Постанова № 65093841, 02.03.2017, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/97/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

за участю прокурора Сара О.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника цивільних позивачів ОСОБА_6,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2 ст.204, ч.3 ст.204, ч.2 ст.229, ч.3 ст.229 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий зясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Відповідно до ст.314 ч.3 п.3 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має прийняти таке рішення: повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення прокурору обвинувального акту разом з реєстром та додатками, для приведення обвинувального акту у відповідність КПК України.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.

Обвинувачені та захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання захисника, представник цивільних позивачів заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, а обвинувальний акт разом з реєстром та додатками підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Згідно ст.109 ч.2 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

У відповідності до ч.1 ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Згідно ч.1 ст.111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Однак, зазначені вище вимоги КПК України не були дотримані слідчим та прокурором під час складання та затвердження обвинувального акту, виходячи із наступного:

Всупереч п.5 ч.2 ст.291 КПК України, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення.

Обвинувачення має бути викладено чітко і конкретно, воно повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо, які відсутні в обвинувальному акті.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і субєкта, обєкта, об'єктивної та суб'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Однак, як вбачається з обвинувального акту, обвинувачення взагалі не сформульовано та юридично не вмотивовано.

Так, в обвинувальному акті викладено лише зміст повідомлення про підозру, а також частина тих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 й правова кваліфікація кримінальних правопорушень, в яких вони підозрюються.

Проте, такі відомості, у відповідності до положень ст.277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за цими процесуальними рішеннями, мають статус підозрюваних.

Більш того, ідентичний зміст повідомлення про підозру у обвинувальному акті багато разів дублюється.

Однак, лише зміст повідомлення про підозру та його дублювання із зазначенням словосполучення «обвинувачується» у відповідності до п.5 ч.2 ст.291 КПК України та практики Європейського суду з прав людини - не є формулюванням обвинувачення.

Таким чином, вказаний обвинувальний акт є обємним, повторюваним процесуальним документом з інформацією про фактичні обставини справи та дублювання змісту тексту повідомлення про підозру на 95 аркушах, що свідчить про недопустиму натуралізацію опису кримінального правопорушення, без зазначення формулювання обвинувачення, тобто таким, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист.

Зазначена правова позиція викладена в численних судових рішеннях Європейського суду з прав людини, для прикладу: «Ващенко проти України»; «Абрамян проти Росії» та інші.

Отже, враховуючи те, що в обвинувальному акті відсутнє конкретне, з відображенням усіх обовязкових елементів складу злочину формулювання обвинувачення в розумінні п.13 ч.1 ст.3 КПК України, а за правилами ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, зазначене перешкоджає судовому розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Окрім цього, в обвинувальному акті всупереч п.3 ч.2 ст.291 КПК України не вказано анкетні дані потерпілих, незважаючи на те, що вони є юридичними особами, а вказано лише представників потерпілих.

Згідно ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Таким чином, в обвинувальному акті необхідно було зазначати повну назву юридичної особи, її код ЄРДПОУ, засновника(ків), керівника, юридичне місце знаходження.

Всупереч п.8 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не викладено розмір витрат на залучення експертів ще по 9 експертизам (зазначено лише про 5) з урахуванням того, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування у розділі І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» під №131-135,148-156 зазначено в загальному про 14 висновків експертів.

До того ж, всупереч п.1 ч.2 ст.109 КПК України у розділі І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» під №131-135, 148-156 не зазначено про проведення таких експертиз (як процесуальна дія) та час їх проведення, а зазначено лише про висновок експерта.

Більш того, не вказано, які саме експертизи були проведені.

Окрім цього, всупереч п.1 ч.2 ст.109 КПК України у розділі І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» номери двох останніх процесуальних дій вказано не вірно, а саме, після №156 - №9 та №10.

Більш того, всупереч п.1 ч.2 ст.109 КПК України у розділі І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» не зазначено про складання обвинувального акту.

В порушення п.2 ч.2 ст.109, ч.1 ст.110 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» під №8-23,27,28,31,33,34, 41,42 зазначено лише про процесуальні дії, однак не про процесуальні рішення.

Згідно ч.ч.1-3 ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.

Таким чином, у вказаному розділі необхідно було зазначати, для прикладу постанова про продовження строку досудового розслідування..., постанова про зупинення досудового розслідування..., ухвала слідчого судді про арешт майна... і т.і., а не продовження строку досудового розслідування..., зупинення досудового розслідування..., накладення арешту на майно... і т.і.

Всупереч п.2 ч.2 ст.109, ст.110 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» не містить ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що передбачено Главою 21 КПК України (негласні слідчі (розшукові) дії), незважаючи на те, що у розділі І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» під №90-96 зазначено про протоколи за результатами НСРД.

В порушення п.2 ч.2 ст.109, ч.1 ст.110 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» не містить постанов про призначення експертиз, про висновки яких зазначено у розділі І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» під №131-135,148-156.

В порушення п.2 ч.2 ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення», не містить жодних реквізитів прийнятих процесуальних рішень, а містить лише короткий опис та їх рішень.

Не містить також в порушення п.2 ч.2 ст.109 КПК України, ч.1 ст.110 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення», процесуальних рішень, які були прийняті слідчими суддями під час здійснення досудового розслідування, а саме ухвал слідчих суддів, що вказані в розділі III «Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування».

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.

У розділі II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» під №23 міститься інформація про накладення арешту на майно, однак всупереч п.3 ч.2 ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі ІІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування» не містить ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

В порушення п.п.2,3 ч.2 ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі II «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення», розділі III «Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування» не містить наступних ухвал, прийнятих в рамках даного кримінального провадження:

ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03.06.2016р., якою міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту цілодобово було змінено на домашній арешт в нічний час;

ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 10.06.2016р., якою відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. щодоби. Строк дії ухвали з 10.06.2016р. до 02.08.2016р.;

ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 08.07.2016р., згідно з якою до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту;

ухвали апеляційного суду Одеської області від 18.07.2016р., якою ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 08.07.2016р. було скасовано, та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУДФС в Одеській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 - відмовлено.

Всупереч п.3 ч.2 ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі III «Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування» не містить ухвали слідчих суддів про надання дозволу на тимчасовій доступ до документів, які містяться у розділі І «Проведенні під час досудового розслідування процесуальні дії» під №60-66,70,72,73,99-101, 113 та у відповідності до п.5 ч.2 ст.131 КПК України є заходами забезпечення кримінального провадження.

Всупереч п.3 ч.2 ст.109 КПК України, у вказаному розділі також не міститься інформації про такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як затримання (п.8 ч.2 ст.131 КПК України), про яке зазначено у розділі І «Проведенні під час досудового розслідування процесуальні дії» під №46 і 141.

Таким чином, вказані невідповідності обвинувального акту вимогам діючого КПК України, унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист.

Отже, у звязку з не відповідністю обвинувального акту вимогам діючого КПК України, а саме: ст.ст.109,110,111,291 КПК України, та з урахуванням того, що без усунення вказаних виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, такий обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

У відповідності до ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012р. №223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам ст.ст.291,292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.

Таким чином, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, він підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.314 ч.3 п.3 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_4 - задовольнити.

Повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.204, ч.2 ст.204, ч.3 ст.204, ч.2 ст.229, ч.3 ст.229 КК України разом з реєстром та додатками прокурору Одеської області Сара О.В. для приведення його у відповідність до вимог КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом семі діб.

Суддя: ОСОБА_8ко