Ухвала суду № 65089201, 02.03.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/334/17

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2017 року, суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 14 січня 2014 року.

В належним чином оформленій позовній заяві позивач також звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частку квартири №2, що розташована по вул.Миру в с.Зарічани, буд.6, Житомирського району Житомирської області, вказуючи, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно може утруднити виконання рішення суду чи зробити неможливим його виконання.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які

гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних

вимог.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктами 1,4 ПостановиПленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, що беруть участь у справі. Розглядаючи заяву суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та інше.

Частиною 1ст.319 ЦК Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи обставин справи, приходжу до висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що відповідач має намір відчужити чи знищити майно. Окрім того позивачем не зазначено вартості 1/3 частки вказаної квартири, для визначення співмірності із заявленими позивачем вимогами, як передбачено ч.3 ст.152 ЦПК України.

За таких обставин заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В.Зубчук