Постанова № 65094575, 03.03.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

№359/1718/17п

пров.№3/359/921/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М., розглянувши за участю представника митниці - ОСОБА_1, представника особи, що притягається до відповідальності - ОСОБА_2, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянина України громадянин України ОСОБА_3 (Kukuruza Yuriy), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Одеса,постійно проживає: Україна, АДРЕСА_1. Працює: старший програміст в компанії «Edriving Corporation». Паспорт громадянина України: FB 30502 5виданий 06 березня 2015 р. Орган, що видав: 5112.

в с т а н о в и в :

22.01.2017 о 17 год. 40 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_3, який прибув разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 до України з Нідерландів, м. Амстердам, рейсом № PS 102, літаком авіакомпанії «Air France» , та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром „білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю „зелений коридор" митниці, на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного кодексу України пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівкових коштів, на що він відповів, що має при собі приблизно 12 000 доларів США та ще 12 000 доларів США, які належать його дружині ОСОБА_4, яка слідувала разом з ним при проходженні митного контролю. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу „Приліт" терміналу "D" ДП МА „Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 25 564 долара СІЛА, 690 євро та 1150 гривень, що знаходились у відкритих паперових конвертах, що лежали в одному з відділень його рюкзака (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_3 вся готівка належить йому особисто та його дружині.

Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянину ОСОБА_3 було пропущено 10 668 доларів США (еквівалент 10 000 євро згідно курсу НБУ на 22.01.2017 р.), та сума 9 890 доларів США, 690 євро та 1150 гривень (еквівалент 10 000 євро згідно курсу НБУ на 22.01.2017 р.) було пропущено громадянці ОСОБА_4, так як вона являється йому дружиною і і слідувала разом з ним. За протоколом про порушення митних правил вилучено 5 006 доларів США

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації, а також документів на право переміщення готівки понад 10 000 євро не надавав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівкових коштів в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі, передбаченому відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ №148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25.07.2012 р., мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Заслухавши представника ОСОБА_3 ОСОБА_5Я, яка просить повернути вилучені кошти, посилаючись, що ОСОБА_3 з 11 січня 2016 по 11 січня 2017 року працював в компанії « eDriving» США на посаді старшого інженера-програміста програмного забезпечення. Річна заробітна плата складала 60 150 доларів на рік без податку, а після сплати податку - 44 950 доларів США на рік. Крім того реальна сума прибутку ще менша, оскільки орендна плата за житло за місяць становить 1 845 доларів США, що підтверджується чеками та за рік складає 22 140 доларів США. А тому реальний дохід за рік, врахувавши витрати на житло, становить 22 810 доларів США. А якщо врахувати мінімальні витрати за оплату газу, світла ( ці платежі не входять в суму вартості оренди ), проїзд та купівлю продуктів в розмірі 500 доларів США за місяць, то за рік ці витрати становлять 6 000 доларів США, а відповідно його реальний дохід за рік становить 16 810 доларів США. А враховуючи витрати на перельоти з США до України, де його дім та сім'я, та з України до США, де була його робота на протязі року, витрати на ліки, одяг, взуття, то його реальний дохід за рік становить не більше 15 000 доларів США. Вилучення зарплати становить для нього та сім;ї надмірний тягар

Заслухавши думку представника митниці, який просить застосувати штраф та конфіскацію вилучених коштів, дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку про доведеність вини громадянина України ОСОБА_3 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне.

Згідно протоколу про порушення митних правил від 22.01.2017 р. він обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, 1 фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

Фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

. Фізична особа - нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_3 перетнув "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушника доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил від 22.-1.2017 р. (а.с.2-5), даними доповідної записки державного інспектора ВМО № №4 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС . (а.с. 9-10), протоколом опитування ( а.с .6-8), копією переліку купюр, затриманих за протоколом (а.с. 12), розрахунком еквіваленту 10000 євро, щодо доларів США станом на 22.01.2017 р. ( а.с.13), та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року українські суди мають застосовувати при розгляді справ Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до положень ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі стандартом, сформованим практикою Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: а) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством) (п.п. 39, 41 рішення Європейського суду з прав людини від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації»); б) чи має позбавлення власності «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community) (n. 78 рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії»); в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним поставленій меті, тобто забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued) (n. 34 рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації»). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення ст. 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Якщо аналізувати зазначену справу про адміністративне правопорушення за ст. 471 Митного кодексу України з огляду на вищенаведені критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то застосування адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товарів (безпосередніх предметів правопорушення ) відповідає першим двом критеріям.

Отже, для з'ясування наявності втручання в право на мирне володіння потрібно встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції, і це також знайшло своє відображення у структурі статті 1 Протоколу № 1 (п. 69 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).

Проте відповідність третьому критерію - справедливій рівновазі між суспільними та приватним інтересом - зовсім не очевидна. Адже втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від такого втручання (п. 40 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України», рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden) (n. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Тобто, за таких обставин конфіскація є втручанням в право громадянина на повагу власності і, відповідно, при розгляді та вирішенні таких справ має бути застосована ст. 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз та вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями, пов'язаними з легалізацією незаконних доходів, торгівлею наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів (п. 33 рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації»).

В зв'язку з чим, органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, а тому будь-яке втручання публічної влади в право на повагу власності має бути законним та виправданим, переслідувати легітимну мету.

Приймаючи рішення у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації» Європейський суд з прав людини визнав порушення митних правил, виходячи з наступного: «... для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості вчиненого правопорушення, зокрема, недотриманню вимоги щодо внесення відомостей до митної декларації, а не тяжкості будь-якого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати податків), але яке насправді не було доведено. Джерело походження грошових коштів було законним. Шкода, яку заявник потенційно міг завдати органам влади, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдавав державі іншої шкоди. Якби ввезені гроші він не задекларував, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території цієї країни. Метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації, а його покарати. Обставини застосування конфіскації було непропорційним, оскільки становило «особистий і надмірний тягар» (п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Російської Федерації»). Чинним законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежено, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 № 148 зі змінами внесеними Постановою Правління Національного банку України № 312 від 25 липня 2012 року, на яку посилаються органи митниці при вилученні готівки та складенні протоколів про порушення митних правил не забороняє ввезення на територію України валютних цінностей і не обмежує їх максимальний розмір.

Відповідно до глави 2 вказаної постанови фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро

Отже, Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 № 148 зі змінами внесеними Постановою Правління Національного банку України № 312 від 25 липня 2012 року, лише встановлює додаткові вимоги до ввезення валютних цінностей в обсягах, що перевищують 10 000 євро у вигляді письмового декларування.

Таким чином, готівкова іноземна валюта не відноситься до числа товарів, ввезення яких заборонено або обмежено.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації» п. п. 32, 44 зазначено, що при невизначені та недоведені отримання грошових коштів нелегальним (злочинним) шляхом, вони мають бути повернені заявнику, як законному володільцю.

Також жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Слід зауважити, що єдине протиправне діяння, яке було вчинено ОСОБА_3 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

Шкода, яку останній потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави.

Таким чином, метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення особою відомостей до митної декларації, а лише його покарати.

Дане втручання в право власності не буде не пропорційним, адже не відповідає тяжкості правопорушення вчиненого ОСОБА_3, а саме недотримання вимог, щодо внесення відомостей до митної декларації, а не будь-якого іншого правопорушення, яке можна припустити.

Крім того, вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, не мав умислу на порушення митних правил, не був обізнаний із законодавством України. Вилучені кошти є його особистим доходом (заробітною платою), та дуже необхідні для утримання родини..

Подружжя не має власного житла, а тому змушені орендувати квартиру в м. Києві ( копія договору оренди квартири додається ). Він зареєстрований разом з батьками та братом в м. Одесі ( копія форми № 3 додається ) . Дружина є співвласником квартири в м. Одесі разом з мамою та сестрою ( копія свідоцтва на право власності на житло додається ).

Дружина не працює, а тому його заробітна плата є єдиним джерелом доходу родини, що підтверджується копією трудової книжки.

Подружжя мріє про дитину, а тому дружина проходить обстеження та лікування в медичному центрі « МедЦентрСервіс», що підтверджується медичною довідкою та потребує значних затрат.

Мати кукурудза ОСОБА_3 хворіє на онкологічне захворювання, а батьки є пенсіонерами з невеликим розміром пенсії, а тому оплачувати дуже дороге лікування матері не мають матеріальної змоги ( копії свідоцтва про народження, медичної документації, пенсійних посвідчень, довідки про розмір пенсії додаються )

Враховуючи вищевикладене та практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку буде порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто буде не пропорційною, оскільки покладає на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар».

Крім того, відповідно п.10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї».

Дослідженням доказів встановлено, що вилучені кошти є заробітною платою, отримані через банківські установи, що документально підтверджено.

На підставі ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Щодо наявності пом'якшуючих обставин відповідальність обставин то такими є, на нашу думку, визнання своєї вини та щире розкаяння винного. Він вчинив дане правопорушення вперше та з необережності, раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягувався (ст. 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Обтяжуючих відповідальність обставин не має.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 Митного кодексу України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Однак, враховуючи характер скоєного правопорушення (вчинено з необережності), наявність пом'якшуючих відповідальність обставин (щире розкаяння винного), а також те, що своїми діями гр-н України ОСОБА_3 не завдав будь - якої значної шкоди державному або громадському порядку і навіть не міг їх завдати (оскільки декларування коштів, що ввозяться на територію України не передбачає сплати з них будь яких податків, зборів, платежів, тощо), власності, правам і свободам громадян, або ж установленому порядку управління, тому можна прийти до висновку, що дане правопорушення не становить великої суспільної шкоди, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, тому суд приходить до висновку , що на ОСОБА_3 має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 гривень).

Саме застосування штрафу буде достатнім для виправлення та належної поведінки особи в подальшому, а також співмірним скоєному ним правопорушенню. За таких умов, підстав для застосування конфіскації вилученої валюти немає, адже застосування такого покарання тягне за собою порушення ст. 1 Протоколу № 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

. Витрати на транспортування предметів правопорушення складають 32,40 грн., і підлягають стягненню з порушника

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина України ОСОБА_3 (Kukuruza Yuriy), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Одеса,постійно проживає: Україна, АДРЕСА_1. Працює: старший програміст в компанії «Edriving Corporation». Паспорт громадянина України: FB 30502 5виданий 06 березня 2015 р. Орган, що видав: 5112.- у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на ньогої адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0032/125120104/17, а саме 5006 ( п;ять тисяч шість) доларів США повернути громадянину України ОСОБА_3 (Kukuruza Yuriy), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Одеса,постійно проживає: Україна, АДРЕСА_1. Працює: старший програміст в компанії «Edriving Corporation». Паспорт громадянина України: FB 30502 5 виданий 06 березня 2015 р. Орган, що видав: 5112.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_3 (Kukuruza Yuriy), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Одеса,постійно проживає: Україна, АДРЕСА_1. Працює: старший програміст в компанії «Edriving Corporation». Паспорт громадянина України: FB 30502 5виданий 06 березня 2015 р. Орган, що видав: 5112. в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 320 ( триста двадцять) гривень.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_3 (Kukuruza Yuriy), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Одеса,постійно проживає: Україна, АДРЕСА_1. Працює: старший програміст в компанії «Edriving Corporation». Паспорт громадянина України: FB 30502 5виданий 06 березня 2015 р. Орган, що видав: 5112на користь Київської митниці Державної фіскальної служби України понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 32 гривні 40 копійок, з перерахуванням суми витрат на розрахунковий рахунок № 35213060089083, код ЄДРПОУ 39470947, код банку820172, банк отримувача Держказначейська служба України м.Київ.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред;явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: О.М.Гончаров