Вирок № 65097314, 03.02.2017, Благовіщенський районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Ульяновський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 402/1021/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2017м. Благовіщенське

Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

Головуючого-судді: Ясінського Л. Ю.

секретаря Кашнікова І.А.,Чопенка В.О.

за участі прокурора Ковбасюка Е.В.,Кашерної В.В.

адвоката-захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016120280000371 від 12.08.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, урдженця м.Нарьян-Мар Архангельської області, Росія, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, утриманців не має, не одруженого, не працюючого, зареєстрваного за адресою: Кіровоградська область м.Благовіщенське вул. Ломоносова,56, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно ст.89 КК, такого, що не має судимості

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

06.08.2016 року в обідню пору доби (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись у житловій кімнаті, у себе за місцем проживання, за адресою: м. Благовіщенське вул. Зарічна, 4 Кіровоградської області на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків вчинив сварку із своєю співмешканкою ОСОБА_3. ОСОБА_2, маючи злочинний умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, використовуючи, як привід, поведінку останньої, усвідомлюючи протиправність своїх дій, цілеспрямовано, підійшов до потерпілої та умисно наніс два послідовних удари рукою зжатою в кулак в область щелепи та один удар кулаком в область спини.

10.08.2016 року близько 13 год. ОСОБА_2, продовжуючи свій єдиний злочинний намір на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, знаходячись у житловій кімнаті, у себе за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 використовуючи як привід поведінку останньої, яка знаходилась у положенні лежа на підлозі, умисно, цілеспрямовано, з прикладанням сили, почав наносити ОСОБА_3 послідовні удари руками та ногами, близько 5- 8, в різні частини тіла, а саме: область голови, обличчя, тулуба.

10.08.2016 року у вечірній час, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 було доставлено до Благовіщенської центральної районної лікарні Кіровоградської області, де остання 11.08.2016 року о 23 год. 55 хв. від отриманих тілесних ушкоджень померла.

Внаслідок умисно завданих ОСОБА_2 ударів ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №53 на тілі трупу ОСОБА_3 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: синців навколо лівого ока з переходом на ліву щоку, синців навколо правого ока, на зовнішній поверхні верхньої і середній третини правого плеча, по передній поверхності середньої третини правого плеча, ссадин на передній поверхності лівого та правого колінного суглоба. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Закритої тупої травми грудної клітки зліва з косо поперечними переломами ребер 3,4,5,6 з наявністю крововиливів в мякі тканини навкруги переломів з пошкодженням парієтальної плеври; закритого перелому кута нижньої щелепи зліва дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень. Закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку; крововиливу під тверду та мяку мозкові оболонки; закритої тупої травми живота з розривом селезінки та відривом лівої нирки дані тілесні ушкодження мають ознаки дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, які потягли за собою смерть потерпілої та які знаходяться в прямому причинному звязку із настанням смерті.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та показав суду, що 26.07.2016 року увечері, він та ОСОБА_3 вирішили відсвяткувати його повернення із зони АТО. Вони пішли в магазин та купили 0,7л горілки та вдома разом випили, після чого полягали спати. 27.07.2016 року ОСОБА_3 попросила випити, оскільки їй було погано, він дав їй банківську картку і остання пішла в магазин та купила горілки. Він обурився і сказав, що досить пити, однак ОСОБА_3 так і випила сама всю бутилу горілки, після чого почала падати. Потім в ході сварки із ОСОБА_3 щодо вживання нею спиртних напоїв, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 три удари долонею в задню частину затилка, однак несильно, з метою, щоб остання підняла голову та послухала, що не потрібно пити спиртне. Під час того, як наносив удари, то ОСОБА_3сиділа на кроваті при цьому говорила, що у неї болить нога. Після даної сварки вони полягали спати. 28.07.2016 року, прокинувшись, ОСОБА_2 пішов до товариша та з його пропозиції випив дві чарки горілки, після чого пішов додому. Коли повернувся, то ОСОБА_3 сказала, що їй погано та попросила мінеральної води. ОСОБА_2 зателефонував до ОСОБА_4 та попросив, щоб остання прийшла до них. Коли прийшла ОСОБА_4 він дав їй банківську картку, а ОСОБА_3 сказала, що купити. ОСОБА_4 принесла горілку та сигарети. ОСОБА_3 напилась горілки та падала. ОСОБА_5 лежала, то він штовхнув її два рази ногою в область спини, щоб остання піднялась та вийшов покурити. Однак, при цьому він вважає, що не міг відбити нирку та селезінку. Коли повернувся, ОСОБА_3 лежала на підлозі, він її підняв та положив спати. 02.08.2016 чи 03.08.2016 року він взагалі цілу добу був відсутній вдома, так, як їздив із хлопцем, якого він не знає, в с.Данилова Балка, однак не доїхали, та він повернувся додому. Крім того, він деякий час також був відсутній вдома, оскільки ходив по сигарети. ОСОБА_3 перед ним падала майже кожен день на протязі двох неділь, оскільки в неї боліли ноги, він розтирав ОСОБА_3 ноги кремом для зняття опухлості. Під час падіня ОСОБА_3 розбила голову об тумбочку.

Зі слів обвинуваченого, не бив ОСОБА_3 так, як зазначено у обвинувальному акті. Вважає, що під час того, як ОСОБА_3 падала лицем до підлоги, то поломала щелепу. Також зазначив, що коли запитав у ОСОБА_3 де її передній зуб, який був приклеєний та вона постійно його губила, то остання відповіла, що на столі, однак він зуба ніде не знайшов. ОСОБА_3 він не бив. У ОСОБА_3 був мотив сказати що ОСОБА_2 її побив, оскільки він їй сказав, що після її видужування вони розлучаються та дав можливість їй поспілкуватись із іншою дівчиною із м.Маріуполя, в якої він був три дні. Оскільки автомобіль швидкої допомоги, яку викликала ОСОБА_6 10.08.2016 року, не мав можливості під"їхади до домоволодіння, то він сам ніс ОСОБА_3 до автомобіля швидкої допомоги . У приймальному відділенні лікарні ОСОБА_3 також упала.

Чи падала ОСОБА_3 із висоти він не знає. Можливо вона лазила на горище та впала, оскільки під драбиною були плями крові. Чи можливо вона лазила у погріб, оскільки був достатий компот, однак ніхто не оглядав ні горище ні погріб. Вважає, що із падіння із власного росту чотири ребра переломати не можна.

Цивільний позов в частині матеріальної шкоди ОСОБА_2 визнав частково, оскільки його мати відшкодувала 3 (три) тисячі гривень на поховання, щодо моральної шкоди послався на розсуд суду.

Незважаючи на те, що підсудній ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України визнав частково, його вина повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_7 (матері ОСОБА_8), яка в судовому засіданні пояснила, що 10.08.2016 року їй зателефонувала донька ОСОБА_9 та повідомила, що ОСОБА_8 у важкому стані потрапила в лікарню, її побив ОСОБА_10.

11.08.2016 близько вона приїхала в м.Благовіщенське Кіровоградської області в лікарню де відвідала свою доньку, під час розмови із якою запитала останню, що сталося, на що та повідомила, що її побив ОСОБА_2 ногами, вона ні в чому не винна, все знає ОСОБА_11. Потім підійшов лікар, який сказав, щоб прийшли завтра. Після того, як вона вийшла із лікарні, приблизно через півгодини їй зателефонували із лікарні і повідомили, що ОСОБА_8 померла.

Крім того, пояснила , що за час проживання її доньки із ОСОБА_12, останній постійно наносив їй тілесні ушкодження.

- показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що знала ОСОБА_3 близько двох років, оскільки вони разом працювали. 25.07.2016 року їй зателефонувала ОСОБА_3 та попросила, щоб вона викликала їй швидку, так, як її побив ОСОБА_12 і вона не може стати на ноги.

10.08.2016 року до неї знову зателефонувала ОСОБА_3, яка в телефонній розмові попросила, щоб вона принесла із собою пляшку горілки, і вона чула, що в стороні говорив ОСОБА_12 і саме він просив, щоб вона принесла пляшку, але вона сказала що горілки не принесе, в результаті чого ОСОБА_3 сказала ОСОБА_12, що вона пляшку не принесе і тоді, не встигнувши закінчити розмову, у слухавці вона почула, як ОСОБА_12 почав висловлюватись до ОСОБА_3 нецензурними словами, та запитувати чому вона справила свої природні потреби. Також в телефонній трубці, вона почула, як ОСОБА_3 почала плакати та кричати: «Не бий мене ногами» і все це супроводжувалося дуже сильною ненормативною лексикою в сторону ОСОБА_3 Дана розмова була на гучному зв'язку, тобто, все про що вони говорили із ОСОБА_3 чула її подруга ОСОБА_13. Прийшовши до ОСОБА_3, ОСОБА_6 побачила, що ОСОБА_3 лежала на ліжку побита біля очей були синці, на голові на косах була кров, були побиті коліна.

Коли ОСОБА_6 запитала у ОСОБА_2 чи це він побив ОСОБА_3 то він відповів, що вона упала, та відразу у грубому тоні наказав ОСОБА_3 говорити те ж саме.

В подальшому ОСОБА_6 викликала швидку допомогу, на що ОСОБА_2 відповів, що не потрібно швидкої допомоги.

Зі слів ОСОБА_3 ОСОБА_6 відомо, що ОСОБА_2 і раніше бив ОСОБА_3

-показами свідка ОСОБА_13, яка в судовому засіданні підтвердила покази ОСОБА_6

-показами свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює лікарем невропатологом ЦРЛ м.Благовіщенське. Вранці коли вона прийшла на роботу (дати не пам"ятає) їй повідомили, що в її відділенні яким вона завідує, а саме неврологічному відділенні, знаходиться важка хвора ОСОБА_3, коли вона її побачила то зрозуміла, що її необхідно переводити в інше відділення а саме в палату інтенсивної терапії, відповідно після чого викликала лікаря хірурга ОСОБА_15, який по приходу до відділення разом з нею пішов до палати де знаходилась ОСОБА_3, по приходу в палату на той час там перебували сестра потерпілої та невідомий їй чоловік, як вона вже потім зрозуміла це був співмешканець ОСОБА_3 На питання до хворої, що з нею сталося вона не відповіла, лише за допомогою жестів і міміки дала зрозуміти, що вона не хоче говорити при своєму співмешканці, після чого ОСОБА_16 попросила його вийти із палати, але на її прохання він ніяк не відреагував, після чого вона попросила останнього ще раз вийти із палати, так як їй було потрібно оглянути хвору, після чого він вийшов із палати. Коли останній вийшов із палати, ОСОБА_3 повідомила, що її побив її чоловік. ОСОБА_16 зрозуміла, що це ОСОБА_2. В подальшому ОСОБА_3 перевели до палати інтенсивної терапії, після чого остання померла;

- показами свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем хірургом в Благовіщенській ЦРЛ Кіровоградської області. Коли саме, дати він не пам"ятає, йому зателефонували та повідомили, що одна із пацієнток знаходиться у важкому стані, після чого він разом із завідуючою відділенням неврології ОСОБА_16 зайшли в палату де перебувала пацієнтка ОСОБА_3, яку необхідно було оглянути, також в палаті на той час перебував чоловік потерпілої ОСОБА_3, якого звали ОСОБА_2, та сестра ОСОБА_3, ОСОБА_9. На питання що сталося, ОСОБА_3 відповіді не дала, однак дала зрозуміти, що вона не хоче говорити в присутності свого співмешканця, при цьому в голос нічого не сказала, в результаті чого вони попросили вийти ОСОБА_2, після чого ОСОБА_3 повідомила, що її побив її співмешканець ОСОБА_2. В подальшому ОСОБА_3 перевели до реанімації, після чого остання померла.

- показами свідка ОСОБА_17, яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 являється співмешканцем її рідної сестри ОСОБА_3. За час спільного проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_3 у них було все добре в той час коли ОСОБА_10 не вживав спиртні напої, однак коли ОСОБА_10 випивав, то бив ОСОБА_3. Коли ОСОБА_3 приходила до неї побита то просила, щоб вона не повідомляла матері. Під час спільного проживання із ОСОБА_12 ОСОБА_3 сильно почала зловживати алкогольними напоями.

Точної дати вона не пам"ятає їй зателефонувала ОСОБА_6, та повідомила, що ОСОБА_3 в поганому стані та запитала, що їй робити, вона відповіла щоб викликала поліцію та швидку допомогу.

11.08.2016 року вона біля 19 год. пішла в Благовіщенську ЦРЛ, де навідала свою сестру ОСОБА_3, яка була в дуже тяжкому стані, вона дивилась тільки одним оком, як повідомив лікар, у неї була вибита щелепа, синці були на руках, ногах та на спині. З приводу що з нею сталося - спочатку ОСОБА_3 сказала, що упала, однак потім в ході спілкування повідомила, що її побив ОСОБА_10. В подальшому їй повідомили, що її сестра ОСОБА_3 померла.

- показами судмедексперта ОСОБА_18, який в судовому засіданні підтвердив висновки судово-медичних експертиз, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, вина підсудного у вчинені злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні такими доказами:

- прокотолом огляду місця події від 11.08.2016 року з фототаблицею, яким оглянуто домоволодіння, що знаходиться за адресою м.Благовіщенське вул.Зарічна №4 в якому проживає ОСОБА_2 ( т.1 а.п.а.п.32).

- протоколом огляду місця події від 12.08.2016 р. з фототаблицею, під час яким оглянуто палату №4 хірургічного відділення Благовіщенської ЦРЛ в якій знаходиться труп ОСОБА_3 з описом тілесних ушкоджень (т.1 а.п.а.п. 33-36);

- протоколом огляду місця події від 12.08.2016 р. з фототаблицею, під час якого під час якого оглянуто, в приміщенні моргу труп ОСОБА_3 та виявлено тілесні ушкодження (т.1 а.с.23-27);

- прокотолом огляду місця події від 12.08.2016 року з фото таблицею, яким оглянуто домоволодіння, що знаходиться за адресою м.Благовіщенське вул.Зарічна №4 в якому проживає ОСОБА_2 ( т.1 а.п.а.п.32-51;.

- експертною довідкою №53, якою встановлено, що на тілі трупу ОСОБА_3 мають місце тілесні ушкодження у вигляді політтравми: ЗЧМТ, крововиливу під тверду мозкову оболонку. Закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва, розрив селезінки. Відрив лівої нирки. Смерть ОСОБА_3 настала від геморагічного шоку (гострої крововтрати) внаслідок вищевказаної політтравми;

- висновком експерта №53, від 12.08.2016 року, згідно з яким на тілі трупу ОСОБА_3 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: синців навколо лівого ока з переходом на ліву щоку, синців навколо правого ока, на зовнішній поверхні верхньої і середній третини правого плеча, по передній поверхності середньої третини правого плеча. Ссадин на передній поверхності лівого та правого колінного суглоба, дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Закритої тупої травми грудної клітки зліва з косо поперечними переломами ребер 3,4,5,6 з наявністю крововиливів в мякі тканини навкруги переломів з пошкодженням парієтальної плеври; закритого перелому кута нижньої щелепи зліва дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень. Закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку; крововиливу під тверду та мяку мозкові оболонки; закритої тупої травми живота з розривом селезінки та відривом лівої нирки дані тілесні ушкодження мають ознаки дії тупих, твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, які потягли за собою смерть потерпілої та які знаходяться в прямому причинному звязку із настанням смерті. Тілесні ушкодження на тілі трупу ОСОБА_3 могли утворитись як від нанесення ударів кулаками рук, так і взутими ногами. Судячи по характеру та локалізації ушкоджень на тілі трупу ОСОБА_3 вони не могли утворитись при падінні з положення стоячи. В крові трупу ОСОБА_3 етиловий та другі спирти не виявлені (т.1 а.п.а.п.67-70);

- висновками експерта: №630 ( т.1 а.п.а.п.88,89), №627 ( т.1 а.п.а.п.97-99), №629 ( т.1 а.п.а.п.107-109),№628 ( т.1 а.п.а.п.117-119), №140 ( а.п.а.п.127-129), №139 ( т.1 а.п.а.п.137-138), №626 ( т.1 а.п.а.п.146-148);

- копією свідоцта про смерть від 12.08.2016 року (т.2 а.п.4);

- протоколом проведення слідчого експерименту з відезаписом від 18.08.2016 року за участю ОСОБА_2, під час якого останній на місці вчинення злочину розповів та показав обставини нанесення ним ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ( а.п.а.п.67-72);

- висновком експерта №53-1, від 20.09.2016 року, згідно з яким встановлено, що механізм утворення тілесних ушкоджень, на тілі трупу ОСОБА_3 не в повному обсязі відповідає обставинам, на які вказує підозрюваний ОСОБА_2, під час проведення слідчого експеременту з його участю 18.08.2016 року, не співпадає кількість ударів та місця їх нанесення. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_3 не могли утворитись при падінні з положення стоячи на дерев"яну тумбочку ( т.1 а.п.а.п.78-80).

Аналізуючи зібрані по справі докази, які не викликають у суду сумнівів в їх законності отримання, допустимості під час розгляду в судовому засіданні, та за їх сукупністю, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, суд вважає вину підсудного повністю доведеною та його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя у момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому суд критично оцінює показання підсудного про його непричетність до вчинення зазначеного злочину, та вважає їх даними з метою уникнення відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю раніше зазначених належних, допустимих і достовірних доказів. Будь-яких підстав ставити сукупність вказаних доказів під сумнів судом не встановлено.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що тілесні ушкодження у потерпілої, виникли при падінні на тумбочку спростовуються матеріалами провадження та поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_18 наданими в судовому засіданні.

Суд вважає, що підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.119 КК України відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків свої дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання тяжких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 чи ст. 128 КК України.

Відповідальність за ч.2 ст.121 КК України може наставати у тому разі, коли тяжкий характер ушкодження охоплювався наміром винного і коли цей наслідок ним передбачався. Вбивство з необережності, виходячи із законодавчого його визначення, полягає у ненавмисному заподіянні смерті особі і передбачає необережну форму вини: злочинну самовпевненість або злочинну недбалість.

Відповідальність за ч. 2 ст.121 КК України настає лише за умови, що при вчиненні діяння винний передбачав заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також передбачав можливість настання смерті, але легковажно розраховував на її відвернення, або якщо не передбачав можливості настання смерті потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити. А якщо умислом винного не охоплювалося спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а стосовно смерті потерпілого в його діях є необережна вина, вчинене слід кваліфікувати як вбивство через необережність за ст. 119 КК України.

Дослідженими в судовому засіданні доказами по справі встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 06.08.2016 року умисно наніс ОСОБА_19 два послідовних удари рукою зжатою в кулак в область щелепт та один удар кулаком в область спини, після чого, 10.08.2016 року продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 умисно з прикладанням сили, наніс ОСОБА_3 близько 5-8 ударів руками та ногами в різні частини тіла, а саме: область голови, обличчя, тулуба. Згідно висновку експерта №53 від 12.08.2016 року, - тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_3 у вигляді Закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, крововиливу під тверду та м"яку мозкові оболонки, закритої тупої травми живота з розривом селезінки та відривом лівої нирки знаходяться в прямому причинному зв"язку з настанням смерті, молги утворитись як від нанесення ударів кулаками рук так і взутими ногами та не могли утворитись при падінні з положення стоячи.

Наведений висновок судово-медичної експертизи, проведеної висококваліфікованим експертом, роз'яснений останнім в судовому засіданні, належним чином аргументований, ґрунтується на ретельному дослідженні матеріалів кримінальної справи, зроблений на підставі діючого законодавства, містить відповідь на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновку відносяться до справи і мають доказове значення. Тому даний висновок можливо покласти в основу прийнятого рішення.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що ОСОБА_2 наносячи удари в життєво важливі органи потерпілої ОСОБА_3 діяв з прямим умислом, і заподіяння обвинуваченим вищевказаних тілесних ушкоджень знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_3.

Наведене дає суду підстави дійти висновку, що умисел обвинуваченого був спрямований на заподіяння потерпілій ОСОБА_3 тілесного ушкодження, а тому його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив умисний тяжкий злочин, у результаті якого настала смерть потерпілої.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо, не працюючий та не одружений, в момент скоєння правопорушення виявив і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, осудний та застосування заходів медичного характеру не потребує. (т.2 а.п.а.п.178-179).

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 - відсутні.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння

Із врахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк у межах санкції ч.2 ст.121 КК України, підстави для застосування вимог ст.ст.69, 75 КК України відсутні.

Цивільний позов прокурора в інтерсах держави в особі Благовіщенської районної ради, Благовіщенської центральної лікарні про стягнення із ОСОБА_2 витрат на лікування ОСОБА_3 в сумі 2100 грн 35 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення частково в суммі 4992 грн.92 коп., оскільки в судовому засіданні встановлено та не заперечується потерпілою, що мати обвинуваченого - ОСОБА_11 відшкодувала потерпілій 3000 грн. на поховання ОСОБА_3

При вирішенні питання щодо стягнення моральної шкоди суд приходить до наступного.

Оскільки життя людини являється найвищою цінністю в суспільстві, приймаючи до уваги характер моральних страждань потерпілої , обставини, при яких настала смерть її дочки, ступінь вини підсудного, враховуючи вимоги ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, роз"яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди ", суд вважає що факт спричинення потерпілій моральної шкоди знайшов своє підтвердження, однак сума завданих моральних збитків є завищеною, а тому необхідно частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_7, стягнувши з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 80000 грн., оскільки на думку суду саме ця задоволена до стягнена сума являється справедливою та співрозмірною з перенесеними потерпілою моральними стражданнями.

Судові витрати у справі відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 ( вісім) років 6 (шість) місяців.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання - 12.08.2016 року.

Зарахувати ОСОБА_2 відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк покарання строк тримання під вартою з 12.08.2016 року до часу набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Благовіщенської центральної лікарні для зарахування в районний бюджет на рахунок №35411001020937 в ГУДКУ в Кіровоградській області МФО 823016, код 01995309 витрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 в сумі 2100 грн.35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_7 4992 грн.92 коп. матеріальної шкоди та 80000 ( вісімдесят) тисяч моральної шкоди. В іншій частині позову відмовити.

Речові докази: плаття потерпілої ОСОБА_3, шорти підозрюваного ОСОБА_2, наволочку із подушки на якій спала ОСОБА_3, килимову доріжку, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Благовіщенського ВП Голованівського ВП ГУНГІ в Кіровоградській області (м. Благовіщенське вул. Героїв України 74) - знищити; копію історію хвороби стаціонарного хворого №2404 на ім'я ОСОБА_3 зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку учасники кримінального провадження мають право отримати в суді після його проголошення.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 діб з моменту його проголошення черезУльяновський районний суд Кіровоградської області, а особою, яка знаходиться під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

СуддяОСОБА_20