Ухвала суду № 65094786, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/971/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області, третя особа: ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «СпецКріо-Черкаси», звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області, третя особа: ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_2, в якому просить: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 04.10.2016 року № Ю-4108-25.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «СпецКріо-Черкаси» перебуває на обліку в ДПІ м. Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області та є платником єдиного внеску.

На виконання зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, позивачем, за допомогою автоматизованої банківської системи «Клієнт-банк», були надані ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжні доручення, а саме: №2 від 27.03.2015 року на суму 4987,21 грн.; №6 від 27.032015 року на суму 5293,66 грн.; №10 від 27.03.2015 року на суму 5109,79 грн.; №13 від 31.03.2015 року на суму 4563,02 грн.

На підставі постанови правління Національного банку України від 17.09.2015 року № 612 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». У зв'язку з чим, кошти щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаними платіжними дорученнями не були зараховані на рахунок ДПІ м. Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області.

В подальшому, 04.10.2016 року відповідачем прийнято оскаржувану вимогу №Ю-4108-25 про сплату ПП «СпецКріо-Черкаси» недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 51 372 грн. 70 коп., в тому числі недоїмка - 46 358 грн. 19 коп. та пеня в сумі 5 014 грн. 51 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про те, що податкова вимога Державної податкової інспекції у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області № Ю-4108-25 від 04.10.2016 про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає до скасування, оскільки позивачем виконано обов'язок зі сплати єдиного внеску у повному обсязі, у строки та порядку, визначені законодавством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI ( у подальшому - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до пп. 1 та 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до підпункту 1 частини 10 статті 9 Закону №2464 встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або Казначейством, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Також слід зазначити, що загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу, загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III).

Так, в силу положень пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Приписами до пункту 8.2 цієї статті визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Пунктами 22.1, 22.4 статті 22 Закону № 2346-III передбачено, що ініціювання переказу здійснюється за таким розрахунковим документом як платіжне доручення та вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому, банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Крім того, пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346-III з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Аналіз вищевикладеного законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу. При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Отже, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на те, що у разі наявності у платника відповідних доказів, які підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжні доручення щодо сплати до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2, № 6, № 10 та № 13 до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» позивачем подані 27.03.2015 та 31.03.2015 року, а рішення «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» прийнято 17.09.2015 року.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду м. Києва від 22.06.2015 року у справі № 925/647/15 за позовом Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» зобов'язано останнього виконати платіжні доручення позивача № 2, № 6, № 10 від 27.03.2015 року та № 13 від 31.03.2015 року про сплату на рахунок ДПІ у м. Черкаси № 37199201002301 єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що податковим органом не доведено правомірності прийнятої податкової вимоги про сплату боргу з єдиного внеску від 04.10.2016 року № Ю-4108-25, а отже вона є протиправною та такою, що підлягає до скасування.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Черкаси ГУ ДФС Черкаської області до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Повний текст складено 03.03.17 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Файдюк В.В.