Ухвала суду № 65082468, 01.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/143/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.03.2017 Справа № 908/3473/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60)

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод (71700, м. Токмак Запорізької області, вул. Ковальська, буд. 59)

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства АвтоКрАЗ (39631, м.Кременчук Полтавської області, вул. Київська, буд. 62)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 3-243110/820 від 13.02.2017 р.;

від відповідача-1: ОСОБА_3 довіреність № 01/67 від 11.01.2017 р., ОСОБА_4 - довіреність № 01/67 від 11.01.2017 р.;

від відповідача-2: ОСОБА_5-Н. О. довіреність № 2 від 04.01.2017 р.;

від третьої особи: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1, м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод, м. Токмак Запорізької області (відповідача-1) та Публічного акціонерного товариства АвтоКрАЗ, м. Кременчук Полтавської області (відповідача-2) заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. в розмірі 99564155,00 грн. та стягнення з Публічного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод, м. Токмак Запорізької області заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. в розмірі 338578056,03 грн., з яких 37134875,01 грн. сума заборгованості по відсоткам, 246323265,00 - сума заборгованості по основному боргу кредиту, 55119916,02 грн. сума пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступні обставини: 26 лютого 2009 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», який є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», (далі Банк, Кредитор) та ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», який є правонаступником ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (далі Позичальник, Боржник), був укладений Договір про невідновлювальну кредитну лінію №1290-09 (Кредитний договір, за умовами якого, Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 255000000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути отриманні в рахунок кредитної лінії грошові кошти, згідно графіку погашення кредитної лінії з кінцевим строком погашення до 25 лютого 2011 року включно, і сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі, згідно пункту п.3.1. цього Договору. На підставі Додаткової угоди від 10.04.2009 р. було змінено назву Договору про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р. на Кредитний договір №1290-від 26.02.2009 р. та викладено договір в повій редакції. На підставі Додаткової угоди від 31.07.2013 р. було змінено назву Кредитного договору № 1290-09 від 26.02.2009 р. на Договір про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р. та викладено договір в повій редакції.

За умовами п.1.1 Кредитного договору, (в редакції Додаткової угоди від 04.08.2015 р.), Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 246323265,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути отриманні в рахунок кредитної лінії грошові кошти, згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток 6 до цього Договору) з кінцевим строком погашення до 24 черпни 2016 року, і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.

Для обліку Кредитних коштів, що надаються в рахунок кредитної лінії, Банк відкриває позичкові рахунки - № 2063.8.00.10397.11; код банку 300131, № 2063.6.00.10397.13; код банку 300131; № 2063.7.00.10397.12; код банку 300131.

Згідно п. 2.4 Кредитного договору, (в редакції Додаткової угоди під 25.06.2014 р.) Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти Банку, згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (вказаного в п.1.1 цього Договору) з кінцевим строком погашення, що вказаний в п.1.1 цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Як вказано в позовній заяві, Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Позичальнику кошти в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеним договором. В свою чергу, Позичальник скористався кредитними коштами, свої зобов'язання за Кредитними договорами в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує.

У звязку з цим, Банк направив Позичальнику вимогу (повідомлення) про порушення основного зобов'язання за вих. № 3-243110/12313 від 24.11.2016р., в якій заявляв, що у разі непогашеним позичальником в повному обсязі виданих кредитних коштів, сплати відсотків за увесь період користування кредитом та пені, протягом 1-го робочого дня, Банк розпочне процедуру стягнення заборгованості за кредитним договором у примусовому порядку. Проте, станом на дату подання позову, Відповідач-1 наявну кредиторську заборгованість перед Банком не сплатив.

Крім того, 03.07.2009 року в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. між Банком, Позичальником та ПАТ «Автокраз», який с правонаступником ВАТ «Холдингова компанія «Автокраз», (далі - Поручитель), був укладений договір поруки № 82 (далі Договір поруки), за умовами якого, Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобовязань в розмірі 99564155,00 грн. по Договору про невідновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р., укладеним між Кредитором та Боржником, про надання Боржнику кредиту в розмірі 255000000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами окремо по кожному траншу, виходячи із процентних ставок, вказаних в п.3.1 Кредитного договору.

Відповідно до п.1.1 Договору поруки, (в редакції Додаткової угоди від 31.07.2013 р.), Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань в розмірі 99564155,00 грн. по Договору про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р., укладеним між Кредитором та Боржником, про надання Боржнику кредиту в розмірі 246323265,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами окремо по кожному траншу, виходячи із процентних ставок, вказаних в п.3.1 Кредитного договору

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, в разі невиконання Боржником зобов'язань по Кредитному договору, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Банк направив Поручителю вимогу (повідомлення) про порушення основного зобов'язання за вих. № 3-243110/12314 від 24.11.2016р. в якій заявляв, що у разі непогашення Позичальником в повному обсязі виданих кредитних коштів, сплати відсотків за увесь період користування кредитом та пені, протягом 2-х банківських днів. Банк розпочне процедуру стягнення заборгованості за кредитним договором у примусовому порядку. Проте, станом на дату подання позову, Відповідач-2 наявну кредиторську заборгованість перед Банком не сплатив.

Посилаючись на приписи ст.ст. 16, 525, 526, 530, 543, 546, 553-554, 589, 610-611, 626, 629, 1054, 1069 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач просить позов задовольнити.

Відповідач-1 проти позову заперечив. Свою правову позицію відповідач-1 виклав у письмовому відзиві. Зокрема, зазначив, що Відповідач-1 отримав кошти від Позивача по Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. в розмірі: 249323185,00 грн.

ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» здійснено часткове повернення кредиту в сумі 3000000,00грн. - 13.04.2009 року.

На виконання договору поручительства № 82 від 03.07.2009р. ПАТ «АвтоКраз» було здійснено розрахунки з банком по Договору про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р., що підтверджується відомостями з листів ПАТ «АвтоКраз», які були внесені на прострочку непогашених відсотків.

Відповідач-1 вказує, що до позовної заяви від 23.12.2016р. №3-243110/13202 додано розрахунок загальної суми заборгованості по Договору про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р., за період з 26.02.2009р. по 21.12.2016р.

При цьому, розрахунок заборгованості по кредиту, відсотків за користування та пені зроблено у розрізі обліку внутрішніх рахунків банку №2063.8.00.10397.11, №2063.7.00.10397.12, №2063.4.01690.004.

Відповідно до обліку розрахунків по Договору про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р., ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» не здійснював облік щодо внутрішніх рахунків банку.

Відповідач-1 здійснював розрахунки з банком на рахунок філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується платіжними дорученнями. Тому, Позивач отримуючи платежі від Відповідача-1, на свій розсуд розподіляв платежі на внутрішні рахунки банку №2063.8.00.10397.11. №2063.7.00.10397.12, №2063.4.01690.004.

Направляючи листи-вимоги на адресу Відповідача-1, Позивач станом на 29.01.2016р. (вих..№3-204210/1210) повідомляв про зобов'язання в частині сплати відсотків за користування кредитом в сумі 3401401,05 грн. Та вказано, що загальна сума простроченої заборгованості відповідача-1, згідно Кредитного договору, складає 199319442,63грн., пеня 24589179,71грн. Розрахунок заборгованості за відсотками та пені не надавався.

Відповідно до листа-вимоги від 01.03.2016р. (вих.№3-204210/3126), розмір загальної суми заборгованості склав 202719040,97грн., а заборгованість по сплаті відсотків визначена в розмірі 3399598,34грн., що пізніше по строку, але менше на 1802,71грн. Пеня вирахувана банком в розмірі 4971254,77грн, Розрахунок заборгованості за відсотками та пені не надавався.

Відповідно до листа-вимоги від 29.06.2016р. (вих..№3-2041/3125), розмір загальної суми заборгованості склав 377799213,33грн., а заборгованість по сплаті відсотків визначена в розмірі 71058324,35грн. Пеня вирахувана банком в розмірі 60417623,97грн. Розрахунок не наведено.

Відповідач-1 не погоджувався з розрахунками ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», так як в них були наявні суперечності, які Банком не були обґрунтовані.

ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» неодноразово звертався до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за роз'ясненнями щодо суми нарахованих процентів та пені, а саме листами від 29.02.2016р. №053/531, від 29.03.2016р. № 053/821, від 06.07.2016р. №053/1767, від 28.10.2016р. №05/2821, від 01.12.2016р. №102 3106.

Відповідно до вимоги (повідомлення) про порушення основного зобов'язання від 24.11.2016р. №3-243110/12313. по Договору про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009р. ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вимагає сплати загальної суми заборгованості у розмірі 464786712,69грн., що складає з різницю з сумою позову в розмірі 26644501,60грн.

Так, у вимозі (повідомленні) про порушення основного зобов'язання від 24.11.2016р. №3-243110/12313, вказано, що заборгованість ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», станом на 31 жовтня 2016 року за Договором про мультивалютну кредитну лінію складає 221499696,89 грн.. в т.ч.: залишок за основним боргом: 99564155,00грн., 1500000,00грн., 145259110,00грн.; залишок заборгованості за відсотками: 30811266,32грн., 169754,55грн., 94404637,33грн.; залишок пеня: 13689822,12грн., 172744,45грн., 79215222,92грн.

Всього заборгованість без пені: 130375421.32грн., 1669754,55грн., 239663747,33грн.

Всього заборгованість з пенею (грн.) 464786712,69грн.

Тобто, за твердженням відповідача-1, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» направляв ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» для сплати вимоги про сплату нарахованої суми відсотків та пені без їх документального обґрунтування, та такі, які містять суперечності одна з одною.

Вказана вимога про порушення основного зобов'язання від 24.11.2016р. №3-243110/12313 суперечить розрахунку до позову. Різниця між сумою позову складає 26 644 501,66грн.

ПАТ «ТКШЗ» не згоден з розрахунком заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом згідно умов договору про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009р. в частині заборгованості по кредиту, в розмірі 99564І55,00грн., що обліковується на рахунку № 20670001039713 (згідно розрахунку, наданого банком, вказаний рахунок № 2063.7.00.10397.12 не відповідає дійсності), а саме 1. сума простроченої заборгованості по відсоткам згідно розрахунку банка складає 36652564,64грн., сума простроченої заборгованості по відсоткам згідно розрахунку ПАТ «ТКШЗ» станом на 21.12.2016р. складає 35384144,58грн., що на 1268420,06грн менше, ніж заявлено банком.

Розрахунок суми заборгованості за даними розрахунку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»:

заборгованість станом на 01.12.2016р. складає 34 213 041,61грн. - що відповідає залишку по особовому рахунку № 20695001039721.

нараховано за 21 день грудня 2016р. = загальна сума заборгованості *20,5% річних / 366 днів * 21 день грудня = 99564155,00*20,5%/366*21 = 1171102,97грн.

заборгованість станом на 21.12.2016р. складає 35 384 144,58грн.

При цьому, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» вказано 36 652564,64грн., що на 1268420,06грн. більше.

В частині заборгованості по кредиту, в розмірі 145 259 110,00грн., що обліковується на рахунку № 20674001039708 (згідно розрахунку вказаний рахунок № 2063.8.00.10397.11 не відповідає дійсності), а саме 1. сума простроченої заборгованості по відсоткам згідно розрахунку банка складає 99807817,38грн., сума простроченої заборгованості по відсоткам згідно розрахунку ПАТ «ТКШЗ» станом на 21.12.2016р. складає 101 076 237,44грн., що на 1268420,06грн. більше.

Розрахунок суми заборгованості за даними ПАТ «ТКШЗ»:

заборгованість станом на 01.12.2016р. складає 99367656,92грн. - що відповідає залишку по особовому рахунку № 20692001039713.

нараховано за 21 день грудня 2016р. = загальна сума заборгованості *20,5% річних / 366 днів *21 день грудня = 145259110,00*20,5%/366*21 = 1708580,52 грн.

заборгованість станом на 21.12.2016р. складає 101 076 237,44 грн.

При порівнянні фактично сплачених платежів та відображення їх в розрахунку заборгованості по договору кредиту наданим платіжним дорученням банку встановлено розбіжності.

Так, відповідно до наданих в матеріали справи платіжних доручень ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» наявні розбіжності відносно дат та сум оплати платежів відповідачем-1 та відновідачем-2, та датами та сумами зарахування суми банком, що вплинуло на проведений розрахунок штрафних санкцій. А саме: суму 1 450 000,00грн. сплачену 05.06.2009р. не враховано в розрахунку заборгованості; суму 1 268 420.06грн. сплачену 30.11.2009р. не враховано в розрахунку (документи відповідача-1); суму 836502,12грн. сплачену 29.10.2012р. зараховано банком 30.10.2012р., що збільшує кількість днів прострочки платежу на один; суму 836502,12грн. сплачену 27.12.2012р., зараховано банком 28.12.2012р., що збільшує кількість днів прострочки платежу на один; платіжне доручення на перерахування 12636,98грн. від 26.05.2015р. не враховано банком при розрахунку заборгованості; платіжне доручення на перерахування 5000,00грн. від 28.05.2015р. не врахована банком при розрахунку заборгованості; платіжне доручення на перерахування 1 164 062,74грн. від 31.07.2015р. враховане банком при розрахунку заборгованості в сумі 1 214 084.93грн.; платіжне доручення на перерахування 161206,10грн. від 29.05.2015р. не врахована банком при розрахунку заборгованості; платіжне доручення на перерахування 7 219 900,00грн. від 28.08.2012р. враховане банком при розрахунку заборгованості в сумі 7 229 746 ,31грн.; суму 1 000 000.00грн. сплачену 29.05.2015р. не врахована банком при розрахунку заборгованості (документи відповідача-1).

Відповідач-1 наголошує, що розрахунок Позивача не дає можливості з'ясувати правильність вирахування банком простроченої заборгованості по відсоткам - 136699030,01 грн., пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам 55 119 916,02грн., та чому саме так враховані платежі Відповідача-1 та Відповідача-2 щодо погашення кредиту по Договору про не відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р.

Відповідач-1 вважає, що для того, щоб встановити суму фактичної заборгованості Відповідача-1 та Відповідача-2 по Договору про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р., а також відповідності вимогам чинних нормативних актів документального оформлення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» операцій з надання кредиту щодо повноти та нарахування, сплати відсотків за користування кредитом необхідні спеціальні економічні знання експерта за спеціальністю 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій». Посилаючись на вищевикладене, відповідач 1 просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення простроченої заборгованості по відсоткам - 136699030,01 грн., пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам 55 119 916,02грн. по Договору про невідновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р.

Відповідач-2 у письмовому відзиві, посилаючись на приписи статей 553 та 554 ЦК України, вказує, що за змістом вказаних норм матеріального права поручитель, хоча і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручні є внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Як зазначається в правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 лютого 2013 року в справі № 6-172цс 12: «Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо».

Зокрема, усіма Додатковими угодами, які були укладені після підписання Кредитного договору № 1290-09 від 26.02.2009 року вносились зміни щодо строків погашення за кредитним договором, строків сплати процентів, збільшувалась відсоткова ставка за користування кредитом, у випадку якщо він погашався не вчасно іншим чином збільшувався обсяг відповідальності Боржника, та, як наслідок і Поручителя - ПАТ «АвтоКрАЗ».

Наголошує, що внаслідок укладення ряду Додаткових угод, змісту позовної заяви, кінцевий строк погашення по Кредитному договору було перенесено з 25.02.2009 року до 24 червня 2016 року. Шляхом таких дій, Боржник та Кредитор ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», неодноразово: підвищували розмір процентів за користування кредитними коштами; відстрочували строки оплати процентів за Кредитним договором; продовжували строк дії Кредитного договору, та як наслідок терміни повернення кредитних коштів, внаслідок чого був збільшений період за який нараховувались проценти за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п.4.4. Договору поруки № 82 від 3 липня 2009 року - внесення змін і доповнень в Кредитний договір, внаслідок якого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, тобто ПАТ «АвтоКрАЗ», що не допускається без згоди останнього.

Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, то істотними умовами договору поруки є обовязкове посилання на основне зобов'язання, його зміст, розмір, визначення обсягу відповідальності поручителя, зміна зобов'язання, забезпеченого порукою, тягне і зміни у договорі поруки та за своєю правовою природою фактично є і зміною умов договору поруки. Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. А відповідно до ст. 654 ЦК зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи зазначене вище, а також вимоги ст. 547 ЦК щодо вчинення правочину про забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі, згода поручителя має надаватись в письмовій формі.

Належною є згода поручителя у формі додаткової угоди до договору поруки. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 5 лютого 2014 р. у справі за № 6-152цс13, згода поручителя зі змінами до кредитного договору, які визначають конкретні умови, порядок та обсяг збільшення відповідальності боржника, висловлене шляхом підписання додаткової угоди до договору поруки, не потребує додаткової згоди поручителя на збільшення відповідальності та не суперечить ч. 1 ст. 559 ЦК України..

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України (постанова від 5 червня 2013 р. у справі № 6-43цс13) згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності повинна бути очевидною й наданою у спосіб, передбачений договором поруки.

ПАТ «АвтоКрАЗ», шляхом укладення додаткових угод до Договору поруки № 82 від 03 липня 2009 року, не надавало своєї згоди на зміни Основного договору - про невідновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26 лютого 2009 року.

Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобовязань перед банком.

Як зазначається в правовій позиції Верховного суду України, висловленій в Постанові від 5 лютого 2014 р. у справі № 6-160цс13 «підставою для припинення поруки в порядку ч. 1 ст. 559 ЦК є сукупність двох умов - внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін».

Посилаючись на вищевикладене, відповідач-2 просить суд визнати Договір поруки № 82 від 02 липня 2009 року укладений між ПАТ «АвтоКрАЗ» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» припиненим. Відмовити в задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» та ПАТ«АвтоКрАЗ» про солідарне стягнення 438 142 211,03 грн.

Третя особа - процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася, про причини неявки суд не повідомила.

За клопотанням представників позивача та відповідачів розгляд справи здійснюється без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представники позивача та відповідачів в судовому засіданні надали пояснення по суті спору та відповіли на питання суду.

В судовому засіданні 01.03.2017р. представником відповідача-1 підтримане письмове клопотання (вих. б/н від 13.02.2017 р.) про призначення судово-економічної експертизи, проведення якої відповідач-1 просить доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В обґрунтування зазначеного вище клопотання відповідач зазначає, що з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, не можливо зясувати правильність вирахування Банком простроченої заборгованості по відсоткам, пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам, та чому саме так враховані платежі відповідача-1 та відповідача-2 щодо погашення кредиту по договору про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р.

Відповідач-1 вказує, що для того, щоб встановити суму фактичної заборгованості відповідача-1 та відповідача-2 по договору про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р., враховуючи велику кількість первинної документації та, відповідно, значний обсяг розрахунків, необхідні спеціальні економічні знання експерта за спеціальністю 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій».

На вирішення експертизи позивач просить поставити наступні питання:

- чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» умовам укладеного Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором, із врахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»?

- яка фактична заборгованість ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором про відновлювальну кредитну лінію №1290-09 від 26.02.2009 р. по сплаті основної суми заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом та по пені за прострочення сплати кредиту за період з 26.02.2009р. по 21.12.2016р.?

Представник відповідача-2 в судовому засіданні, клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-економічної експертизи підтримав.

Проте, представник позивача, проти клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-економічної експертизи, заперечив у повному обсязі, зазначивши, що всі належні документи, що підтверджують наявність заборгованості по кредитному договору надані ним належним чином і в розумінні ст. 34 ГПК України є належними і допустимими.

суд зазначає, що відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як свідчить п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України Про судову експертизу.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про судову експертизу зазначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Згідно з п. 3 розділу ІІІ Економічна експертиза Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5) основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій є, зокрема, визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів.

Незважаючи на заперечення позивача щодо призначення судової економічної експертизи, суд бере до уваги, що відповідно до позовної заяви предметом позову є стягнення солідарно з ПАТ Токмацький ковальсько-штампувальний завод (відповідача-1) та ПАТ АвтоКрАЗ (відповідача-2) заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. в розмірі 99564155,00 грн. та стягнення з Публічного акціонерного товариства Токмацький ковальсько-штампувальний завод, м. Токмак Запорізької області заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. в розмірі 338578056,03 грн., з яких 37134875,01 грн. сума заборгованості по відсоткам, 246323265,00 - сума заборгованості по основному боргу кредиту, 55119916,02 грн. сума пені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач-1 укладали додаткові угоди до договору про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р., якими, зокрема, вносилися зміни щодо строків погашення за кредитним договором, строків сплати процентів, відсоткової ставки за користування кредитом.

Вивчивши матеріали справи та зважаючи на значну суму що заявлена до стягнення (438142211,03 грн.), велику кількість первинної документації та, відповідно, значний обсяг розрахунків, а також враховуючи доводи відповідача-1 щодо наявності розбіжностей в розрахунках позивача та відповідача 1, суд вважає за необхідне клопотання відповідача-1 задовольнити, в порядку ст. 41 ГПК України призначити судову економічну експертизу, оскільки вирішення поставлених питань потребує спеціальних знань.

Оскільки у відповідності до ст. 41 ГПК України встановлення остаточного кола питань та визначення спеціалізованої експертної установи здійснюється господарським судом, виходячи з предмету заявленого позову, суд вважає за необхідне остаточно сформулювати коло питань на експертизу.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.08.08. № 01-8/498 Про атестованих судових експертів з питань, повязаних з охороною прав на обєкти інтелектуальної власності, та науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України визначено зони регіонального обслуговування науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства Юстиції України. Згідно наданого в листі переліку, Запорізька область відноситься до зони обслуговування Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Враховуючи регіональні зони обслуговування, наведені в Переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, проведення судової економічної експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 17, офіс 361).

На вирішення експертизи поставити питання:

1. Чи відповідають наявні в матеріалах справи розрахункові документи сумам виданих кредитних коштів за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р., які зазначено в розрахунку заборгованості, наданого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (позивачем)?

2. Чи враховано всі розрахункові документи, за якими було здійснено погашення заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р., сумам, які зазначено в розрахунку заборгованості, наданого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (позивачем)?

3. Який розмір фактичної заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. по сплаті заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитом за період з 26.02.2009 р. по 21.12.2016 р. та пенею за період з 21.06.2016 р. по 21.12.2016 р. за кожним траншем, виданим в межах Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р.?

Для проведення судової експертизи направити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз матеріали господарської справи № 908/3473/16 у семи томах, в яких міститься документація, з якої експерт має змогу отримати вихідні дані для вирішення поставлених питань.

Попередити експертів про відповідальність, передбачену Законом України Про судову експертизу, ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обовязків.

Зобовязати експертів надіслати копії експертного висновку позивачу та відповідачам 1, 2 згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

У порядку ст.ст. 48, 49 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті, покласти на відповідача-1 (ініціатора проведення екпсертизи).

Зобовязати сторони на вимогу експерта надати документи, необхідні для проведення експертизи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України провадження у справі № 908/3473/16 необхідно зупинити до отримання результатів судової економічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 41, 48, 49, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 908/3473/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 17, офіс 361).

2. На вирішення експертів поставити питання:

1. Чи відповідають наявні в матеріалах справи розрахункові документи сумам виданих кредитних коштів за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р., які зазначено в розрахунку заборгованості, наданого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (позивачем)?

2. Чи враховано всі розрахункові документи, за якими було здійснено погашення заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р., сумам, які зазначено в розрахунку заборгованості, наданого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (позивачем)?

3. Який розмір фактичної заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р. по сплаті заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитом за період з 26.02.2009 р. по 21.12.2016 р. та пенею за період з 21.06.2016 р. по 21.12.2016 р. за кожним траншем, виданим в межах Договору про відновлювальну кредитну лінію № 1290-09 від 26.02.2009 р.?

3. На виконання Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (із подальшими змінами), матеріали господарської справи № 908/3473/16 в семи томах направити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

4. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи до вирішення спору по суті покласти на відповідача-1.

Зобовязати відповідача-1 Публічне акціонерне товариство Токмацький ковальсько-штампувальний завод (71700, м. Токмак Запорізької області, вул. Ковальська, буд. 59, код ЄДРПОУ 00231584) сплатити рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 5 банківських днів після його отримання.

5. Попередити судового експерта про відповідальність, передбачену Законом України Про судову експертизу, ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обовязків.

Зобовязати судового експерта після проведення експертизи Висновок експертизи та матеріали справи № 908/3473/16 направити до господарського суду Запорізької області.

Зобовязати судового експерта надіслати копії експертного висновку позивачу та відповідачам 1, 2 згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

6. Провадження у справі № 908/3473/16 зупинити до отримання результатів судової економічної експертизи.

Копії ухвали направити сторонам, третій особі, Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Леніна, 17, офіс 361).

Суддя М.В. Мірошниченко