Постанова № 65097698, 01.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/3360/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Стаднічук Н.Л.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

01 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Костриби Дениса Юрійовича на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №2 БУПП в м. Хмельницькому Костриби Дениса Юрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

16 вересня 2016 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Костриби Дениса Юрійовича, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДР № 07878 від 06.09.2016 та закрити провадження по даній адміністративній справі.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач, керуючи транспортним засобом VAZ 210700-20 номерний знак НОМЕР_1 06.09.2016 року близько 02:50 в м. Шепетівка по вул. В. Котика 174 увімкнувши лівий покажчик повороту здійснив поворот праворуч, у зв'язку з чим відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний транспортний засіб був зупинений інспектором Побутою Д.М. На вимогу відповідача щодо пред'явлення посвідчення водія, позивача повідомив, що вказані документи в нього відсутні. На підставі вищевикладеного, відповідачем встановлено порушення позивачем правил ПДР України, а саме відсутність та непред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушено п. 2.1а ПДР України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.

06 вересня 2016 року інспектором роти №2 БУПП в м. Хмельницький ДПП лейтенантом поліції Кострибою Д.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 078789, відповідно до якої до ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пункт 2.1а ПДР України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідно ї категорії.

Пунктом 2.4.а ПДР України передбачено, що на вимогу працівника міліції водій, окрім іншого, повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил та пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До суду апеляційної інстанції відповідачем надано докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: пояснення ОСОБА_4, який на момент вчинення порушення ОСОБА_3 знаходився з позивачем в транспортному засобі VAZ 210700-20 номерний знак НОМЕР_1 та підтверджує своїми показами, що позивач керував вищевказаним транспортним засобом, а також копією відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції від 06.09.2016 року, яким зафіксовано, що в момент зупинки працівниками поліції вищевказаного транспортного засобу за кермом знаходився позивач, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року зобов'язано Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області та Управління патрульної поліції в м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції надати матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП ( протокол АП2 № 398246 від 06.09.2016 року).

На виконання вимог ухвали Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області надано витребувані документи, які досліджені судом апеляційної інстанції. Зі змісту протоколу АП2 № 398246 від 06.09.2016 року встановлено, що позивач близько 02:00 керував транспортним засобом VAZ 210700-20 номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2017 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Колегія суддів зазначає, що закриття провадження у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є тотожним закриттю провадження у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення та відбулось з нереабілітуючих обставин.

Тобто, факт керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння спростовує його доводи, що ОСОБА_3 в ніч з 05.09.2016 року на 06.09.2016 року транспортним засобом не керував.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вказаними документами підтверджується факт вчинення позивачем порушення, передбаченого п.2.1а ПДР України.

Таким чином, відповідач при винесенні постанови серії ДР №078789 від 06 вересня 2016 року про накладення адміністративного стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Щодо позовної вимоги про закриття провадження в справі суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 222 КУпАП органи Національної поліції є уповноваженим органом(посадовою особою), які розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема щодо порушень 1, 2 та 3 частин статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1)визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2)зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3)зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4)стягнення з відповідача коштів;

5)тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6)примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7)примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8)визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена суб'єктом владних повноважень оскаржується в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку адміністративного судочинства, що цілком узгоджується з статтею 17 КАС України, яка визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Таким чином, суд при розгляді позову при оскарженні постанови у справі про адміністративне правопорушення та прийняті рішення по справі мав керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що до компетенції суду при вирішенні справ за правилами КАС України не належить вирішення питання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вимога позивача про закриття провадження у справі є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суд.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення: є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Костриби Дениса Юрійовича задовольнити повністю.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №2 БУПП в м.Хмельницькому Костриби Дениса Юрійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.