Ухвала суду № 65094136, 22.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р. Справа № 876/2253/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В , ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання Кудєрова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість ,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) про зобовязання надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС України у Волинській області) висновок про відшкодування з Державного бюджету України на його користь 983 601 грн. 90 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

З врахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог, позивача просив надати ГУ ДКС України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України на його користь 1 229 179 грн. 90 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад місяць 2006 року, січень, березень, квітень, червень, серпень, вересень, жовтень місяці 2007 року та червень місяці 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами судового оскарження податкових повідомлень рішень, позивач набув право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, однак на рахунок позивача бюджетне відшкодування не надходило, оскільки відповідачем не направлялися висновки органу Держказначейства із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року закрито провадження у справі в частині зобовязання Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області надати ГУ ДКС України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року у справі № 803/3988/15 у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції усіх обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 січня 2016 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області заяву про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1 033 287 грн. 90 коп. за наступні періоди: грудень 2006 року, січень, березень - червень, серпень - грудень 2007 року.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції вважав, що позивач протягом тривалого часу (з 2007 року) не звертався до податкового органу із відповідними заявами щодо бюджетного відшкодування, не вживав заходів щодо стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ за 2006, 2007 та 2010 роки, а тому відсутні підстави щодо зобовязання Луцькій обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що становить 1 229 179,9 грн..

З огляду на вимоги податкового законодавства, що встановлюють порядок дій для платника податків та податкового органу після завершення процедури судового оскарження податкових повідомлень-рішень, що винесені податковим органом за результатами перевірки господарської діяльності, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтовані, підтверджують про встановлення судом першої інстанції всіх обставин справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції, ознайомившись з висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобовязати Луцьку обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України на його користь 1 229 179 грн. 90 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а саме: по декларації за листопад 2006 року в сумі 277 805 грн.; по декларації за січень 2007 року в сумі 277 592 грн.; по декларації за березень 2007 року в сумі 12 435 грн. 90 коп.; по декларації за квітень 2007 року в сумі 147 690 грн.; по декларації за червень 2007 року в сумі 91 912 грн.; по декларації за серпень 2007 року в сумі 103 436 грн.; по декларації за вересень 2007 року в сумі 200 674 грн.; по декларації за жовтень 2007 року в сумі 116 690 грн.; по декларації за червень 2010 року в сумі 945 грн..

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, діючим на час їх виникнення Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР) та нормами Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011), виходячи з того, що фактично спірні відносини тривають до теперішнього часу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені діючим на момент виникнення спірних правовідносини Законом № 168/97-ВР, з 01.01.2011 Податковим кодексом України.

За визначенням, наведеним у п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податків податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Враховуючи вимоги п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, які регулюють визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню та право на одержання такого бюджетного відшкодування, колегія суддів зазнає, що позивач в установленому порядку набув право на одержання бюджетного відшкодування, прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подав відповідному податковому органу податкові декларації та заяви про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається у відповідних податкових деклараціях.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Також п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування відємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не було дотримано процедури звернення до податкового органу, оскільки позовна заява поступила до суду 31.12.2015 року, а звернення до податкового органу відбулось безпосередньо після звернення з адміністративним позовом.

Відповідно до вимог пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовязань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З огляду на те, що судові рішення за якими у позивача виникло право на відшкодування розміру ПДВ, стосуються періодів 2006-2008 років, платнику податків слід було визначити конкретні суми вказаного податку та провести звірку цих сум за результатами проведення податкової перевірки.

Позивачем не було дотримано встановленої процедури, не застосовано та не пояснено строків затримки щодо подачі звернення в порядку вимог пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи усі вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови правильно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року по справі № 803/3988/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено 27.02. 2017 року