Ухвала суду № 65083858, 28.02.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.02.2017

Справа № 320/1433/16-ц

Провадження № 4-с/320/1/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді:Бахаєва І.М.,

при секретарі:Фурсовій Л.І.,

за участю:

скаржника: ОСОБА_1,

представника відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, за участю заінтересованої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломасив»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідною скаргою, в якій просить визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі- відділу ДВС) ОСОБА_3 щодо невинесення постанови про зняття арешту на кошти, що містяться на рахунку для окремого цільового соціально-державного призначення; скасувати вказану постанову; зобовязати державного виконавця відділу ДВС зняти арешт з коштів, що містяться на рахунку ТОВ Житломасив та мають окреме цільове соціально-державне призначення .

Вказує, що в провадженні відділу ДВС знаходиться виконавче провадження № 48634222 від 09.09.2015 року про стягнення з ТОВ Житломасив на користь в тому числі заявника заборгованості з заробітної плати у вигляді коштів, які надходили з державного бюджету до ТОВ «Житломасив» в якості компенсації.

ОСОБА_1 є мобілізованим третьої хвилі мобілізації з 04 вересня 2014 року по 26 листопада 2016 року, учасник антитерористичної операції.

На рахунки ТОВ «Житломасив», де він працював, накладений арешт відділом ДВС.

Підприємство має значну заборгованість перед ним по виплаті цільових коштів. За судовим рішенням від 10.08.2015р. №320/6890\15ц ця сума складала 21978,86грн. за ним і відкрито виконавче провадження .

На даний час на рахунок підприємства продовжують поступати цільові кошти державного бюджету (компенсація заробітної плати мобілізованих співробітників), що підтверджується листом ВДВС від 15.02.2016р. № 2431.

Але, незважаючи на те, що ці кошти держбюджету є цільовими, виконавча служба використовує їх на свій розсуд, що підтверджується платіжними дорученнями.

Вбачає в цьому пряме порушення постанови КМУ №105 від 04.03.2015, Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та їх сімей» та положень ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, на день надання відповіді 15.02.2016р. державному виконавцю достеменно було відомо, що на розрахунковому рахунку, який арештований ВДВС перебувають кошти, призначені як середній заробіток призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, що підтверджується листом ВДВС від 15.02.2016р. № 2431, який отримано заявником 4 березня 2016р.

Тобто в процесі здійснення виконавчого провадження ВП № 48634222 державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на рахунок боржника. При цьому на рахунку, на який було накладено арешт, є кошти, які мають окреме цільове соціально-державне призначення, що не було враховано державним виконавцем при здійсненні ним виконавчих дій при накладенні арешту та в подальшому при зверненнях заявника. Вважає, що тим самим державний виконавець своєю бездіяльністю позбавив його на отримання грошових коштів, гарантованих державою .

В судовому засіданні заявник підтримав скаргу за вищевказаними обставинами, просить її задовольнити.

Головний державний виконавець відділу ДВС ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги, пояснила, що при винесенні оскаржуваної постанови діяла у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закону). Зазначила, що до компетенції державного виконавця не входить перевірка цільового призначення рахунків боржника, відкритих в банках. Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» зобовязано державного виконавця зняти арешт з рахунку боржника в разі надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. Тобто, повідомлення державного виконавця про рахунки, які не підлягають арешту, є завданням банку та самого боржника. Крім того, державний виконавець зазначила, що взагалі компенсація заробітної плати працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації не є коштами окремого цільового соціально-державного призначення. Також зазначила, що кошти, які поступають на арештовані рахунки боржника, спрямовуються на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам ТОВ «Житломасив», ОСОБА_1 на даний момент є 46 у черзі.

ПредставникТОВ «Житломасив» у судовому засіданні суду пояснив, що зі сторони ТОВ «Житломасив» були виконані всі норми діючого законодавства, а тому він вважає, що за невиплату заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 за виконавчим документом повинна нести відповідальність виконавча служба.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно цивільному судочинству, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Звернення стягнення на майно боржника полягає полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Постановою державного виконавця від 09 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 320/6890/15-ц від 10 серпня 2015 року про стягнення з ТОВ «Житломасив» на користь ОСОБА_1 суми заборгованості по заробітній платі в розмірі 21978,86 грн. (а.с.54)

Постановою державного виконавця від 16 вересня 2015 року приєднано виконавче провадження з виконання судового наказу № 320/6890/15-ц від 10 серпня 2015 року про стягнення з ТОВ «Житломасив» на користь ОСОБА_1 суми заборгованості по заробітній платі до зведеного виконавчого провадження № 47541766 (а.с.55)

Згідно відповіді ДПС України від 04 червня 2015 року, надісланої на запит державного виконавця, ТОВ «Жиломасив» має чотири відкритих рахунків, а саме - № 26054055704924, 26004055705490, 26042055701586, відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк» та № 26008300119207, відкритий у АТ «Ощадбанк» (а.с.53).

Постановами державного виконавця від 07.05.2015 року, 03.06.2015 року, 17.07.2015 року, 24.07.2015 року накладено арешт на вказані рахунки боржника (а.с.56-61)

Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки від 28.12.2014 та посвідчення серії АБ № 468034 від 15.06.2015 ОСОБА_1 є мобілізованим третьої хвилі мобілізації з 04.09.2014 по 26.12.2016 року та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

На думку суду, за таких обставин, державний виконавець відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105 «Про затвердження порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період», згідно якого встановлений механізм виплати компенсацій підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» та відповідно до Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та їх сімей» має вчинити виконавчі дії спрямовані на стягнення заробітної плати на користь ОСОБА_1 в першу чергу.

Зі змісту листа Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - УПСЗН) від 08 лютого 2016 року, на який посилається заявник, вбачається, що з боку УПСЗН перераховано на рахунок ТОВ «Житломасив» суми звітів про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації в повному обсязі на суму 37329,87 грн..

Відповідно до змісту ч.2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд поновлює права чи свободи заявника.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», постановою Кабінету міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105 «Про затвердження порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період», згідно якого встановлений механізм виплати компенсацій підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період», ст.ст. 10, 60, 383-387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, за участю заінтересованої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю Житломасив задовольнити частково.

Зобовязати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області здійснити виплати за виконавчими документами ОСОБА_1 - першочергово.

У задоволенні іншої частини скарги ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ