Постанова № 65088956, 28.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р. Справа№ 910/18544/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Пантелейчук О.В. - дов. № 185 від 20.01.2017

від відповідача Зарицький А.Д. - дов. б/н від 20.01.2017

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

«ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.11.2016 (суддя Якименко М.М.)

у справі № 910/18544/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ»

про стягнення 432 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2017 у справі № 910/18544/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ» на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 432 000, 00 грн. штрафу, 6 480, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що розгляд справи та прийняття рішення місцевим господарським судом відбулось за його відсутності без належного повідомлення, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення з огляду на порушення вимог процесуального права. Крім цього, за твердженнями апелянта, оскаржуване рішення підлягає безумовному скасуванню, оскільки отримане ним рішення не містить підпису самого судді Якименко М.М., а лише скріплено печаткою відділу діловодства № 3 Господарського суду міста Києва та підписано секретарем судового засідання Мартинюк М.О. тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 910/18544/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ» прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 28.02.2017.

В судове засідання апеляційної інстанції з'явились представники сторін, представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, а оскаржуване рішення скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечив доводи апеляційної скарги, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ» про стягнення 432 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №ПЗ/НХ-16541/НЮ від 29.06.2016 щодо своєчасної поставки товару, а тому просило стягнути з відповідача 20% штрафу від суми несвоєчасно поставленого товару в розмірі 432 000,00 грн.

Як встановлено матеріалами справи, 29.06.2016 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (позивачем, покупцем за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ» (відповідачем, постачальником за договором) було укладено Договір поставки №ПЗ/НХ-16541/НЮ (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався в 2016 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію (товар) відповідно до Специфікації №1 (Додаток № 1), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на умовах Договору.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.4. Договору найменування товару: холодоагент (хладон) С1ОМ1 (КРІОН12, марка В), (2016 року випуску). Кількість та асортимент товару визначено у Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Сума Договору становить 2 160 000,00 грн. (п. 3.4. Договору).

Положеннями п. 5.1. Договору сторони погодили, що товар повинен бути поставлений окремими партіями у наступному порядку згідно графіку:

- 50% від загальної суми поставки протягом 10 робочих днів з моменту укладання договору (п. 5.1.1. Договору);

- 30% від загальної суми поставки протягом 20 робочих днів з моменту укладання договору (п. 5.1.2. Договору);

- 20% від загальної суми поставки протягом 30 робочих днів з моменту укладання договору (п. 5.1.3. Договору).

Договір на підставі п. 12.1 набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу приписів ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором поставки на підставі ч. 1 ст. 265 ГК України одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов»язання на підставі ст. 599 ЦК України припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено матеріалами справи, листом № НЗТ-4/299 від 15.07.2016 позивач звертався до відповідача з вимогою про поставку товару, а 20.07.2016 надіслав останньому претензію № НЮ-16/122 від 18.07.2016 про сплату штрафу та поставку товару.

Проте відповідачем в порушення умов п. 5.1. Договору щодо повної та своєчасної поставки товару станом на 04.08.2016 поставлено позивачу лише частину товару на загальну суму 385 553, 52 грн., що підтверджується видатковими накладними №89 від 22.07.2016 на суму 239 760,00 грн. та №94 від 04.08.2016 на суму 145 793, 52 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

В зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки товару, позивачем заявлено до стягнення 432 000,00 грн. штрафу на підставі п. 7.3. Договору.

Так, п. 7.3 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару.

В силу положень ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 20% штрафу від суми непоставленого в строк товару, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 432 000,00 грн. штрафу на підставі п. 7.3. Договору, які доведені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача (апелянта) про скасування рішення суду від 23.11.2016 в зв'язку з його прийняттям без участі представника відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення його про розгляд справи, не можуть бути прийняті до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як встановлено матеріалами справи, ухвалу суду від 14.10.2016 про порушення провадження у справі та призначення розгляд справи на 09.11.2016 та ухвалу суду від 09.11.2016 про відкладення розгляду справи на 23.11.2016 надіслано Господарським судом міста Києва на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ» (04114, м. Київ, вул. Лісозахисна, буд. 11 корпус Б, офіс 12), які повернулися до суду з відмітками «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Оскільки ухвали суду направлялися відповідачу за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 96-104), вважається, що адресат належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, а тому місцевий господарський суд правомірно розглянув справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Крім цього, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 була надіслана на вищезгадану адресу та отримана уповноваженим представником відповідача.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості надати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти позовних вимог, а також користуватися наданими йому процесуальними правами, тому посилання на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права не заслуговують на увагу.

Доводи апелянта щодо необхідності скасування рішення суду, оскільки отримане ним рішення не містить підпису самого судді Якименко М.М., а лише скріплено печаткою відділу діловодства № 3 Господарського суду міста Києва та підписано секретарем судового засідання Мартинюк М.О., є безпідставними та необгрунтованими, адже згідно вимог чинного законодавства сторонам у справі направляється копія судового рішення, засвідчена уповноваженою особою (у даному випадку секретарем судового засідання) та скріплена печаткою відділу діловодства (канцелярії), підписаний же суддею оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи.

Жодних заперечень по суті позовних вимог відповідачем (апелянтом) не наведено.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/18544/16 - без змін.

Матеріали справи № 910/18544/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко