Рішення № 65082239, 24.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2017Справа №910/22677/16

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» доПриватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»провідшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13 200, 02 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;від відповідача:Чала І.М. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - ПрАТ «СК «АХА Страхування») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (надалі - ПрАТ «НАСК «ОРАНТА») про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12 690, 02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що - ПрАТ «СК «АХА Страхування» на підставі Договору добровільного страхування №168140Г2/14к/мс від 23.06.2014р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс серії АС № 5899351), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.02.2017 р., а також зобов'язано Моторно (транспортне) страхове бюро України, надіслати на адресу господарського суд міста Києва поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за АС № 5899351 - для приєднання до матеріалів справи.

29.12.2016 р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування АС № 5899351.

01.02.2017 р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

01.02.2017 р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові докази по справі.

01.02.2017 р. від представника відповідача через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позов частково, вважає обґрунтованою сумою до стягнення 5 769, 85 грн.

03.02.2017 р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням на підставі ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів.

В судовому засіданні 03.02.2017 р. представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 03.02.2017 р. з'явився, надав пояснення по справі з урахуванням відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2017 р. суд з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та створюючи сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження відклав розгляд справи на 24.02.2017 р.

22.02.2017 р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

22.02.2017 р. від представника позивача через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого вказав що при складанні позовної заяви та розрахунку ціни позов, представник позивача із загального розміру страхового відшкодування вирахував франшизу у розмірі 510,00 грн. Але в судовому засіданні було з'ясовано, що фактично франшиза відсутня. З огляду на вказане просив стягнути з відповідача 13 200,02 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 13 200, 02 грн.

22.02.2017 р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення на відзив.

Представник позивача у судове засідання 24.02.2017 р. не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.02.2017 р. позов визнав частково, надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 24.02.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2014р. між ПрАТ «СК «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування № 168140Г2/14к/мс (надалі - Договір).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за договором є страхувальник.

25.10.2014р. в м. Київ на перехресті вул.Вишгородська - Велика Кільцева Дорога сталося ДТП за участі застрахованого автомобіля марки Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2, проїхала на регульованому перехресті на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9455178.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24.11.2014 р. в адміністративній справі № 756/15102/14-п, відповідно до якої ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до страхового акту № 1.001.14.17204/VESKO32685 від 25.11.2014 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП склала 42 050, 58 грн.

До стразового акту № 1.001.14.17204/VESKO32685 від 25.11.2014 р. позивачем здійснено розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 42 050, 58 грн.

На підставі заяви власника застрахованого транспортного засобу - автомобіля Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1, про виплату страхового відшкодування та страхового акту № 1.001.14.17204/VESKO32685 від 25.11.2014 р. ПрАТ «СК «АХА Страхування», виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатило на користь ТОВ «Автомаміт ЛТД» суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 143176 від 26.11.2014 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ «СК «АХА Страхування» перейшло в межах суми 42 050, 58 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9455178, вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_4 та знаходилась під її керуванням, вина якої у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_4 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2, відшкодовується як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно із полісом АС № 5899351 строк дії якого з 08.12.2013р. по 07.12.2014 р., що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним Договором (поліс АС №5899351) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.. який долучено до матеріалів справи відповідачем 01.02.2017р разом із відзивом на позовну заяву.

Одночасно, суд не бере до уваги інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, відповідно до якої повідомлено що франшиза за Договором (поліс АС № 5899351) складає 510, 00 грн., оскільки вказана довідка не є первинним документом.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 42 050, 58 грн.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 вказаного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач листом № 1688АХА/АГ від 04.09.2015р. звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Втім, відповідач частково перерахував на поточний рахунок позивача суму відшкодування в розмірі 28 850, 56 грн.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АС №5899351, розміри лімітів відповідальності та франшизи (0,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13 200, 02 грн.

01.02.2017 р. від представника відповідача через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позов частково, вважає обґрунтованою сумою до стягнення 5 769, 85 грн., яка розрахована відповідачем з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

За приписами ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з частиною першою статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За змістом статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з частинами четвертою і вісімнадцятою статті 9 Закону України «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством, а франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Отже, відповідно до умов Договору, позивач набув права зворотної вимоги до відповідача у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 р. по справі № 3-50гс15.

За такими обставинами твердження відповідача про необхідність зменшення суми страхового відшкодування на коефіцієнт фізичного зносу судом до уваги не приймаються як необґрунтовані, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача підлягають задоволенню в розмірі визначеному позивачем, а саме 13 200, 02 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська,7 Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 13 200, 02 грн. та судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 01.03.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко