Ухвала суду № 65087213, 02.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/4944/16-к Суддя 1 інстанції Євтушенко О. І.

Номер провадження 11-кп/774/134/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мажари С.Б.

суддів Пістун А.О., Коваленко Н.В.

секретар Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому РозіДніпропетровської області апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12015040770000046.

Учасники судового провадження:

прокурор - Троцик С.В.

представник потерпілого - ОСОБА_4, ОСОБА_5

підозрювана - ОСОБА_3

захисник підозрюваної - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у звязку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити ухвалу, якою звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у звязку із зміною обстановки.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора у кримінальному проваджені і звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у звязку із зміною обстановки.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 11 січня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні про звільнення підозрюваної ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у звязку із зміною обстановки. Таке своє рішення суд першої інстанції, мотивував тим, що під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно-небезпечною слід розуміти обєктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї та свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому. Крім того, як зазначено в ухвалі, відповідно до вимог п.1 ч. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Також, як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, анулювання свідоцтва про право на здійснення ОСОБА_3 діяльності арбітражного керуючого, на думку суду, не є суттєвою обставиною, яка свідчить про зміну зовнішньої обстановки, а саме про обєктивні зміни умов життєдіяльності останньої, які позитивно і суттєво вплинули на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому.Крім того, на думку суду, дана обставина взагалі не свідчить про втрату суспільної небезпечності діяння у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 або наявності підстав, які можуть свідчити, що остання не є суспільно небезпечною особою.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги прокурор у кримінальному провадженні зазначає, що суд першої інстанції, при наявності, на думку прокурора, всіх підстав для звільнення підозрюваної ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у звязку із зміною обстановки, а саме наявністю судового рішення - постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2015 року, яким остаточно припинено повноваження ОСОБА_3, як арбітражного керуючого, а також наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2015р. про анулювання свідоцтва ОСОБА_3 на здійснення діяльності арбітражного керуючого, що унеможливлює в подальшому вчинення нею тотожних злочинів, постановив судове рішення з порушенням вимог ч.1 ст. 412 КПК України, що в свою чергу є беззаперечною підставою для його скасування. Крім того, як зазначає апелянт, наявність наказу та судового рішення , на думку прокурора. виключає можливість ОСОБА_3 виконувати функції арбітражного керуючого, тобто на думку заявника, зазнали зміни обєктивні умови життєдіяльності підозрюваною, що суттєво вплинуло на неї і свідчить про те. що вона не вчинятиме тотожних кримінально-караних діянь у майбутньому.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_2 зазначає, що анулювання свідоцтва ОСОБА_3 на право здійснення діяльності арбітражного керуючого мало суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки, на думку апелянта, виключає можливість вчинення останньою злочину, обставини якого свідчать про скоєння лише за наявності вказаного свідоцтва особою саме як арбітражним керуючим, отже припинення діяльності ОСОБА_3 як арбітражного керуючого свідчить про обєктивні зміни умов її життєдіяльності, що позитивно і суттєво вплинули на неї і свідчать про те, що в майбутньому вона не буде вчинятиме кримінально караних діянь. Крім того, як зазначає апелянт, суд, при відмові в задоволенні клопотання прокурора, помилково послався як на одну з підстав відмови думку представника потерпілого так як, єдина згода на закриття справи з відповідних підстав, яка потрібна обовязково для задоволення клопотання це згода ОСОБА_3 тому суд безпідставно не скористався своїм правом на закриття провадження.

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу учасниками судового провадження подані не були.

Під час апеляційного розгляду прокурор не підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 і просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін; представники потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_2 і просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін; підозрювана ОСОБА_3 і захисник ОСОБА_2, який діє в її інтересах підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадження і просили ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

В ході апеляційного розгляду підозрювана ОСОБА_3 заявила письмове клопотання про закриття кримінального провадження відносно неї за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України на підставі ст. 49 КК України у звязку із закінченням строків давності.

Прокурор, захисник ОСОБА_2 підтримали заявлене клопотання підозрюваної ОСОБА_3 і вважали за можливе звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України; представники потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання підозрюваної ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Як на думку колегії суддів, при розгляді даного кримінального провадження суд першої інстанції дотримався вимог, закріплених у статті 370 КПК України, щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 94 КПК України суд першої інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 356 КК України зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про звільнення підозрюваної ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у звязку із зміною обстановки та навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення, відповідно до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України.

Доводи апеляційних скарг прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_2 не викликають сумнівів у правильності судового рішення та спростовуються зібраними у провадженні доказами.

Зі змісту ст. 48 КК України, вбачається, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що підозрювана ОСОБА_3 вперше підозрюється у вчиненні злочину, кваліфікованого за ст. 356 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості і який вона вчинила будучи арбітражним керуючим, призначеним ліквідатором ВАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування», повноваження якого припинені з 21.01.2015 року і наказом № 1933/5 від 12.10.2015 Міністерства юстиції України анульовано свідоцтво видане на імя ОСОБА_3 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1207 від 04.07.2013 року.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про звільнення підозрюваної ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у звязку із зміною обстановки дійшов правильного висновку, що анулювання свідоцтва про право на здійснення ОСОБА_3 діяльності арбітражного керуючого не є тою суттєвою обставиною, яка свідчить про зміну зовнішньої обстановки, а саме про обєктивні зміни умов життєдіяльності останньої, які позитивно і суттєво вплинули на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому. Також, обґрунтованим слід вважати висновок суду першої інстанції, що дана обставина взагалі не свідчить про втрату суспільної небезпечності діяння у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 або наявності підстав, які можуть свідчити, що остання не є суспільно небезпечною особою.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що будь-які підстави для задоволення клопотання прокурора у кримінальному провадженні про звільнення підозрюваної ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у звязку із зміною обстановки відсутні, у звязку із чим доводи апеляційних скарг прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 не є слушними та задоволенню в цій частині не підлягають.

Розглядаючи клопотання підозрюваної ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у звязку із закінченням строків давності колегія суддів находить їх таким, що підлягає задоволенню. виходячи з наступного.

Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК України скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули строки - 2 роки у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обовязковим і суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобовязаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 предявлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 356 КК України, вчинене нею в період часу з 21.01.2015 року по 22.01.2015 року і відповідно до ст..12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, за який передбачене максимальне покарання у виді арешту строком до трьох місяців.

На час розгляду провадження апеляційним судом Дніпропетровської області строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 сплив.

ОСОБА_3 не заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття відносно неї кримінального провадження з підстав передбачених ст. 49 КК України, про що свідчить подане нею до апеляційного суду письмове клопотання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Даних щодо ухилення ОСОБА_3 від слідства або суду та вчинення нею нового злочину матеріали кримінального провадження не містять.

Оскільки строки, передбачені ст.ст.12,49 КК України у даній справі на час розгляду кримінального провадження апеляційним судом спливли, є всі підстави звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо неї за ст.356 КК України закрити на підставіст.49 КК України та відповідно до ч. 2 п. 1ст. 284 КПК України у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 409, 417 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора у кримінальному провадженні про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності задовольнити частково, клопотання ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12015040770000046 у відношенні ОСОБА_3 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.

На судові рішення першої та апеляційної інстанцій може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

С.Б. ОСОБА_7Коваленко ОСОБА_8