Ухвала суду № 65094961, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 363/4829/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Баличева М.Б. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі - Відповідач) про визнання рішення щодо переведення пенсії за вислугу років, призначеної 15.09.2011 року, на пенсію за віком протиправним; зобов'язання Відповідача нарахувати пенсію за віком згідно отриманої заробітної плати за 2013-2015 рік з подальшою виплатою та здійснити перерахунок пенсії з дня призначення.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду з підстав, передбачених ст.100 КАС України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З наведеної норми процесуального права вбачається, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду лише в тому разі, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За приписами ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

У відповідності до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Положеннями ст.99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Залишаючи адміністративний позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст.106 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а Позивачем така заява не подана, тобто судом першої інстанції застосовано норму закону у редакції, яка не є чинною.

Між тим, п.5 ч.1 ст.106 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суддя, установивши, що Позивач пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом, повинен був згідно ст.100 КАС України, на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів вирішити питання щодо визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та, у разі необхідності залишити такий позов без руху в порядку, встановленому ст.108 КАС України, та запропонувати Позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду, дійшов помилкового та передчасного висновку.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду визначені ст.199 КАС України.

Так, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; 2) змінити ухвалу суду; 3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; 4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; 6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Отже, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду розглядати та вирішувати спір по суті заявлених позовних вимог.

Як вже зазначалось, ОСОБА_3 просила за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Однак, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду - скасувати, а справу направити до Вишгородського районного суду Київської області для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 41, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 03 березня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.