Рішення № 65082346, 28.02.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" лютого 2017 р. Справа № 906/387/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

прокурор (позивач): Кулик М.С.- сл. посвідчення № 043778 від 27.07.2016;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: ОСОБА_1- довіреність від 13.05.2016;

від третіх осіб: не прибули

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави

до 1) Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (м.Житомир)

2) Громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" (Житомирська обл., м.Коростень)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Державного агентства лісових ресурсів України (м. Київ);

2) Поліського природного заповідника (с. Селезівка, Овруцького р-ну, Житомирської обл.);

3) Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Житомирської обласної ради (м. Житомир);

2) Дочірнього підприємства "Словечанський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (с. Словечне, Овруцького р-ну, Житомирської обл. );

3) Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м. Олевськ, Житомирської обл.)

про визнання недійсним договору від 15.03.2010

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

Заступник прокурора Житомирської області подав до суду позов про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" від 15.03.2010, укладеного між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.06.2016, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 та рішення господарського суду Житомирської області від 17.06.2016 у справі №906/387/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування вказаних судових актів, згідно з постанови Вищого господарського суду України від 23.11.2016, стало те, що при вирішенні спору судами обох інстанцій не було досліджено чи мало місце погодження з Житомирською обласною держаною адміністрацією надання громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" у користування мисливських угідь, як це передбачено положенням статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", що свідчить про неповноту встановлення судами всіх обставин справи.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2016, справу №906/387/16 розподілено судді Прядко О.В.

Ухвалою суду від 14.12.2016 судом прийнято справу №906/387/16 до свого провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою від 17.01.2017 господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирську обласну державну адміністрацію, розгляд справи відклав.

До початку судового засідання до суду надійшли такі документи:

- від відповідача 1 (Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства): лист від 24.02.2017 вих. № 03-11/310, згідно з яким управління повідомляє про підстави укладення спірного договору та просить розглянути справу за відсутності його представника (а. с. 93 у т. 4);

- від третьої особи на стороні відповідачів (Житомирської обласної ради): письмові пояснення від 27.02.2017 вих. № р-5-22/267 до яких додано, зокрема, копію листа Житомирської ОДА від 03.09.2009 вих. № 4803-27/1-1/10 "Про погодження надання мисливських угідь в користування" (а. с. 94 - 96 у т. 4);

- від третьої особи на стороні позивача (Житомирської обласної державної адміністрації): факсимільна копія письмових пояснень по суті спору, за змістом яких Житомирська ОДА, зокрема, просить розглянути справу без участі її представника (а. с. 97 - 99 у т. 4).

Вказані документи були оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заві та письмових поясненнях від 16.01.2017 вих. №05/1-968-16 (а. с. 56 - 58 у т. 4). Подав клопотання про долучення до матеріалів справи листа - звернення від 10.02.2017 вих. № 05/1-230вих-17 до Житомирської ОДА з приводу надання доказів знищення, виданих нею у 2009 році документів, у зв'язку із закінченням їх терміну зберігання, а також лист-відповідь від 17.02.2017 вих. № 0719/33/1-17 на звернення прокуратури до якого додано копію акту Житомирської ОДА про вилучення для знищення справ (документів), не внесених до Національного архівного фонду (а. с. 101 - 107 у т. 4). По суті наданих суду пояснень, з урахування постанови ВГС України від 23.11.2016, прокурор зауважив, що фактично Житомирською ОДА погодження передачі відповідачу 2 у користування мисливських угідь, в межах встановленої законом процедури, здійснено не було, оскільки погодження надано у формі листа, яке не є розпорядженням (наказом), та фактично не набуває статусу акту, в розумінні статті 6 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", не має жодної юридичної сили та не може бути оскаржене. На думку прокурора, з метою погодження передачі у користування мисливських угідь відповідачу 2, головою Житомирської ОДА у 2009 році повинно було бути прийнято відповідне розпорядження, з огляду на те, що жодний інший документ, лист, інформація або паперовий носій, прийнятий не у формі розпорядження, не може вважатись належним доказом погодження і є протиправним.

Представник відповідача 1 (Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства) в засідання суду не прибув, про причини неявки повідомив у листі від 24.02.2017 вих. № 03-11/310, в якому, серед іншого, вказав, що договір про умови ведення мисливського господарства від 30.09.2009, був укладений з відповідачем 2 на підставі статті 21 Закону України "Про мисливське господарство" та рішення Житомирської обласної ради "Про надання мисливських угідь громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" від 09.09.2009 № 914. Що ж до оспорюваного правочину від 15.03.2010, то, за твердженням відповідача 1, підставою для його укладення слугувало внесення змін до Закону України "Про мисливське господарство та полювання", а саме ст. 30 вказаного Закону (а. с. 93 у т. 4).

Представник відповідача 2 (громадська організація "Клуб мисливців та рибалок "Полісся") в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях від 06.02.2017 (а. с. 79, 80 у т. 4). Вважає, що громадська організація правомірно набула право користування мисливськими угіддями, оскільки останні були надані у користування за погодженням з ДП "Словечанський лісгосп АПК" та ДП "Олевський лісгосп АПК" як землекористувачами, Житомирською ОДА та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Житомирської області, до повноважень якого було віднесено вивчення питання про надання мисливських угідь на території природно-заповідного фонду, в тому числі в межах охоронної зони Поліського природного заповідника. В подальшому Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було надіслано до Житомирської обласної ради подання про надання у користування мисливських угідь громадській організації і після детального вивчення пакету документів на право користування, комісією було рекомендовано розглянути питання про надання у користування мисливських угідь на сесії Житомирської обласної ради. Рішенням двадцять першої сесії Житомирської обласної ради п'ятого скликання від 09.09.2009 № 914 та рішенням двадцять другої сесії Житомирської обласної ради п'ятого скликання від 13.11.2009 № 990, громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" було надано у користування мисливські угіддя загальною площею 89027 га, внаслідок чого було укладено договір від 30.09.2009.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені вчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції (а. с. 87, 88, 90, 92 у т. 4).

Згідно з письмових пояснень, наданих Житомирською обласною державною адміністрацією (а. с. 97, 98 у т. 4), остання не погоджується з позицією прокуратури з приводу того, що погодження про надання у користування мисливськими угіддями має бути прийняте у формі розпорядження, з огляду на те, що розпорядження це документ, який є обов'язковим для виконання, а остаточне рішення про надання мисливських угідь у користування приймається Житомирською обласною радою. Погодження, яке надає Житомирська ОДА не впливає на остаточне рішення Житомирської обласної ради та не є обов'язковим до виконання, а відтак погодження, яке надається Житомирською ОДА, не може бути у формі розпорядження. Житомирська ОДА вважає, що громадська організація "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" правомірно набула право користування мисливськими угіддями.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Мисливське господарство громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" розташоване в північно-західній частині Житомирської області на території Олевського та Овруцького адміністративних районів, за виключенням мисливських угідь Олевського та Овруцького МРГ УТМР Олевського та Білокоровицького ДЛГ та Поліського природного заповідника.

На території громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" знаходяться об'єкти природно-заповідного фонду: заказники місцевого значення "Заболоття" (3000 га), "Токовище" (201 га), "Коморище" (40 га), "Можарівський" (35,2 га), "Урочище Гала" (1454 га) та "Урочище Хилятин" (591 га). Загальна площа об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення становить 5321,20 га.

Судом також встановлено, що під мисливські угіддя громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" надана охоронна зона Поліського природного заповідника площею 8412 га, в межі якої входять території заказників "Урочище Гала" (1454 га) та "Урочище Хилятин" (591 га).

З метою охорони та відтворення мисливських тварин, у відповідності до ст. 27 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", на території заказників місцевого значення та охоронній зоні заповідника, на підставі наказів голови громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" № 3 від 01.10.2009 та № 5 від 02.04.2010 (а. с. 108, 109 у т. 1), в межах мисливських угідь були створені відтворювальні ділянки, всяке полювання на яких було заборонено в силу закону. Решта території (за винятком відновлювальної частини) склала експлуатаційну частину господарства громадської організації.

Під час натурного обстеження у 2011 та 2016 роках мисливських угідь громадської організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся", в тому числі обстеження охоронної зони Поліського природного заповідника, яка входить до громадської організації, працівниками державної екологічної інспекції в Житомирській області, інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області та спеціалістом відділу нормування природокористування управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА, було встановлено, що територія мисливських угідь господарства та відтворювальні ділянки в натурі відмежовані межовими інформаційно-вказівними та заборонними знаками в достатній кількості. Біотехнічні споруди мають задовільний стан. Видимих ознак здійснення (проведення) полювання не встановлено (а. с. акт обстеження від 10.06.2016, а. с. 164 у т. 1, акт перевірки від 02.12.2011 та від 15.06.2011, а. с. 168 - 178 у т. 1).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що мисливські угіддя для ведення мисливського господарства були надані громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" у користування на підставі рішення двадцять першої сесії Житомирської обласної ради п'ятого скликання від 09.09.2009 № 914 (а. с. 99 - 101 у т. 1) та рішення двадцять другої сесії Житомирської обласної ради п'ятого скликання від 13.11.2009 № 990 (а. с. 102, 103 у т. 1), згідно з якими загальну площу мисливських угідь та їх межі використання для громадської організації було визначено за лісовими кварталами постійних лісокористувачів, а саме: ДП "Словечанський лісгосп АПК" та ДП "Олевський лісгосп АПК". Оскільки території заказників місцевого значення та охоронна зона заповідника розташовані на землях лісогосподарського призначення, то їх площа та межі також були визначені за лісовими кварталами третіх осіб.

Слід зазначити, що за статтею 75 Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішень) передбачалася можливість використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства як відповідно до цього Кодексу, так і законів України "Про тваринний світ", "Про мисливське господарство та полювання".

Стаття 24 Закону України Про тваринний світ (в редакції чинній на момент прийняття рішень) в частині організації і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь відсилала до Закону України Про мисливське господарство та полювання.

Згідно статті 9 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (в редакції чинній на момент прийняття рішень) було визначено, що вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь віднесено до повноважень обласних рад у галузі мисливського господарства та полювання, тобто ці повноваження є виключною компетенцією зазначеного органу місцевого самоврядування.

Порядок надання обласною радою у користування мисливських угідь передбачено у статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", та який станом на момент прийняття рішень про надання права користування мисливськими угіддями, передбачав обов'язкове попереднє погодження обласної державної адміністрації, місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власників або користувачів земельних ділянок.

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування обласною радою за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання.

В ході розгляду справи суд встановив, що до прийняття Житомирською обласною радою рішення № 914 від 09.09.2009, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області погодило громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" намір отримати у довгострокове користування мисливські угіддя загальною площею 89027 га, при умові створення на територіях об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон відтворювальних ділянок, згідно із статтею 27 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та з дотриманням вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (а. с. 21 у т. 1).

Цим погодженням по суті визнано за можливе надати громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" під мисливські угіддя території об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон, однак за умови їх використання виключно як відтворювальних ділянок, на території яких полювання забороняється, а відтак, забезпечується охорона та відтворення мисливських тварин.

Судом також встановлено, що листом від 31.07.2009 вих. № 964 ДП "Словечанський лісгосп АПК" та ДП "Олевський лісгосп АПК" від 19.08.2009 вих. № 108 як землекористувачі погодили надати громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" в користування мисливські угіддя площею 55,027 тис. га та 34000 га поквартально (а. с. 23, 24 у т.1).

А станом на 03.09.2009 погодження про надання в користування мисливських угідь на території Овруцького району в межах ДП "Словечанський лісгосп "АПК" та на території Олевського району в межах ДП "Олевський лісгосп АПК", загальною площею 89027 га, терміном на 49 років, громадська організація "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" отримала і від Житомирської ОДА, яка, у відповідності до ст. ст. 9, 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", запропонувала внести дане питання на розгляд чергової сесії обласної ради (лист від 03.09.2009 вих. № 4803-27/1-1/10, а. с. 96 у т. 4).

На думку прокурора, з метою погодження передачі у користування мисливських угідь, головою Житомирської ОДА у 2009 році повинно було бути прийнято відповідне розпорядження, з огляду на те, що жодний інший документ, лист, інформація або паперовий носій, прийнятий не у формі розпорядження, не може вважатись належним доказом погодження і є протиправним.

Однак суд не погоджується з даним твердженням прокурора з огляду на відсутність в законодавстві України положення щодо чіткої форми документа, який приймається у разі надання обласною адміністрацією погодження на вчинення певних дій, або обов'язку його прийняття лише у формі розпорядження.

Суд також вказує, що наданий Житомирською ОДА лист-погодження від 03.09.2009 вих. № 4803-27/1-1/10 про надання громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" в користування мисливських угідь не суперечить чинному на час прийняття вказаного рішення Закону України "Про місцеві державні адміністрації", а саме статті 6 Закону, оскільки не містить всіх ознак розпорядження (обов'язковість виконання) та не є документом на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються правовідносини сторін у сфері природокористування.

По суті, погодження є волевиявленням суб'єкту на певній стадії процесу на вчинення щодо конкретної особи уповноваженим суб'єктом певних дій чи надання їй благ в межах повноважень, визначених законом.

Так, статтею 9 ЗУ "Про мисливське господарство та полювання" унормовано, що вирішення в установленому порядку питань надання і користування мисливських угідь належить до повноважень обласних рад у галузі мисливського господарства та полювання.

Таким чином, саме на підставі акту органу місцевого самоврядування (в даному випадку рішень Житомирської обласної ради) у громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" виникають права щодо користування мисливськими угіддями, законність набуття яких може бути оскаржена у встановленому порядку.

Погодження органів, надане на реалізацію суб'єктом господарювання своїх прав, є нічим іншим як складовою процесу, не є для органу уповноваженого на прийняття владних рішень обов'язковим та сприяє виконанню обласною радою своїх повноважень у галузі мисливського господарства та полювання.

З огляду на викладене суд встановив, що за наявності згоди всіх уповноважених осіб, перелік яких визначено в ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", розпорядившись лісами для потреб мисливського господарства зі створеними в їх межах заказниками місцевого значення та охоронною зоною заповідника під мисливські угіддя, Житомирська обласна рада при прийнятті рішень № 914 та № 990 не порушила вимоги як лісового, так і природоохоронного законодавства, а громадська організація "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" у відповідності із законом та з дотриманням встановленої процедури отримала право на користування мисливськими угіддями в межах та розмірах, визначених згідно з вище вказаних рішень обласної ради.

Слід вказати, що пунктом 2 рішення Житомирської обласної ради від 09.09.2009 № 914 було зобов'язано громадську організацію "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" упорядкувати мисливські угіддя шляхом замовлення виготовлення проекту організації і розвитку мисливського господарства (пп. 2.1); врегулювати відповідними договорами відносини з власниками та (або) користувачами земельних ділянок (пп. 2.2); укласти договір щодо умов ведення мисливського господарства з Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (пп. 2.3) та приступити до користування мисливськими угіддями лише після виконання пп. 2.1 - 2.3 рішення (пп. 2.4).

Згідно з додатком до рішення від 09.09.2009 № 914, громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" було надано у користування мисливські угіддя площею 55027 га за рахунок площ лісових кварталів ДП "Словечанський лісгосп АПК" та 34000 га за рахунок площ лісових кварталів ДП "Олевський лісгосп АПК" (а. с. 101 у т. 1).

30.09.2009 між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" було укладено договір про умови ведення мисливського господарства громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся", з посиланням на рішення Житомирської обласної ради від 09.09.2009 № 914 про надання терміном до 25.04.2034 у користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 89027 га, у тому числі: лісові угіддя - 89027 га згідно карти-схеми угідь і опису їх меж. Строк дії договору не визначено (а. с. 115 - 118 у т. 2).

15.03.2010 між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" було укладено новий договір про умови ведення мисливського господарства громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" з посиланням на рішення Житомирської обласної ради від 09.09.2009 № 914, яким вирішено викласти додаток до рішення обласної ради № 914 у новій редакції, згідно з яким громадській організації надано у користування мисливські угіддя площею 55027 га за рахунок площ лісових кварталів ДП "Словечанський лісгосп АПК" та 34000 га за рахунок площ лісових кварталів ДП "Олевський лісгосп АПК" із зазначенням номерів лісових кварталів.

Новий договір передбачав надання терміном до 25.04.2034 громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства загальною площею 89027 га, у тому числі: лісові угіддя - 89027 га згідно карти-схеми угідь і опису їх меж (а. с. 32, 33 у т. 1).

Судом встановлено, що після 13.11.2009 відповідачі не внесли зміни у предмет договору від 30.09.2009 в частині доповнення його рішенням обласної ради № 990, що у предметі нового договору відсутні посилання на рішення обласної ради № 990 та розірвання чи припинення дії договору від 30.09.2009, у зв'язку з чим суд погоджується з відповідачами, що з 15.03.2010 договірні відносини з користування мисливськими угіддями врегульовані виключно спірним договором, з врахуванням рішення обласної ради № 990 щодо визначення загальної площі мисливських угідь за конкретними лісовими кварталами лісокористувачів.

Звернувшись до суду з даним позовом, прокурор вказує про недійсність правочину від 15.03.2010, укладеного в порушення вимог ст. 40 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", з огляду на те, що громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" із загальної площі наданих у користування мисливських угідь у розмірі 89027 га протиправно було передано 6834 га мисливських (лісових) угідь (згідно з доповнень до позову - 8412 га), розташованих в межах охоронної зони Поліського природного заповідника, що є підставою для визнання договору недійсним в силу ч. 1 ст. 203 ЦК України.

З огляду на вище вказані доводи, викладені в підтвердження позовних вимог, суд вважає, що прокурор фактично ставить під сумнів законність рішення Житомирської обласної ради № 914, після внесеного ним у 2009 році протесту, розглянутого по суті обласною радою шляхом прийняття рішення № 990.

При цьому, прокурор не оскаржує рішення Житомирської обласної ради № 914 в редакції рішення обласної ради № 990, посилаючись на те, що останні вичерпали свою дію виконанням шляхом укладення спірного договору, в той час як законодавець не забороняє оскарження останніх виключно у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на їх підставі, про що роз'яснено в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) та підтверджено судовою практикою (постанова ВСУ від 30.09.2015 у справі № 3-553гс15).

Слід вказати, що спірний договір укладений на підставі обов'язкового для відповідачів рішення Житомирської обласної ради № 914 в редакції рішення обласної ради № 990, якими було визначено статус спірних мисливських угідь.

Так, у ч. 1 ст. 648 ЦК України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

При оцінці спірного договору на предмет відповідності його вимогам закону, суд встановив, що зміст договору від 15.03.2010 відповідає умовам Типового договору про умови ведення мисливського господарства, який затверджений Наказом Міністерства лісового господарства України від 12.12.1996 №153 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.1996 за №735/1760, а тому не суперечить вимогам чинного законодавства, а саме ст. ст. 21 Закону України Про мисливське господарство та полювання (в редакції станом на момент укладення правочину).

Судом також встановлено, що предмет спірного договору викладено в редакції Типового договору з посиланням на рішення Житомирської обласної ради № 914 про надання громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" терміном до 25.04.2034 в користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 89027 га у лісових кварталах постійних лісокористувачів ДП "Словечанський лісгосп АПК" та ДП "Олевський лісгосп АПК". Всі інші умови спірного договору відтворюють зміст Типового договору, а тому не суперечать вимогам чинного законодавства.

Суд зазначає, що спір між сторонами виник внаслідок включення території охоронної зони Поліського природного заповідника до складу мисливських угідь, наданих громадській організації "Клуб мисливців та рибалок "Полісся", користування якими здійснюється на підставі договору від 15.03.2010.

Прокурор вважає, що оскільки в охоронній зоні заповідника перебувають звірі і птахи, добування яких згідно зі ст. 40 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заборонено, ця територія не може вважатися мисливськими угіддями і підлягає виключенню із їх складу, оскільки не досягається основна мета ведення мисливського господарства, а саме: одержання продукції мисливського господарства через спеціальне використання тваринного світу, як мисливство.

Проте суд критично оцінює такі доводи прокурора, оскільки згідно з вимог Закону України "Про мисливське господарство та полювання" виключення території охоронної зони заповідника із складу мисливських угідь належить до виключної компетенції Житомирської обласної ради та здійснюється не у спосіб припинення права користування мисливськими угіддями, як це передбачено у ст. 23 вище вказаного Закону, з огляду на те, що останні залишатимуться мисливськими угіддями державного мисливського резерву (або запасу) (ст. 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

До того ж, в процесі розгляду спору громадська організація "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" визнала, що не веде мисливство в охоронній зоні заповідника, попри відсутність позначення її площі та меж у проекті організації і розвитку мисливського господарства, розробленому у 2010 році на виконання рішення Житомирської обласної ради № 914, з урахуванням рішення ради № 990 (а. с. 127 - 148 у т. 1), та за відсутності даних про зону на карті-схемі мисливських угідь, оскільки ці відомості йому відомі з матеріалів лісовпорядкування третіх осіб, а прокурором зворотне не доведено.

Разом з тим, суд вказує, що оскільки упорядкування мисливських угідь здійснювалось після прийняття рішення Житомирської обласної ради № 914 про їх надання в редакції рішення № 990, у проекті організації і розвитку мисливського господарства 2010 року мали бути враховані і площа і межі охоронної зони Поліського природного заповідника, оскільки такі відомості були наявні у матеріалах лісовпорядкування третіх осіб та мали бути використані розробниками проекту. Не врахування охоронної зони заповідника у проекті та карті-схемі мисливських угідь жодним чином не впливає на законність рішень, прийнятих Житомирською обласною радою № 914 та № 990, а також укладеного на їх підставі спірного договору.

Суд також вказує, що чинний станом на момент прийняття Житомирською обласною радою рішення від 09.09.2009 Закон України "Про природно-заповідний фонд України" у статті 9 допускав використання територій заказників місцевого значення для мисливства, за умови, що така діяльність не суперечить їх цільовому призначенню. Оскільки території заказників місцевого значення мали використовуватись, зокрема, у природоохоронних цілях, останні і підлягали відведенню під відтворювальні ділянки, однак у статусі мисливських угідь, що і було зроблено громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся".

Що ж до охоронної зони Поліського природного заповідника, розташованої в межах лісових угідь, наданих громадській організації для ведення мисливського господарства, то режим її використання мав здійснюватись за її положенням.

Положення про охоронну зону Поліського природного заповідника діє з 17.09.1998 (дата прийняття Житомирською обласною радою рішення "Про створення об'єктів природного - заповідного фонду місцевого значення і встановлення охоронної зони Поліського природного заповідника") (а. с. 28 у т.1, а. с. 84, 85 у т. 3), як і положення про Поліський державний заповідник є складовими частинами розробленого у 1988 році проекту організації і розвитку лісового господарства Поліського державного заповідника (а. с. 72 - 90 у т. 3).

У положенні про охоронну зону заповідника 1988 року зазначено, що охоронна зона створена згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 29.11.1972 № 544 загальною площею 10510 га та складається із земель державного лісового фонду. Її зовнішні межі проходять по квартальній сітці та переносяться в натуру і закріплюються аншлагами і вказівними знаками, наносяться на плани внутрігосподарського землевпорядження, планово-картографічні матеріали лісовпорядження та таксаційні описи. Зміни території або ліквідація охоронних зон проводиться за рішенням Житомирської обласної ради за поданням землекористувача або дирекції заповідника (п.п. 1-5 положення про охоронну зону заповідника 1998 року.

Згідно з приміткою до положення про охоронну зону заповідника 1998 року, загальна площа охоронної зони Поліського природного заповідника становить 9866 га, у зв'язку з проведенням лісовпорядкування у 1997 році і уточненням площі охоронної зони в межах Замисловецького лісництва Білокоровицького держлісгоспу площею 1005 га станом на 01.01.1998 (а. с. 121 у т. 1).

Як зазначено у п. 1 другого розділу "Режим охоронної зони" вище вказаного положення, на території охоронної зони природного заповідника дозволена традиційна господарська діяльність підприємств, а також полювання, любительський лов риби, інше.

В силу вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (станом на момент прийняття рішення від 09.09.2009), в охоронній зоні заповідника не допускалось будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка могла б призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.

В процесі розгляду справи суд встановив, що Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.03.2009 № 117 було затверджено нову редакцію положення про Поліський природний заповідник (а. с. 16 - 26 у т. 2), за п. 1.1 якого передбачалося, що загальна площа заповідника за державними актами на право користування землею становить 20104 га та до його складу входять три лісництва: Копищанське (6910 га), Перганське (5697 га) і Селезівське (7497 га).

Згідно з п. 4.2 положення про заповідник 2009 року, на території заповідника забороняється, зокрема, мисливство, а відповідно до п. 1.5 положення, охоронна зона заповідника становить 9878 га, а режим її території визначається окремим положенням, яке затверджується в установленому порядку Житомирською облрадою.

В ході вирішення спору суд встановив, що охоронна зона Поліського природного заповідника та режим її використання визначаються положенням про охоронну зону заповідника 1998 року розроблення.

Водночас з 16.02.2010 набрав чинності Закон України від 21.01.2010 № 1826-VI "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з приписів якого в охоронній зоні заповідника не допускається мисливство в силу вимог ст. 40 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", у зв'язку з чим положення про охоронну зону заповідника 1998 року потребує перегляду Житомирською обласною радою шляхом прийняття рішення. Окрім того, забезпечення режиму охоронної зони заповідника у п. 1 розділу 3 положення про охоронну зону заповідника 1998 року покладено на його дирекцію.

Оскільки на сьогодні відсутнє як рішення органу місцевого самоврядування, так і ініціатива уповноважених осіб заповідника в частині перегляду положення про охоронну зону заповідника у відповідності до вимог закону, суд зазначає, що суб'єктами господарювання допускається протиправна бездіяльність щодо виконання п. 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 21.01.2010 № 1826-VI "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", однак це не вказує про недотримання громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" вимог ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та ст. 40 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Вказаний висновок суду випливає з того, що в судовому процесі прокурор не надав обґрунтованих тверджень та доказів в спростування позиції громадської організації що про наявність охоронної зони заповідника на території мисливського господарства їй було відомо, оскільки остання встановлена по периметру самого заповідника та в межах лісових кварталів третіх осіб, та що відсутність позначення граничних меж охоронної зони на карті-схемі мисливських угідь жодним чином не впливає на дотримання громадською організацією вимог природоохоронного законодавства в частині встановленої з 16.02.2010 заборони на ведення мисливства на цій території.

Відповідно до приписів статей 33 та 34 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд вважає позов прокурора безпідставним, оскільки ним не доведено, що в момент вчинення (укладення) спірного договору від 13.03.2010 відповідачами не були додержані вимоги, встановлені частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Натомість доводи відповідачів з приводу відсутності підстав для задоволення позову суд вважає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, що є підставою для відмови у позові в повному обсязі.

Слід також вказати, що при первинному розгляді справи в суді, громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Полісся" було подано заяву про застосування строку позовної давності до даних правовідносин (а. с. 82, 83 у т. 1), однак, враховуючи те, що підставою відмови у позові є необґрунтованість позовних вимог, приписи щодо позовної давності, в даному випадку, не впливають на результат вирішення спору, з огляду на що заява про застосування строку позовної давності судом не розглядається.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.03.17

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу 1 - рек. з повід.

3- третій особі Житом. обласній раді - рек. з повід.

4- третій особі Державне агентство лісових ресурсів (м. Київ) - рек. з повід.

5- третій особі Поліський природний заповідник (с. Селезівка, Овруцького р-ну, Житомирської обл.) - рек. з повід.

6- третій особі ДП "Словечанський лісгосп АПК" (11122, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Словечно) - рек. з повід.

7- третій особі ДП "Олевський лісгосп АПК" (11000, м. Олевськ, Житомирської обл., вул. Чапаєва, 114) - рек. з повід.

8 - третій особі Житомирській обласній державній адміністрації (10014, м.Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 1) - рек. з повід.