Ухвала суду № 65095083, 01.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1390/17

Головуючий у першій інстанції Борисова С.П.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Джондір-Б» про розірвання договору оренди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Арцизського районного суду Одеської області від 27.09.2016 року,

встановила:

16.02.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що між ним та Фермерським господарством «Джондір-Б» був укладений договір про оренду належної йому земельної ділянки строком на десять років починаючи з 12.05.2013 року по жовтень 2023 року зі сплатою орендної плати у розмірі 1990 грн. на рік, , яка була визначена виходячи з нормативно-грошової оцінки станом на 2011 рік. ОСОБА_2 вказував, що оскільки в наявний час у державі змінилася економічна ситуація, ціни значно збільшилися, а гривня знецінилася, змінилася і грошова оцінка земельної ділянки, що передана в оренду, у зв'язку з чим має бути підвищена й орендна плата за земельну ділянку. Однак відповідач відмовляється переглянути розмір орендної плати, що порушує права ОСОБА_2 як власника, у зв'язку з цим істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися під час укладення спірного договору, що є підставою для розірвання договору оренди.

Рішенням Арцизського районного суду Одеської області від 27.09.2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано, що такі істотні обставини, як зміна у державі економічної ситуації, значне збільшення цін та знецінення гривні, зміна грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду не підлягають доказуванню, тому є загальновідомими. Також зазначає, що, п. 13 договорів оренди земельної ділянки передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, у таких випадках як: зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, внаслідок інфляції, а також у випадках, що передбачено законом та відповідач порушує вимоги ст. 651 ЦК України, відмовившись від перегляду орендної плати, зазначеної у договорі оренди, тому, відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. ОСОБА_2 наголошує, що при укладанні договору він не передбачив, що економічна ситуація суттєво погіршиться, а гривня знеціниться у три рази та значно підвищаться ціни на харчові, побутові вироби та комунальні послуги, а також підвищиться в два рази грошова оцінка землі та при таких обставинах, він б не укладав договір оренди з ціною 1990 грн. на рік, що не відповідає фактичній вартості орендованої землі та цю обставину він вважає істотною, що, на його думку є підставою для зміни або розірвання оскаржуваного договору.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір оренди землі, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на землю ІІІ - ОД № 087179, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Арцизькому районі Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.04.2012 року (а.с. 13 - 15).

Відповідно до наданого позивачем повідомлення Відділу Держкомзему у Арцизькому районі Одеської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, належної позивачу з урахування індексації в 2011 році склала 62202,53 грн., у 2012 році - 109227,64 грн., у 2013 році - 109227,64 грн., у 2014 році - 109227,64 грн., у 2015 році - 136425,32 грн. (а.с. 8).

Як вбачається з копії заяви (а.с. 9), ОСОБА_2 звертався до відповідача із пропозицією зміни орендної плати за земельну ділянку. Однак надана позивачем заява не містить дати її підписання. Матеріали справи також не містять відомостей, що згадана заява була направлена орендарю та отримана ним.

На підтвердження наданих суду заперечень проти позову щодо отримання позивачем орендної плати навіть у більшому розмірі ніж передбачено договором, відповідачем надано суду відомості про видачу орендної плати в грошовому та натуральному вигляді (а.с. 45 - 58).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи в задоволенні позову суд керувався наступними нормами права та виходив з наступного.

Сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з розірванням договору оренди земельної ділянки, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Стаття 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами у справі, передбачає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З урахування наведеної норми суд приходить до висновку, що спірний договір оренди є чинним для сторін з 06.04.2012 року, тобто з дня його державної реєстрації.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Згідно до п. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і встановлений строк відповідно до умов договору та вимогою закону.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Під час судового розгляду справи позивачем не було надано доказів одночасно усіх вказаних умов, за яких договір може бути розірваний на його вимогу у судовому порядку, чим не виконано вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, згідно яких на сторону покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

В обґрунтування своїх вимог посилання позивача, як на умову для розірвання кредитного договору, а саме про зміну у державі економічної ситуації, значне збільшення цін та знецінення гривні, зміна грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у зв'язку з чим має бути підвищена й орендна плата за земельну ділянку, але орендар відмовляється її підвищити є безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно з Розділом спірного договору «Зміна умов договору і припинення його дії» Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (не допускається).

Відповідно до Розділу договору «Орендна плата» розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що сторони досягли всіх істотних умов договору, позивач при підписанні спірного договору погодився з його умовами, не заперечував проти передання в оренду належної йому земельної ділянки, розміру орендної плати. Договір був підписаний обома сторонами,та відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, застережень до договору не висловлювали, підпис ОСОБА_2 на договорі свідчить про його згоду на укладення договору саме на тих умовах, які зазначені в договорі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому у випадку коли сторона може в односторонньому порядку відмовитися від договору, якщо це передбачено договором, стороні не потрібно звертатися до суду для визнання правомірності такої відмови. Сам факт відмови призводить до припинення зобов'язання повністю або частково з моменту одержання іншою стороною повідомлення про відмову.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Судом встановлено, що одностороннє розірвання спірного договору не можливе, що передбачено договором, який був підписаний сторонами без зауважень, укладаючи його, сторони досягли згоди щодо його істотних умов, зміст договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За умовами спірного договору, договір може бути припинено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України, щодо наявності підстав для розірвання спірного договору позивачем суду не надано.

Відтак, враховуючи те, що позивачем не було доведено жодної з умов, одночасна наявність яких необхідна для розірвання договору на вимогу заінтересованої сторони, які давали б суду підстави дійти висновку про розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову в задоволенні вимог про розірвання спірного договору, через відсутність підстав для його розірвання, у зв'язку з чим права позивача не підлягають захисту у обраний ним спосіб.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги зводяться до дублювання доводів позову, яким суд надав належну правову оцінку.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Арцизського районного суду Одеської області від 27.09.2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева