Постанова № 65088443, 03.03.2017, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №194/121/15-к

Провадження №1-кп/0198/3/16

03.03.17

У Х В А Л А

03.03.2017 року суддя Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, задовольнивши клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження№12014040400000690 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 263 ч. 1, 309 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_2 засуджений за ст.ст. 185 ч.3, 263 ч. 1, 309 ч. 1, 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці.

Після ухвалення вироку, ОСОБА_2 заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Дане клопотання обвинуваченого було задоволено.

З метою ознайомлення обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження, його було доставлено до приміщення Юрївського райсуду 19.01.2017 року, де він частково ознайомився з матеріалами кримінального провадження, а саме ознайомився з томом, який містить 22 аркуші та з першими 17 аркушами тому, який містить 250 аркушів (про що він написав відповідну розписку том № 4 а.с. 76).

26.01.2017 року обвинуваченого було повторно доставлено в приміщення суду для продовження ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, однак останній відмовився ознайомлюватися з ними у цей день, мотивуючи це поганим самопочуттям.

Разом з цим, обвинувачений у своїй заяві засвідчив своє не бажання ознайомлюватися з записом технічної фіксації судового засідання, мотивувавши це відсутністю такої необхідності (том № 4 а.с. 78).

З метою забезпечення ознайомлення обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження у розумні строки, без обмеження в часі, тоді коли йому це дозволить стан здоровя (обвинувачений справді страждає рядом захворювань, з цього питання суд надсилав запит в медчастину СІЗО), працівниками суду було виготовлено двосторонні копії усіх документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження (за виключенням тих, з якими обвинуваченого було ознайомлено в приміщенні суду - тому, який містить 22 аркуші та перших 17 аркушів тому, який містить 250 аркушів) і надіслано адміністрації СІЗО для вручення ОСОБА_2 під розписку.

Про те, що обвинуваченому було запропоновано отримати копії не усіх документів, які містяться у кримінальному провадження, а лише тих з якими він ще не ознайомився свідчить як текст розписки, розписатися у якій було запропоновано обвинуваченому, так і відповідне посилання у супровідному листі на адресу керівника СІЗО (з яким ці копії відправлялися).

Цим самим спростовується твердження обвинуваченого, яке міститься у доповненні до апеляційної скарги (датованому 17.02.2017 року) про те, що суд намагався ознайомити його з матеріалами провадження вибірково.

Вчиняючи зазначені дії (надсилаючи обвинуваченому копії документів, які містяться у матеріалах кримінального провадження (за виключенням тих з якими він вже ознайомився), суд, також, виходив з того, що згідно позиції Європейського суду з прав людини, тривалість судового розгляду не закінчується винесенням рішення суду першої інстанції, поки воно не набере законної сили. У звязку з цим, тривале зволікання з ознайомленням обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження порушить розумність строків розгляду справи, а також порушить право обвинуваченого та потерпілих (один із яких заявив цивільний позов і очікує сатисфакції (зокрема, отримання коштів) на розгляд справи впродовж розумного строку (дане право встановлено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

На необхідність направлення для вручення обвинуваченому копій документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження (крім тих з якими він ознайомився раніше) вказує і те, що більшість вимог суду про доставку обвинуваченого в приміщення суду (для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження) виконана не була.

Однак, обвинувачений відмовився від отримання копії матеріалів кримінального провадження (у них були відсутні ті матеріали з якими обвинуваченого вже було ознайомлено), про що працівниками СІЗО було складено відповідний акт (від 16.02.2017 року).

Дії обвинуваченого, які виразилися у відмові отримати копію матеріалів кримінального провадження вказують на його свідоме небажання ознайомлюватися з ними.

Зважаючи на те, що норми діючого КПК України не покладають на суд обовязку ознайомити обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження, натомість суд зобовязаний надати обвинуваченому можливість ознайомитися з ними, приходжу до висновку, що судом було вжито усіх можливих заходів для ознайомлення обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження.

За таких обставин, враховуючи також те, що суд не має можливості ознайомити обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження всупереч його волі, ОСОБА_2 слід вважати таким, що реалізував своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 28, 369, 370, 371, 372, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

По кримінальному провадженню №12014040400000690 за обвинуваченням ОСОБА_2, вважати обвинуваченого ОСОБА_2, таким, що реалізував своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію ухвали вручити ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Білинський