Вирок № 65081939, 02.03.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/760/16-к

Провадження № 1-кп/204/154/17

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Юшкова М.М.

за участю: секретаря Слєпченко Н.С.

прокурора Коваля Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №1201604068000213 від 22 січня 2016 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має середню освіту, офіційно не працюючого, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніш судимого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська 18.04.2013 за ч.1 ст.186 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

15.01.2016 приблизно о 21.00 год., ОСОБА_1, знаходячись біля буд. №10 по вул.Турбінний спуск у м.Дніпропетровську, будучи в стані алкогольного спяніння, повторно, після спільного розпиття спиртних напоїв з малознайомим йому ОСОБА_2, достовірно знаючи про наявність у останнього грошових коштів, визначив їх як предмет свого злочинного посягання.

В подальшому, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, наблизившись до ОСОБА_2, та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, умисно наніс останньому не менше одного удару кулаком лівої руки в область потилиці та не менше одного удару кулаком правої руки в область обличчя, спричинивши при цьому ОСОБА_2 фізичний біль. Внаслідок отриманих ударів потерпілий ОСОБА_2, втративши рівновагу, впав на землю, після чого ОСОБА_1, не зупининяючись на досягнутому, користуючись тим, що воля потерпілого ОСОБА_2, до надання можливого опору подавлена, діючи умисно, повторно із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, почав незаконно обшукувати кишені одягу ОСОБА_2 проти волі потерпілого, внаслідок чого відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме:

- мобільний телефон «Нокіа х-2», сірого кольору, imei: 357344052455988, 357344052455996, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 70/34-221 від 28 січня 2016 року, складала 450 гривень, всередині якого знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, грошові кошти на якій були відсутні, там сім-карта оператора «МТС», яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, грошові кошти на якій були відсутні;

- грошові кошти в сумі 2000 гривень;

- паспорт громадянина України, військовий квиток, посвідчення учасника бойових дій, ідентифікаційний код, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_2, посвідчення машиніста автомобільного крану та технічний паспорт на автомобіль ГАЗ-53, військовий номер 1225 Б4, що не представляють для потерпілого матеріальної цінності;

- сумку з тканини чорного кольору, в якій знаходились господарські предмети, які не представляють для потерпілого матеріальної цінності, а всього на загальну суму 2450 гривень, після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, глибоко каявся, підтвердив всі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд призначити покарання, не повязане з позбавленням волі. Зазначив, що неофіційно працює та має дохід, має на утриманні двох малолітніх дітей та був учасником Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області. Документів, які б підтвердили сплату ним штрафу, призначеного за вироком суду від 18.04.2013 за ч.1 ст.186 КК України, в нього немає.

Потерпілий в судове засідання не зявився, як вбачається з рапорту, який міститься в матеріалах справи, співробітниками поліції було здійснено вихід за адресою мешкання потерпілого, з інформації, наданої його батьками, потерпілий приймає участь у проведенні АТО. Враховуючи належне повідомлення потерпілого про час та місце розгляду провадження, позицію учасників процесу, які наполягали на розгляді справи за відсутністю потерпілого, розумність строків розгляду кримінального провадження, позицію потерпілого, викладену в заяві (а.с.13), в якій ним зазначено, що у звязку з відбуттям на тривалий строк в зону проведення АТО, він просить розглянути провадження за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, враховуючи зазначену в ст.325 КПК України можливість зясування всіх обставин в ході судового розгляду за його відсутності, суд ухвалив проводити судовий розгляд за відсутністю потерпілого.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, постанови щодо речових доказів та довідку про вартість експертизи та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 своїми навмисними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для здоровя потерпілого, вчиненому повторно, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, всі обставини справи.

Так обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює без офіційного працевлаштування та має дохід, був учасником Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області.

У відповідності до ст.66 КК України у якості обставин, які помякшують покарання обвинуваченому, суд враховуєщире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У відповідності до ст.67 КК України у якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі. Саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого, встановленим судом обставинам, що помякшують та обтяжують покарання останнього.

Разом з тим, суд враховує той факт, що обвинувачений щиро каявся, дані про особу обвинуваченого - обвинувачений має родину, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює без офіційного працевлаштування та має дохід, був учасником Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області, відсутність у потерпілого претензій до нього, та приходить до висновку, що реальне відбування покарання є занадто суворою мірою, та що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, та на підставі ст. 75 КК України обвинуваченого від призначеного покарання звільняє, якщо на протязі випробувального строку, ухваленого судом, він не вчинить нового злочину і виконає обовязки, покладені на нього судом у відповідності до ст.76 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був засуджений вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.04.2013 за ч.1 ст.186 КК України та йому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., штраф по теперішній час не сплачений. Вирок набрав законної сили 21.05.2013.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано на протязі 2 років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Оскільки з дня набрання чинності вироку Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.04.2013 до дня вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення сплинуло два роки, строки, передбачені п.1 ч.1 ст.80 КК України не переривалися та минули, що унеможливлює виконання покарання, та є підставою для звільнення засудженого від відбування покарання у вигляді штрафу, тому суд не застосовує при призначенні покарання ст.71 КК України.

Згідно довідки Дніпропетровського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні складають 245,52 грн. та підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Речовий доказ, долученийдо матеріалів кримінального провадження постановою від 27.01.2016, а саме: мобільний телефон «Нокіа х-2», сірого кольору, imei: 357344052455988, 357344052455996,який відповідно до розписки про відповідальне зберігання, переданий ОСОБА_2 - вважати повернутим за належністю.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обовязки, покладені на нього судом.

На підставі ч.1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1не обирати.

Згідно довідки Дніпропетровського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні складають 245,52 грн. та підлягають стягненню з ОСОБА_1на користь держави.

Речовий доказ, долученийдо матеріалів кримінального провадження постановою від 27.01.2016, а саме: мобільний телефон «Нокіа х-2», сірого кольору, imei: 357344052455988, 357344052455996,який відповідно до розписки про відповідальне зберігання, переданий ОСОБА_2 - вважати повернутим за належністю.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, потерпілим до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: М.М. Юшков