Постанова № 65088439, 28.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 року Справа № 904/7136/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Джихур О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №52-16/08 від 11.01.2017 р., ;

представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі № 904/7136/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 11 348 грн. 64 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 11 348,64 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року по справі №904/7136/16 (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерне товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 11 348,64 грн. та 1378,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вказаних вище сумах внаслідок затримки вагонів на коліях станції підходу до станції призначення з вини відповідача та з відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували обставини щодо можливості відповідача прийняти спірні вагони.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що станом не день звернення позивача до суду з позовною заявою, єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей щодо припинення ДП «Придніпровська дорога» не містить, до реєстру внесено запис, що з 16.07.2014 року остання перебуває в стані припинення, тобто державна реєстрація припинення сторони за договором не відбулась, а відтак права юридичної особи не перейшли до її правонаступника ПАТ «Українська залізниця».

Оскільки спірні правовідносини виникли на підставі договору, укладеного між ПАТ «ПІВДГЗК» та ДП «Придніпровська залізниця», яка на сьогоднішній день перебуває у стані припинення, а угоду про заміну сторони у зобовязанні між сторонами договору укладено не було, скаржник вважає, що ПАТ «Українська залізниця» не може виступати позивачем у справі №904/7136/16, так як до останнього не перейшли права ДП «Придніпровська залізниця» і, як наслідок, вони не могли бути порушені відповідачем.

Скаржник заперечує проти факту, що затримка спірних вагонів за наказами №№ 362, 441, 444, 449 сталася з його вини, вказує, що позивачем не доведено факту неможливості доставити спірні вагони на станцію Кривий Ріг, тому підстави для затримки вагонів на станціях підходу Приворот, Кривий Ріг-Сортувальний, Мудрьона і, як наслідок, нарахування плати за їх користування за час затримки, були відсутні.

Господарським судом невмотивовано залишені без задоволення клопотання відповідача про витребування від залізниці графіків виконаного руху поїздів, положення зайнятості колій.

Позивачем нарахування плати за користуванням вагонами здійснене з порушенням вимог Правил користування вагонами та контейнерами, у звязку з чим, нарахована плата є завищеною.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариства "Українська залізниця" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а подачу апеляційної скарги розцінює як спробу затягнути виконання законного рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Дмитренко Г.К. (доповідач) суддів: Джихур О.В., Чимбар Л.О., апеляційну скаргу було прийнято та призначено до розгляду.

20.12.2016 року розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_2 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматичну систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/7136/16 у звязку з звільненням судді доповідача Дмитренко Г.К.

Таким чином, в результаті повторного автоматичного розподілу, справу №904/7136/16 було передано судді - доповідачу Іванову О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач) суддів: Джихур О.В., Чимбар Л.О . було прийнято справу №904/7136/16 до свого провадження, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року призначено до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач) суддів: Джихур О.В., Дармін М.О. було прийнято справу №904/7136/16 до свого провадження, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року призначено до розгляду.

В судовому засіданні 28.02.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

28.11.2013 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (дод. угода № 6 від 18.08.2014р.) № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч.( а.с.100-103).

Відповідно до пункту 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до пункту 5. договору передача (здача) вагонів для підїзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу 1,5 год.;

-маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу 5,0 год.;

-маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу 4,5 год.;

-передача розбірних поїздів за повідомленнями.

Повідомлення про подачу вагонів на підїзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.

Згідно з пунктом 6. договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Пунктом 8 договору передбачено про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному звязку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

В пункті 11 договору сторонами узгоджено, що час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами.

Пунктом 20 договору сторони визначили, що договір укладається терміном на 1 рік з 11.12.2013 року до 10.12.2018 року включно.

Крім того, між сторонами було укладено додаткову угоду № 9 від 15.12.2015 року , якою сторони внесли зміни до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013р., в якій сторони, з урахуванням вище викладеного, внесли зміни до договору в частині залізниці (а.с.104).

Згідно накладних №№ 52498508, 47092960, 42305458, 42305235, 42305433, 42305318, 42305094, 42305102, 42305003, 42305250, 42305300, 42305375, 42305011, 42305037, 42305136, 42305060, 42305003, 42305185, 42305417, 42305201, 42305078, 42305292. 42305409, 42305334, 42305425, 42305342, 42305326, 42305128, 42305227, 42305284, 42305243, 42305086, 42305193, 42305367, 42305359, 42003152, 420033954, 30804, 30797, 30793, 30792, 30794, 30795, 30796 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ ПІВДГЗК порожні власні вагони та вагони з вантажем (а.с.43- 91).

На шляху прямування на підставі наказів № 362 від 27.02.2016р., № 441 від 12.03.2016р., № 444 від 12.03.2016р., № 449 від 13.03.2016 року дані вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з наявністю на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ПАТ "Південний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу раніше (а.с. 26, 31, 35, 39).

За цим фактом станцією затримки Приворот у порядку, передбаченому п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, були складені акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №3 від 27.02.2016 року, акт загальної форми ГУ-23 № 3 від 27.02.2016 року (а.с. 27, 28).

Станцією призначення Приворот вручено представнику ПАО " Південний ГЗК" повідомлення про затримку цих вагонів (а.с. 30).

Час затримки вагонів на станції підходу Приворот до станції призначення Кривий Ріг по наказу №362 складає період з 15 год. 53 хв. 27.02.2016 року по 04 год. 42 хв. 28.02.2016 року.

Станцією затримки Кривий Ріг-Сортувальний у порядку, передбаченому п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, були складені акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 12.03.2016 року, акт загальної форми ГУ-23 № 10270 від 12.03.16 року (а.с. 32, 33).

Станцією призначення Кривий Ріг-Сортувальний вручено представнику ПАО " Південний ГЗК" повідомлення про затримку цих вагонів (а.с. 34).

Час затримки вагонів на станції підходу Кривий Ріг Сортувальний до станції призначення Кривий Ріг згідно наказу № 441 складає період з 13 год. 30 хв.12.03.2016 року по 22 год. 10 хв. 12.03.2016 року.

Станцією затримки Мудрьона у порядку, передбаченому п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, були складені акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №16 від 12.03.16 року, акт загальної форми ГУ-23 №311 від 12.03.16 року (а.с. 36, 37).

Станцією призначення Мудрьона вручено представнику ПАО " Південний ГЗК" повідомлення про затримку цих вагонів (а.с. 38).

Час затримки вагонів на станції підходу Мудрьона до станції призначення Кривий Ріг згідно наказу № 444 складає період з 23 год. 40 хв. 12.03.2016 року по 16 год. 50 хв. 13.03.2016 року.

Станцією затримки Мудрьона у порядку, передбаченому п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, були складені акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №17 від 13.03.2016 року, акт загальної форми ГУ-23 №317 від 13.03.2016 року (а.с. 40, 41).

Станцією призначення Мудрьона вручено представнику ПАО " Південний ГЗК" повідомлення про затримку цих вагонів (а.с. 42).

Час затримки вагонів на станції підходу Мудрьона до станції призначення Кривий Ріг згідно наказу № 449 складає період з 22 год. 30 хв.13.03.2016 року по 15 год. 35 хв. 14.03.2016 року.

Факти наявності на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих з вини одержувача ПАТ "Південний ГЗК" вагонів зафіксовано складеними у порядку, передбаченому п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, актами загальної форми ГУ-23 по наказу № 362 від 27.02.2016 року №№ 1889, 1890, 1891 (а.с. 93, 94); по наказу № 441 від 12.03.2016 року №№ 2093, 2094, 2095, 2096, 2097, 2098, 2099, 2010, 2115 (а.с. 94-97, 99); по наказу № 444 від 12.03.2016 року №№ 2115, 2116 (а.с. 97, 98); по наказу № 449 від 13.03.2016 року №№ 2122 (а.с. 98), які охоплюють період з моменту прибуття спірних вагонів на станції підходу Приворот, Кривий Ріг-Сортувальний, Мудрьона Придніпровської залізниці і до закінчення їх затримки.

Акти загальної форми ГУ-23 підписані відповідачем без заперечень.

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Спір між сторонами щодо своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника відсутній.

Викладене свідчить про факт скупченості вагонів у період затримки спірних вагонів.

На підставі актів форми ГУ-23а та ГУ-23 станцією Кривий Ріг була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№ 16039190, 160391189, 16039192, 16039191, 17039195, 01039158, 01039156, 01039155, 16039188 в розмірі 11 348,64 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відомості плати за користування вагонами працівниками ПАТ ПІВДГЗК було підписано із запереченням: З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання були вільні, готові прийняти вагони.

Наведені вище відомості плати за користування вагонами підписані відповідачем із зауваженнями проти нарахованих сум, у зв'язку з тим, що на станції Кривий Ріг не було затримки вагонів з його вини.

Відмова відповідача здійснити плату за користування вагонами у зазначеній сумі і є причиною спору.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. N457 залізниця зобовязана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та звязку України від 31.08.2005р. № 5076. приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).

Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411, черговий по станції зобовязаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути зайнятими. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПАТ Південний ГЗК про незайнятість всіх або певних колій також не існує.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів відповідача.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Даний висновок збігається з правовою позицією ВГСУ, викладеною в Листі ВГСУ від 12.06.2014р. № 0701- 11/96/715/14, що кореспондується з постановами ВГСУ по справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13, 904/3583/14.

Визначаючи правову позицію щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача, через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, Вищий господарський суд України у вищезгаданому Листі зазначає, що у відповідних питаннях господарським судам слід керуватися п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ- 23, який підписується представниками станції і вантажовласника.

Відповідно до матеріалів справи Позивач не мав можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на його коліях вагонів, що прибули на адресу ПАТ Південний ГЗК раніше та своєчасно не забиралися Комбінатом на свою підїзну колію.

Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Кривий Ріг актами загальної форми ГУ-23 по наказу № 362 від 27.02.2016 року №№ 1889, 1890, 1891 (а.с. 93, 94); по наказу № 441 від 12.03.2016 року №№ 2093, 2094, 2095, 2096, 2097, 2098, 2099, 2010, 2115 (а.с. 94-97, 99); по наказу № 444 від 12.03.2016 року №№ 2115, 2116 (а.с. 97, 98); по наказу № 449 від 13.03.2016 року №№ 2122 (а.с. 98), які охоплюють період з моменту прибуття спірних вагонів на станції підходу Приворот, Кривий Ріг-Сортувальний, Мудрьона Придніпровської залізниці і до закінчення їх затримки та які відповідальними працівниками ПАТ Південний ГЗК підписано без заперечень.

Дані акти доводять вину саме вантажовласника в затримці спірних вагонів за період з 15 год. 53 хв. 27.02.2016р. по28.02.2016 року. - 04 год. 42 хв. згідно наказу №362 від 27.02.2016 року; за період з 13 год. 30 хв.12.03.2016 року по12.03.2016р. - 22 год. 10 хв. згідно наказу №441 від 13.03.32016 року; за період з 23 год. 40 хв.12.03.2016 року по 13.03.2016р. - 16 год. 50 хв. згідно наказу № 444 від 12.03.2016 року; за період з 22 год. 30 хв.13.03.2016 року по14.03.2016р. - 15 год. 35 хв. згідно наказу № 449 від 13.03.2016 року.

Пунктом 5 договору зазначено, що порожні вагони здаються на підїзну колію по інтервалам 2 години. Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Південний ГЗК" зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПАТ "Південний ГЗК" повинен був їх забрати на свою підїзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними.

Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

У звязку з тим, що ПАТ "Південний ГЗК" несвоєчасно вивільняв колії станції Кривий Ріг від вантажу, який прибув на його адресу раніше, що спричинило ситуацію, з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобовязання за договором на перевезення по накладним та довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу ПАТ "Південний ГЗК". При цьому, через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини ПАТ "Південний ГЗК", була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобовязання доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014р. № 0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передаванні на підїзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на ставці призначення більше нормативного часу і не забиралися на підїзну колію.

Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини у затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальній картці заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.

Письмові заперечення представників Комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника скаржник зі свого боку не надав.

В обґрунтування позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач вказує суду на наявність вільних колій на станції Кривий Ріг на момент видачі наказів № 362, 441, 444, 449. Але, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Кривий Ріг, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу раніше, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

При цьому, зайнятість приймально-відправних колій по станції Кривий Ріг, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Південного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції.

Такі вимоги підтверджені п.16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997р. за № 50/1854, де чітко вказано, що черговий по станції зобовязаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи не залізницях України ЦЦ-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та звязку від 31.08.2005р. № 507 зазначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії.

Акти ф. ГУ-23 №№ 1889-1891 доводять вину вантажовласника в затримці спірних вагонів за період з 15 год. 53хв. 27.02.2016р. по 20 год. 45хв. 27.02.2016р. згідно наказу № 362 від 27.02.2016р. (навіть якщо закінчення затримки за актом ф. ГУ-23 № 3 від 27.02.2016р. - 04 год. 42 хв. 28.02.2016р.).

Акти ф. ГУ-23 №№ 2093-2100. 2115 доводять вину вантажовласника в затримці спірних вагонів за період з 13 год. 30 хв. 12.03.2016р. по 22 год. 10хв. 12.03.2016р. згідно наказу № 441 від 12.03.2016р. (22 год. 10 хв. 12.03.2016р. - час закінчення затримки за актом загальної форми № 10270 від 12.03.2016р., хоча за актом ф. ГУ-23 № 2115 вагони з вини вантажовласника простоювали до 05 год. 10 хв. 13.03.2016р.).

Акти ф. ГУ-23 №№ 2115, 2116 доводять вину вантажовласника в затримці спірних вагонів за період з 23 год. 40 хв. 12.03.2016р. по 16 год. 20 хв. 13.03.2016р. згідно наказу № 444 від 12.03.2016р. (навіть якщо закінчення затримки за актом ф. ГУ-23 № 311 від 12.03.2016р. - 16 год. 50 хв. 13.03.2016р.).

Акт ф. ГУ-23 № 2122 доводить вину вантажовласника в затримці спірних вагонів за період з 22 год. 30 хв. 13.03.2016р. по 15 год. 35 хв. 14.03.2016р. згідно наказу № 449 від 13.03.2016р. (15 год. 35 хв. 14.03.2016р. - час закінчення затримки за актом загальної форми № 317 від 13.03.2016р., хоча за актом ф. ГУ-23 № 2122 вагони з вини вантажовласника простоювали до 16 год. 15 хв. 14.03.2016р.).

Вищевикладене спростовує доводи скаржника про неправомірність затримки спірних вагонів на підходах до станції призначення Кривий Ріг.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що а ні в договорі, а ні в іншому жодному правовому чи нормативному акті не зазначено зобовязання залізниці займати всі колії станції призначення, а також період часу, протягом якого з моменту вивільнення раніш зайнятих колій залізниця зобовязана здійснити відправлення поїзда, затриманого на підході до станції призначення.

Таким чином, колегія суддів вважає недоведеними твердження скаржника про те, що оскільки на час видачі спірних наказів на станції Кривий Ріг були вільні колій, то Відповідач був готовий прийняти на свої підїзні колії спірні вагони, а позивач мав обєктивну можливість скерувати саме спірні вагони на вказані відповідачем вільні колії, оскільки Залізниця обслуговує не тільки Відповідача, а й його контрагентів для чого необхідні вільні колії, а зайнятість приймально-відправних колій по станції ОСОБА_1, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Південного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції.

Якщо хоча б одна колія на станції призначення зайнята з вини Відповідача, що засвідчено актами загальної форми ГУ-23 та визнано самим Відповідачем у відзиві на позовну заяву, то вже це вказує на порушення з його боку зобовязань, передбачених ст. 46 Статуту залізниць України та п. 5 вищезазначеного Договору і дає підставу для затримання позивачем вагонів на станціях підходу.

Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги про готовність відповідача прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Основою організації руху поїздів є графік руху, в якому фіксується динаміка руху поїздів просторі та часі. При цьому, в графіку не відображаються номер вагонів та актів загальної форми, через що він не може слугувати належним доказом по справі.

Складанняположення зайнятості колій, обовязок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія була вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями при видачі наказу про затримку не передбачено жодним законодавчим актом.

Таким чином, господарським судом підставно залишені без задоволення клопотання відповідача про витребування від залізниці графіків виконаного руху поїздів та положення зайнятості колій.

Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

П.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислюваль-ного центру залізниці та на станцію призначення.

П.10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

П.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.

Спірні плату за користування вагонами залізницею було розраховано відповідно до вищенаведених норм Правил користування вагонами та контейнерах Правил зберігання вантажу, на підставі п.п.2.1 п. 2 Розділу III Тарифного керівництва № 1, ставок плати за користування, наведеними в Розділі V Тарифного керівництва № 1, керуючись правилами пунктів 5.2, 5.4 Розділу II Тарифного керівництва № 1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригуючого коефіцієнту згідно Наказу Мінінфраструктури № 13 від 26.01.2015 року.

Детальний розрахунок спірної суми за кожною відомістю нормативним обґрунтуванням наведено в поясненні по справі.

При цьому, при розрахунку плати за користування з моменту видачі наказу про затримку до моменту закінчення такої затримки з вини вантажовласника враховується наявність складених станцією призначення Кривий Ріг актів загальної форми за період затримки спірних вагонів. Дані акти містять початок та кінець затримки.

Таким чином, за весь час затримки спірних вагонів з вини ПАТ «ПІВДГЗК». підтвердженої актами загальної Форми ф. ГУ-23 станції Кривий Ріг, залізницею було розраховано плату за користування вагонами (що чітко зазначено у розрахунку суми позову, в якому, в т.ч., зазначено тривалість затримки).

Отже, плату за користування вагонами позивачем розраховано на підставі норм чинного законодавства, у той час як розрахунок відповідача, наведений ним у відзиві на позовну заяву та згаданий в апеляційній скарзі, нормативно не обґрунтовано.

При перевірці колегією суддів правильності здійсненого залізницею розрахунку порушень не встановлено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. № 200 було утворено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця. Додатком 1 до названої Постанови КМУ затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця. До нього, зо крем увійшло Державне підприємство Придніпровська залізниця (код ЄДРПОУ 01073828).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 735 Питання публічного акціонерного товариства Українська залізниця було затверджено Статут ПАТ Укрзалізниця, відповідно до п.2 якого Товариство утворено як Публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюється в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організації залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014р. № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця. Товариство є правонаступником усіх прав і обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Пунктом 12 Статуту закріплено, що Товариство є юридичною особою від дня державної реєстрації.

Відповідно до п.6 ст.2 Закону України від 23.02.2012 № 4442-VI Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування Товариство є правонаступником усіх прав і обовязків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

21.10.2015р. відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (код ЄРДПОУ 40075815). До даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, увійшло й Державне підприємство Придніпровська залізниця. Регіональна філія Придніпровська залізниця (код ЄДРПОУ 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - ПАТ Укрзалізниця.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.

Виходячи з положень п.2 ст.108 ЦК України, у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно витягу з протоколу №1 засідання ПАТ Укрзалізниця від 21.10.2015р. датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ Укрзалізниця було визначено 01.12.2015 року.

Згідно п.2.1 Положення про регіональну філію Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця - Філія є відокремленим підрозділ Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мере відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства. Межі Філії затверджуються рішенням правління Товариства.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство Укрзалізниця стало правонаступник Державного підприємства Придніпровська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровс залізниця, у звязку з чим у господарського суду були відсутні підстави для зупинення провадження по справі до внесення до ЄДР запису про припинення ДП Придніпровська залізниця.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 11 348,64 грн. є обґрунтованим і правомірним.

Тому рішення господарського суду про задоволення позовних вимог слід залишити без змін.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 104 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі № 904/7136/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 03.03.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Джихур

Суддя М.О.Дармін