Постанова № 65083840, 27.02.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.02.2017

Справа № 320/977/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого судді Ніколовой І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

08.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить: визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі також - ГУПФ України в Запорізькій області) щодо встановлення йому з 01.09.2016 р. основного розміру пенсії 62% грошового забезпечення (за 24 роки вислуги); зобов'язати ГУПФ України в Запорізькій області встановити основний розмір пенсії 67% грошового забезпечення з 01.09.2016 р. та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначив, що 31.08.2016 наказом ГУНП в Запорізькій області №300 о/с він звільнений зі служби в поліції на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу). З 01.09.2016 р. позивач знаходиться на обліку у ГУПФ України в Запорізькій області, листом відповідача від 19.01.2017 р. повідомило про призначення пенсії до 62 % грошового забезпечення, оскільки у свідоцтві про хворобу не міститься інформації про непридатність позивача до служби в поліції. Посилаючись на те, що свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії від 11.08.2016 №244/с є підставою для звільнення позивача, а не підставою для нарахування пенсії, яким насправді є наказ ГУНП в Запорізькій області від 31.08.2016 р. №300 о/с про його звільнення зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу), позивач вказував на незаконність дій відповідача про зменшення розміру основної пенсії до 62 % грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача направив до суду письмові заперечення, в яких посилаючись на те, що у наданому позивачем свідоцтві про хворобу №244/с на підставі якого ГУНП в Запорізькій області видано наказ про звільнення від 31.08.2016 р. №300 о/с, не міститься інформація про непридатність до служби в поліції, а зазначається, що позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час, вважає, що останній не має права на нарахування пенсії у підвищеному розмірі, що обраховується з урахуванням положень ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду від 13 лютого 2017 року відкрито скорочене провадження по вказаній справі.

Суддя, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.08.2016 р. наказом ГУНП в запорізькій області №300о/с підполковник поліції ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції з 31.08.2016 р. за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). /а.с.9/

З вказаного наказу вбачається, що вислуга років ОСОБА_1 на 31.08.2016 р. складає: календарна - 22 роки 07 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні - 24 роки 05 місяців 02 дні, календарна для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні - 22 роки 07 місяців 24 дні.

Листом заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №32/К-9 від 19.01.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про призначення пенсії за вислугу років з 01.09.2016 року у розмірі 62% грошового забезпечення (за 24 роки вислуги), оскільки у свідоцтві про його хворобу не міститься інформація про непридатність до служби в поліції, то пенсійну справу, починаючи із 01.09.2016 року приведено у відповідність до норм діючого законодавства та визначено розмір пенсії: 62 % грошового забезпечення. /а.с.10/

Законом України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за вказаним Законом за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 77 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Отже, ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» встановлює вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка служить в органах Національної поліції України. При цьому, однією із вказаних підстав для звільнення є хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.

Відповідно до п. 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001, (надалі - Порядок № 85) військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 85, медичний огляд проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України з метою визначення: придатності кандидатів за станом здоров'я, фізичним розвитком, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ на посадах рядового й начальницького складу, з урахуванням вимог пункту 1.43 цього Порядку.

Згідно з п. 1.117 Порядку № 85 свідоцтво про хворобу складається: у мирний час - на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.

За результатами проходження позивачем медичного огляду, військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» було видано свідоцтво про хворобу № 244/с від 11.08.2016 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час /а.с.8/.

Згідно зазначеного свідоцтва про хворобу військово-лікарською комісії також вбачається, що наявні у позивача захворювання, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 №244/с на відповідність його вимогам Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового складу в системі МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06.02.2001, суд дійшов висновку про те, що воно є належним документом, який підтверджує наявність у позивача хвороби, що зумовлює його непридатність до служби в поліції, що стало підставою для звільнення позивача зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), а тому останній має право на призначення пенсії за вислугу років в підвищеному розмірі з урахуванням звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.94 КАС України в разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 8 - 11, 70, 71, 86, 87, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо встановлення ОСОБА_1 з 01 вересня 2016 року основного розміру пенсії 62% грошового забезпечення (за 24 роки вислуги).

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області встановити ОСОБА_1 основний розмір пенсії 67% грошового забезпечення з 01 вересня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код за ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 640 /шістсот сорок/ грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ніколова І.С.