса), їх загальної площі, вираженої в квадратних метрах, та суми витрат декларанта на придбання такого майна або на користування ним (по кожній із зазначених позицій окремо). Якщо декларанту належить лише частина житлової площі (земельної ділянки тощо), то в декларації зазначається лише належна йому частина та частка на неповнолітніх дітей (у матері або батька за згодою сторін).

Колегія суддів зазначає, що в декларації зазначається все майно, яке перебуває на праві власності, незалежно від того чи користується ним позивач і незалежно від підстав набуття права власності. Договори купівлі-продажу квартири та договір дарування є підставами для набуття права власності позивача на квартири у 2006,2011 році, відповідно, а тому вони обов'язково мали бути вказані в декларації за 2014 рік.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені та підтверджені обставини щодо знаходження у позивача на праві власності квартири за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, інформація про які не вказано у поданій декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, відповідачем правомірно зроблений висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Із системного аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного висновку, оскільки матеріалами справи підтверджується розбіжність, що полягає у не декларуванні позивачем квартир.

Згідно з пунктом 11 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

У зв'язку з наведеним, рішення суду першої інстанції слід скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "02" березня 2017 р.