Постанова № 65091960, 01.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб Т.І.

Суддя-доповідач - Гаврищук Тетяна Григорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року справа №221/2498/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Терзі Д.А.

за участю сторін по справі:

позивач: не з'явився

відповідач: Коваль Т.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 14 червня 2016 року у справі № 221/2498/16-а (головуючий І інстанції Голуб Т.І.) за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними дії щодо не відновлення виплати пенсії по інвалідності з 01 червня 2015 року, зобов'язання відновити виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності з 01.06.2015 року.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 14 червня 2016 року позов задоволено, визнано неправомірними дії щодо не відновлення виплати пенсії за інвалідністю з 01 червня 2015 року; зобов'язано відновити раніше призначену пенсію по інвалідності з 01 червня 2015 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано те, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, як пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця призупинено починаючи з 01.04.2015 року. Також Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було продовжено період з якого пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця, пенсія виплачується, а саме з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. Крім того, судом першої інстанції не було враховано порушення позивачем строків звернення до суду, встановлені ст..99 КАС України.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року позовні вимоги за період з 01.06.2015 року по 16.11.2015 року залишено без розгляду.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачеві з 26.06.2009 року призначена пенсія по 3 групі інвалідності.

Станом на 01.04.2015 року та по теперішній час позивачка працює на посаді старшого судового розпорядника Волноваського районного суду Донецької області, яка віднесена до категорії відповідних посад державних службовців.

З 01 квітня 2015 року позивачеві пенсія не виплачувалась.

Позивач звернулась до відповідача з заявою від 12.05.2016 року про поновлення їй виплати пенсії за віком з 01.06.2015 року.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIIІ від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VIIІ), яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Пунктом п'ятим «Прикінцевих положень» Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки Закон №213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на аналіз наведених норм закону, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що з 1 червня 2015 року позивач, яка працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», втратила право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного закону. Проте, з цієї дати їй повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2016 у справі №333/6710/15-а.

Відповідно до ч.2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що незважаючи на ту обставину, що позивач працює на посаді, яка передбачає призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу», відповідач з 01.06.2015 року протиправно не відновив виплату призначеної пенсії позивачеві на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ти обставини, що з 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911-VIII від 24/12/.2015 (далі - Закон №911-VIIІ), яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах та умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії /щомісячне грошове утримання/ не виплачуються.

Вказаний закон є чинним, його положення не було визнано неконституційними.

Тобто, виходячи з положень вищенаведених норм законів та прийняття їх у часі відповідач повинен був відновити позивачеві виплату пенсії та виплачувати її за період з 01.06.2015р. до 31.12.2015р. З 01.01.2016р., тимчасово на період по 31 грудня 2016 року почали діяти обмеження (встановлені Законом № 911-VIIІ) щодо виплати пенсії позивачеві з огляду на ту обставину, що вона працює на посаді, передбаченої Законом України «Про державну службу», що виключає виплату призначеної пенсії.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо неправомірності дій відповідача при зупиненні виплати позивачеві пенсії з 01 січня 2016р., а тому безпідставно задоволено позов за цей період.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального, що є підставою для часткового скасування постанови та прийняття нової постанови.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 14 червня 2016 року у справі № 221/2498/16-а - задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 14 червня 2016 року у справі № 221/2498/16-а - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними дії щодо не відновлення виплати пенсії по інвалідності та зобов'язання відновити виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності з 01 січня 2016 року.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними дії щодо не відновлення виплати пенсії по інвалідності та зобов'язання відновити виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності з 01 січня 2016 року.

В іншій частині постанову Волноваського районного суду Донецької області від 14 червня 2016 року у справі № 221/2498/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 березня 2017 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 03 березня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

суддів: А.А.Блохін

М.Г. Сухарьок