Ухвала суду № 65096007, 01.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1032/16-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А. В.Провадження № 22-ц/780/1552/17 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 26 01.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

встановила:

у лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 14 лютого 2012 року у сумі 381 725,65грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 лютого 2016 року по даній справі відкрито провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2016 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 лютого 2016 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики передано для розгляду за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.

31 жовтня 2016 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва дану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2016 повернуто позивачеві.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року повернуто до Солом'янського районного суду м. Києва для вирішення питання її прийняття.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2016 року про прийняття до провадження справи ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, яка була передана з Ірпінського міського суду Київської області - повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2016 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням процесуального права, просив ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики повернути позивачу для подання до належного суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. Дану обставину доводить копія його паспорта та інформаційна довідка відділу адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України в Київській області.

Ірпінський міський суд Київської області під час розгляду питання про відкриття провадження по справі мав обов'язок повернути позовну заяву позивачу для звернення до належного суду з дотриманням вимог про підсудність справи, а тому висновок про передачу справи до Солом'янського районного суду м. Києва є незаконним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу даної справи до Солом'янського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до відомостей наданих адресно - довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції вирішив, що справу слід направити за належною підсудністю, а саме до Солом'янського районного суду м. Києва.

З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не узгоджуються з нормами процесуального права та не ґрунтуються на матеріалах справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Керуючись ст.115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Відповідно до ч.3 п.4 ст.121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Стаття 116 ЦПК України регулює питання передання справи на розгляд іншому суду і зазначає, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: до початку справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування); після відкриття проживання у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано суд, який розглядає справу.

Виходячи з вищезазначеної норми, випливає, що передання справи на розгляд іншому суду можливо лише після відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що станом на постановлення ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2016 року, провадження в даній справі відкрито не було, так як ухвалу про відкриття провадження скасовано судом апеляційної інстанції.

Питання щодо відкриття провадження Апеляційним судом Київської області було передано до суду першої інстанції.

Отже, відкриття провадження було неможливим Ірпінським міським судом Київської області з вищезазначених підстав, тому суд першої інстанції повинен був застосувати ст.115 ЦПК України та повернути заяву позивачеві, чого Ірпінським судом Київської області не було зроблено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2016 року скасувати, передавши питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, встановити наявність фактичних даних, які мають значення для справи і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст.303,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 липня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді