Ухвала суду № 65096311, 02.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4438/16-к Головуючий у І інстанції Кічинська О. Ф.Провадження № 11-кп/780/250/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 02.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Гриненка О.І.,

суддів Зіміної В.Б., Семенцова Ю.В.,

за участю:

прокурора Сагей Л.І.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

секретаря судових засідань ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

-визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ст.395 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст.395, ч.2 ст.185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винуватою у порушенні правил адміністративного нагляду та в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ст.395, ч.2 ст.185 КК України, за наступних обставин.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2010 року ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 грудня 2011 року невідбута частина покарання у виді позбавлення волі замінена на обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців 6 днів, 30 серпня 2012 року засуджену звільнено з місць обмеження волі умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 4 дні. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців, з покладенням на неї обовязків щомісячно у перший та четвертий вівторок зявлятися на реєстрацію до Броварського МВ ГУМВС України в Київській області, не виїжджати за межі м. Бровари в особистих справах без дозволу уповноважених осіб відділу міліції, не відвідувати місця продажу алкогольних напоїв, не залишати місце проживання квартиру АДРЕСА_1, - в період з 23 години до 06 години наступного дня. 03 листопада 2015 року ОСОБА_2 була попереджена письмово уповноваженою особою Броварського МВ ГУМВС України в Київській області про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. Разом з тим, реалізуючи злочинний умисел, направлений на ухилення від адміністративного нагляду, ОСОБА_2 в період з 05 квітня 2016 року по 23 жовтня 2016 року без поважних причин жодного разу не зявилася на реєстрацію до Броварського відділу поліції ГУНП у Київській області та без дозволу вказаного правоохоронного органу залишила постійне місце проживання.

Крім того, ОСОБА_2, маючи незняту та не погашену судимість за вчинення злочину проти власності, 18 лютого 2016 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, перебуваючи в коридорі буд. 9 по бульвару Незалежності в м. Бровари, Київської області, з метою незаконного збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала дитячу коляску марки «Chicco» моделі «Trio I - MOVE», що належала ОСОБА_6, вартістю 19147 гривень 14 копійок, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зникла, завдавши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на зазначену суму.

В поданій апеляційній скарзі прокурор Броварської місцевої прокуратури Київської області, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченої, просить ухвалений відносно ОСОБА_2 вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року змінити, у звязку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, яка полягає в неправильному тлумаченні закону, що суперечить його точному змісту. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор вказує про те, що судом першої інстанції покарання обвинуваченій ОСОБА_2, призначено лише за частиною предявленого їй обвинувачення, визнаного судом доведеним, а саме за ч.2 ст.185 КК України, при цьому, визнавши обвинувачену ОСОБА_2 винуватою також за ст.395 КК України, суд першої інстанції не вирішив питання про звільнення обвинуваченої від покарання за вказаною статтею кримінального закону, за наявності підстав для такого звільнення. Таким чином, прокурор просить змінити вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року, вказавши в його резолютивній частині про звільнення ОСОБА_2 від покарання за ст. 395 КК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи обвинуваченої та її захисника, які не заперечували проти апеляційної скарги прокурора, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про те, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні правил адміністративного нагляду та у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ст.395, ч.2 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню та перегляду не підлягають.

Згідно із ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, врахувуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Оскільки санкція ст.395 КК України містить безальтернативне покарання у виді арешту, який відповідно до ч.3 ст.60 КК України не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років, а обвинувачена ОСОБА_2 має дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про неможливість застосування зазначеного покарання до ОСОБА_2

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначаються, в тому числі: прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.

Однак, всупереч вимог зазначеної норми процесуального закону, суд першої інстанції в резолютивній частині вироку, ухваленого відносно ОСОБА_2, визнавши її винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.395, ч.2 ст.185 КК України, не зазначив остаточне рішення щодо покарання обвинуваченої за ст.395 КК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і тягне за собою зміну судового рішення, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України.

Згідно із п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року із змінами, суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані, в таких випадках суд, за наявності до того підстав повинен постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора та необхідність зміни вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року в частині призначення ОСОБА_2 покарання.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року, ухвалений відносно ОСОБА_2 змінити.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України та звільнити її від покарання за вчинення цього злочину.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Судді:

_____ _____ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8