Ухвала суду № 65081751, 22.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22.02.2017 Справа № 905/3818/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1", с.Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області

до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ, Донецька область

ціна позову 4254794грн96коп.

Суддя Говорун О.В.

Представники

від заявника не зявився;

від позивача не зявився;

від ВДВС - не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 4254794грн96коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.06.2013 було затверджено укладену між сторонами мирову угоду та припинено провадження у справі №905/3818/13. Відповідно до зазначеної ухвали, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становив 4092015грн75коп.

Боржником заборгованість була сплачена лише частково. Внаслідок невиконання умов затвердженої мирової угоди, постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (далі ВДВС) від 15.05.2015 було відкрито виконавче провадження №47556388 про примусове виконання ухвали господарського суду Донецької області від 18.06.2013 та стягнення з боржника залишку заборгованості в розмірі 2731704грн64коп.

05.08.2015 боржник звернувся до господарського суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2015.

Згідно з ухвалою суду від 05.10.2015, в задоволенні вищезазначеної скарги було відмовлено.

18.08.2016 старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку з сплатою боржником боргу в повному обсязі.

Стягувач, не погодившись з прийнятою постановою від 18.08.2016, звернувся до суду зі скаргою на дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, в якій просить визнати протиправними дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області щодо винесення постанови від 18.08.2016 про закінчення виконавчого провадження № 47556388; визнати недійсною постанову Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 18.08.2016 про закінчення виконавчого провадження № 47556388; зобов'язати Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області поновити виконавче провадження № 47556388 з виконання ухвали господарського суду Донецької області від 18.06.2016 у справі №905/3818/13.

Ухвалою суду 21.11.2016 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1 "на дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, щодо виконання ухвали господарського суду від 18.06.2013 у справі №905/3818/13, задоволено частково. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції по винесенню постанови від 18.08.2016 про закінчення виконавчого провадження №47556388. Визнано недійсною постанову старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 18.08.2016 про закінчення виконавчого провадження № 47556388. Згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2016, зазначена ухвала господарського суду Донецької області залишена без змін.

16.11.2016 до господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (далі - заявник) на дії відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управляння юстиції Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, в якій заявник просить: визнати протиправними дії державного виконавця Краматорського міського управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 23.09.2015, виконавче провадження № 47556388; визнати протиправною бездіяльність начальника відділу Краматорського міського управління юстиції виконавчої служби ОСОБА_2, щодо нездійснення контролю за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішення державним виконавцем по виконавчому провадженню № 47556388; зобов'язати начальника відділу Краматорського міського управління державної виконавчої служби ОСОБА_2 здійснити нагляд за законністю здійснення підлеглими виконавчого провадження №47556388 і вжити передбачених законом заходів реагування шляхом винесення постанови про скасування постанови від 23.09.2015 про стягнення з заявника виконавчого збору в сумі 273170грн46коп по виконавчому провадження № 47556388.

В обґрунтування скарги заявник зазначає, що боржником на адресу ВДВС були надані всі необхідні документи на підтвердження оплати заборгованості перед стягувачем. Державним виконавцем оскаржувана постанова від 23.09.2015 не була надіслана заявнику, заявник про неї дізнався лише з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Серіс-1", постанову про відкриття виконавчого провадження боржник не отримував. Крім того в оскаржуваній постанові відсутні правові підстави її прийняття та вона не погоджена начальником відділу.

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.

15.05.2015 було відкрито виконавче провадження №47556388 щодо примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 18.06.2013 та стягнення з боржника залишку заборгованості в розмірі 2731704грн64коп. Боржником на зазначену постанову була подана скарга, в задоволенні якої судом було відмолено, та, відповідно, постанова про відкриття виконавчого провадження є чинною. Отже, доводи про необізнаність боржника щодо відкриття виконавчого провадження спростовуються.

23.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 273170грн46коп. (виконавче провадження № 47556388).

Абзац Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору), визначений розмір виконавчого збору, що складає 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Враховуючи, що виконавче провадження було відкрито з примусового виконання рішення суду зі стягнення заборгованості в розмірі 2731704грн46коп. (яка залишалась після часткового виконання рішення суду), то виконавчий збір має складати 273170грн46коп.

Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження в судовому порядку скасована, у звязку з недоведеністю боржником оплати стягувачу заборгованості за затвердженою ухвалою суду від 18.03.2013 мировою угодою.

Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження", як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Статтею 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст.5 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено певний перелік обовязків та прав державних виконавців, до яких, зокрема, віднесено: обовязок неупередженого, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій, здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови про стягнення виконавчого збору) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з ч.3 цієї статті постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови про стягнення виконавчого збору) витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та кошті виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст.28 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у ч.1 ст.28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Зі змісту ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що підставою для стягнення з боржника виконавчого збору є невиконання боржником рішення в добровільному порядку в обумовлений вказаною нормою строк, незалежно від причин такого невиконання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність боржником протиправності дій державного виконавця щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, а отже, підстави для задоволення скарги боржника відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" відмовити.

Суддя О.В. Говорун