Ухвала суду № 65086559, 02.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"02" березня 2017 р.

Справа № 916/2495/15

Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Оборотової О.Ю., суддів: Щавинської Ю.М., Гуляк Г.І. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „БТК Агро” (вх. № 2-5111/16 від 28.09.2016) про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 у справі № 916/2495/15 в частині витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю „БТК Агро” (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Г. Трайкова, 92, код ЄДРПОУ 36340986) на користь держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ-168, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), земельну ділянку із земель військового містечка № 121 (земельна ділянка № 1) площею 330 га, нормативно-грошовою вартістю 6 189 773,70 гривень, яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, військове містечко № 121 на один рік та шість місяців в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

за позовом: Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону (67707 Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 11а) в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „БТК Агро” (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Г.Трайкова, 92, код ЄДРПОУ 36340986),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, 1а, код ЄДРПОУ 04056894),

Військова частина А2613 (68700, Одеська обл., м. Болград, вул. 25 Чапаївської дивізії, код ЄДРПОУ 26605284),

про повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.2015 задоволено позов заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю „БТК Агро” в повному обсязі. Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю „БТК Агро” на користь держави в особі Міністерства оборони України земельну ділянку із земель військового містечка № 121 (земельна ділянка № 1) площею 330 га, нормативно-грошовою вартістю 6 189 773,70 гривень, яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, військове містечко № 121, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „БТК Агро” в доход Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО" на рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 у справі № 916/2495/15 задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 (суддя Шаратов Ю.А.) у справі № 916/2495/15 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2016 касаційну скаргу Міністерства оборони України на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 916/2495/15 задоволено. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 916/2495/15 скасовано, а рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 (суддя Шаратов Ю.А.) залишено без змін.

Господарським судом Одеської області від 11.07.2016 видано наказ на примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 31.05.2016 у справі № 916/2495/15, яка набрала законної сили 31.05.2016

Господарським судом Одеської області від 11.07.2016 видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 у справі № 916/2495/15, яке набрало законної сили 31.05.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю „БТК Агро звернулось до господарського суду Одеської області 08.09.2016 із заявою (вх. № 2-4737/16 від 08.09.2016) у якій просить суд відстрочити виконання постанови Вищого господарського суду України від 31.05.2016 у справі № 916/2495/15 на один рік.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2016 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „БТК Агро” про відстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 31.05.2016 у справі № 916/2495/15 на один рік та призначено заяву до розгляду на 20.09.2016.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2016 відмовлено у задоволенні заяви від 08.09.2016 (вх. № 2-4737/16 від 08.09.2016) ТОВ „БТК Агро” про відстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 31.05.2016 у справі № 916/2495/15.

Товариство з обмеженою відповідальністю „БТК Агро звернулось до господарського суду Одеської області 28.09.2016 із заявою (вх. № 2-5111/16 від 28.09.2016) у якій просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 у справі № 916/2495/15 на один рік та шість місяців.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2016 р. (судді: Шаратов Ю.А., судді Цісельський О.В., Зайцев Ю.О.) заяву ТОВ "БТК АГРО" про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 р. у цій справі в частині витребування з незаконного володіння ТОВ "БТК АГРО" на користь держави в особі Міністерства оборони України, земельної ділянки із земель військового містечка № 121 (земельна ділянка № 1) площею 330 га, нормативно-грошовою вартістю 6189773,70 грн., яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, військове містечко № 121, задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015 р. в частині витребування спірної земельної ділянки до 31.07.2017 р. включно.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р. (судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Діброва Г.І.) ухвалу господарського суду Одеської області від 11.10.2016 р. залишено без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2017 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі № 916/2495/15 та ухвалу господарського суду Одеської області від 11.10.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно п.4.2.3. рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-01/2017 від 07.02.2017р.), призначено повторний автоматичний розподіл заяви вх.№2-5111а/16 по справі №916/2495/15.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії а саме: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді: Щавинська Ю.М., Гуляк Г.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2017р. прийнято заяву до розгляду з призначенням у відкритому судовому засіданні.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи та заяву відповідача (заявника), господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежних від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається із вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.1.1 та п. 7.1.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

П. 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Наведені заявником підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, скрутний фінансовий стан, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судового рішення.

Також незадовільний фінансовий стан відповідача є наслідком його власної господарської діяльності, а не певних виняткових і об'єктивних обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення (постанова ВГСУ по справі № 911/864/13-г від 02.04.2014 року).

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, надання відстрочки на підставі „наявної загрози” не може вважатися підставою для застосування положень п. 6 ст. 83 ГПК України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання”.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Боржник у своїй заяві не наводить жодних доказів, про те, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а тому не підтверджують наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення у визначений строк.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач наголошував на тому, що на спірній земельній ділянці не знаходяться зрошувальні та меліоративні системи, які необхідно демонтувати, відсутні на ній і багаторічні насадження та посіви сільськогосподарських культур, і це було виявлено під час огляду земельної ділянки представниками ВЧ А2613 та Білгород-Дністровської КЕЧ та зафіксовано в спільному акті комісії; що надані відповідачем документи не підтверджують протилежного, що, на думку позивача, унеможливлює висновок про необхідність приведення спірної земельної ділянки у попередній стан шляхом виконання комплексу заходів з демонтажу системи зрошення, викорчування багаторічних насаджень, та збирання врожаю, а відтак і надання у зв'язку з цим відстрочки у виконанні рішення суду. Позивач також зазначав, що судами не були враховані матеріальні інтереси стягувача – Міністерства оборони України, а також негативні наслідки для нього у затримці виконання судового рішення; що тривале невиконання судового рішення у справі призводить до понесення позивачем збитків через неможливість використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням (під полігон для проведення занять з бойової підготовки військовослужбовців). Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, вирішуючи питання про надання розстрочки необхідно враховувати принцип рівності перед законом і судом (ст.42 ГПК України) та надання заявником письмових доказів (документів) для постановлення правильного та об'єктивного рішення щодо розстрочки його виконання.

Отже, належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення, заявником не надано.

За таких обставин, заява про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2016р. по справі № 916/2455/16задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „БТК Агро” (вх.№2-5111/16 від 28.09.2016р.) про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2015р. по справі № 916/2495/165 - відмовити.

Головуючий суддя Оборотова О.Ю.

Суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Гуляк Г.І.