Постанова № 65094341, 27.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року № 876/545/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача 1 Андрущенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №3 апарату Національної поліції України про визнання незаконними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 15.11.2016 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №3 апарату Національної поліції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення центральної атестаційної комісії № 3 апарату Національної поліції України від 03.10.2016, оформлене протоколом ОП від 03.10.2016 № 15.00037744.0100737; визнати незаконним та скасувати наказ департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07.11.2016 № 275 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України»; поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки у Львівській області департаменту захисту економіки Національної поліції України; стягнути на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення центральної атестаційної комісії № 3 апарату Національної поліції України від 03.10.2016, оформлене протоколом ОП від 03.10.2016 № 15.00037744.0100737. Визнано протиправним на скасовано наказ департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07.11.2016 № 275 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки у Львівській області департаменту захисту економіки Національної поліції України з 08.11.2016. Стягнуто з департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2016 по 01.12.2016 у сумі 5636 (п'ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 07 копійок. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки у Львівській області департаменту захисту економіки Національної поліції України і стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу сумі 5636,07 грн. звернуто до негайного виконання.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Департамент захисту економіки Національної поліції України оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що оскільки позивача було призначено на посаду згідно з тимчасовим штатним розкладом Департаменту захисту економіки Національної поліції України, затвердженим наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 11, враховуючи мету та підстави атестації, визначених Законом України «Про Національну поліцію України» та Інструкцією, а також наказом Національної поліції України від 20.11.2015 № 210 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві», існувала необхідність перевірки відповідності його займаній посаді, можливості призначення його на вищу посаду, а у випадку не підтвердження відповідності позивача займаній посаді - необхідність вирішення питання про переміщення його на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд не врахував вказану обставину та дійшов до неправильного висновку щодо безпідставності проведення атестації позивача.

Апелянт також зазначив, що вирішуючи питання законності прийняття рішення атестаційною комісією суд першої інстанції не звернув увагу, що належним відповідачем по цих позовних вимогах повинен бути орган, який її затвердив, тобто Національна поліція України.

Він також вважає невірним визначення розміру заробітної плати за час вимушеного прогул за період з 07.11.2016 по 01.12.2016.

При апеляційному розгляді представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача - Департаменту захисту економіки Національної поліції України при апеляційному розгляді підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2004 року.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 07.11.2015 № 172 о/с відповідно до п. 9 і п. 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установлення посадових окладів згідно зі штатним розписом із 07.11.2015, зокрема ОСОБА_3, який мав спеціальне звання «капітан міліції», на посаду оперуповноваженого, присвоївши йому спеціальне звання капітан поліції на підставі його ж заяви від 07.11.2015.

Наказом Національної поліції України від 23.11.2015 № 102 «Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України» з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, ствердженої наказом MВС від 17.11.2015 № 1465 зобов'язано:

1. керівникам структурних підрозділів Національної поліції України: забезпечити доведення до відома всього особового складу під підпис умови проведення атестування працівників визначенні Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських; забезпечити реєстрацію всіх без винятку осіб, які виявили бажання пройти атестування у єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі (ЄЦВТМ) за адресою: http://10.0.1.105/atesstat/form.php у період з 24 до 26 листопада 2015 року; поінформувати особовий склад про те, що особи які не зареєстровані у ЄЦВТМ не будуть допущені до участі в атестуванні та не зможуть продовжити службу в поліції; забезпечити інформування осіб, які перебувають у службових відрядженнях або відпустці з інших поважних причин та їх реєстрацію; організувати відповідне технічне забезпечення заходу з метою надання можливості кожному працівнику зареєструватися у ЄЦВТМ; визначити з числа керівництва структурних підрозділів осіб, відповідальних за реалізацію заходів, передбачених 1.1-1.5 цього наказу та забезпечити їх взаємодію з Департаментом інформаційної підтримки та координації поліції «102»;

2. Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції «102» забезпечити протягом періоду реєстрації працівників постійний доступ до ЄЦВТМ та її належне функціонування.

Наказом Національної поліції України від 02.12.2015 № 134 «Про затвердження персонального складу центральної атестаційної комісії Національної поліції України» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього і кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри затверджено персональний склад центральної атестаційної комісії Національної поліції України.

Відносно позивача було складено атестаційний лист, в якому зазначено, що в органах поліції працює з 07.11.2015. За час служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді зарекомендував себе з позитивного боку, як дисциплінований, добросовісний та виконавчий керівник. Набутий досвід діяльності дає йому змогу вірно орієнтуватись і оцінювати оперативну обстановку, приймати правильні рішення. Нормативні акти, накази, інструкції, що регламентують діяльність поліції знає та правильно керується ними в своїй практичній діяльності. У службовій діяльності суворо дотримується вимог чинного законодавства. Висновок прямого керівника - «займаній посаді відповідає» (розділ ІІ атестаційного листа).

У розділі ІІІ атестаційного листа «Результати тестування» зазначено 2 тестування загальних навичок 42/60, професійне тестування 30/60.

Згідно з протоколом засідання центральної атестаційної комісії №3 від 03.10.2016 № 15.00037744.0100737, під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення центральною атестаційною комісією № 3 було вирішено, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, через низький рівень теоретичних знань та професійних якостей, незнання КПК України, КК України, Конституції Країни та Закону України «Про Національну поліцію".

На підставі висновку центральної атестаційної комісії № 3 від 03.10.2016 наказом департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07.11.2016 № 275 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_3 (М-257730), оперуповноваженого управління захисту економіки у Львівській області, з 07.11.2016 звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок центральної атестаційної комісії № 3 апарату Національної поліції України про те, що ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність є необґрунтованим. Добровільне волевиявлення позивача не може вказувати на те, що атестування проведено у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки жодних доказів у підтвердження наявності, передбачених законом підстав для проведення його атестування відповідачами не надано і в матеріалах справи такі відсутні. Відтак звільнення позивача з посади в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) є незаконним.

Не заперечуючи вказані вище висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Постановою Кабінету міністрів України № 641 від 02.09.2015 утворено Національну поліцію України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015, який набрав чинності з 07.11.2015 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Законом України «Про Національну поліцію» визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про Національну поліцію» особа може бути призначена на посаду в органи Національної поліції України тимчасово у випадках заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, заміщення посад, призначенню на які передує укладання контракту.

Однією з таких гарантій є проходження атестації щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.

Атестація поліцейських відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», насамперед, є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського.

Пунктами 9 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено проведення атестації усіх без винятку працівників поліції, які перейшли на службу в поліцію за переводом з міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад.

Частиною першою статті 57 зазначеного Закону не передбачено проходження поліцейськими планових атестацій для підтвердження ними відповідності займаним посадам.

Підстави проведення атестації поліцейських в окремих випадках визначені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». До таких випадків віднесено: 1) призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Зазначені підстави атестації є вичерпними.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою.

Як видно з матеріалів справи, атестацію позивача проведено в порядку атестування усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що, на думку відповідачів, не суперечить приписам частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, приписи частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких, проведення атестації є неправомірним.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що жодної з трьох підстав, передбачених ч. 2 статті 57 Закону України № 580-VIII для атестування позивача не існувало.

Крім того, колегія суддів зазначає, що метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

З атестаційного листа ОСОБА_3, складеного його безпосереднім начальником, видно, що ОСОБА_3, за період проходження служби зарекомендував себе з позитивного боку, як дисциплінований, добросовісний та виконавчий працівник та займаній посаді відповідає.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

З матеріалів справи видно, що позивач успішно пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 42 бали із 60 можливих), а також на професійне тестування (набравши 30 балів із 60 можливих).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією не враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції. Зокрема, в протоколі комісії відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи позивача посаді, яку він займає.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що атестування ОСОБА_3 було проведено, як за відсутності підстав, визначених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», так і не доведеністю недостатнього теоретичного та професійного рівня позивача.

Відтак, висновок суду першої інстанції, що рішення (висновок) центральної атестаційної комісії № 3 апарату Національної поліції України від 03.10.2016, оформлене протоколом ОП від 03.10.2016 № 15.00037744.0100737 підлягає визнанню протиправним і скасуванню, як таке, що суперечить чинному законодавству є обгрунтованим.

Проте, судом першої інстанції не враховано вимоги постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 11, що за змістом ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський перебуває у службових відносинах із державою в особі центрального органу управління поліцією (територіального органу поліції), а тому належним відповідачем за позовною вимогою про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії є відповідний орган поліції, керівником якого така комісія створена.

Відтак, постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення центральної атестаційної комісії № 3 апарату Національної поліції України від 03.10.2016, оформлене протоколом ОП від 03.10.2016 № 15.00037744.0100737, в силу вищенаведеного, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові в цій частині заявлених вимог у зв'язку з неналежним відповідачем.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно пункту 28 розділу IV Інструкції рішення (висновок) атестаційної комісії про те, що поліцейський не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, є безумовною підставою для звільнення такого поліцейського.

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07.11.2016 № 275 о/с ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції за пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України» (через службову невідповідність).

Підставою для даного наказу було рішення (висновок) центральної атестаційної комісії № 3 апарату Національної поліції України від 03.10.2016, оформлене протоколом ОП від 03.10.2016 № 15.00037744.0100737, яке вірно визнано судом першої інстанції протиправним, проте судом апеляційної інстанції не скасовано в силу не притягнення по таких позовних вимогах належного відповідача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07.11.2016 № 275 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України» (через службову невідповідність) є протиправним і його скасовано обґрунтовано.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч. 3 п. 2 даного Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Визначаючи розмір середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції вірно виходив з наступних розрахунків.

В матеріалах справи міститься довідка про доходи ОСОБА_3 (а.с. 98) відповідно до якої грошове забезпечення позивача за попередні два місяці перед звільненням (вересень, жовтень 2016 року) складає 14325,00 грн.

Середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складає 234,84 гривень (14325,00 : 61 календарний день).

Період вимушеного прогулу позивача з 08.11.2016 по 01.12.2016 складає 24 календарних днів.

Загальний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складає 5636,16 грн. (234,84 грн. х 24 робочих днів).

Період, за який цей заробіток нарахований в мотивувальній частині судового рішення визначено вірно (з 08.11.2016 по 01.12.2016 ), проте помилково вказано про стягнення 5636,07 грн.

В резолютивній частині судового рішення ж сума заробітної плати за час вимушеного прогулу вказана помилково за період з 07.11.2016 по 01.12.2016 у сумі 5636 (п'ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 07 копійок.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку щодо стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2016 по 01.12.2016 у сумі 5636 (п'ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 16 копійок.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 3, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі №813/3999/16 в частині визнання протиправним та скасування рішення Центральної атестаційної комісії №3 апарату Національної поліції України від 03.10.2016 оформлене протоколом ОП від 03.10.2016 №15.00037744.0100737 скасувати та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Цю ж постанову в частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2016 по 01.12.2016 у сумі 5636 (п'ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 07 копійок скасувати та прийняти в цій частині нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2016 по 01.12.2016 у сумі 5636 (п'ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 16 копійок.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М.Старунський

Судді В.М. Багрій

О.І.Мікула

Ухвала у повному обсязі складена 03.03.2017 року.